Арбітраж чи судовий розгляд?

Чи має арбітраж переваги порівняно із судовим розглядом?

Звісно, арбітраж має цілу низку переваг порівняно із розглядом справ у державному суді. Перш за все, слід відзначити швидкий та простий, порівняно із судовим, розгляд спору. Арбітраж не обтяжений формальними процедурами, а відтак — позбавлений бюрократичної тяганини. По-друге, класичний арбітраж дає сторонам можливість обирати арбітра, забезпечуючи, таким чином, незалежність розгляду та компетентність арбітра у розгляді того чи іншого спору. По-третє, арбітражний розгляд є конфіденційним, на відміну від розгляду в національних судах. Таким чином, спір між великими публічними компаніями чи, принаймні, факти, досліджені арбітром, зазвичай лишаються невідомими широкому загалові, даючи компаніям можливість зберегти комерційну таємницю і уникнути репутаційних ризиків. Саме ж рішення арбітражу хоч і має виключне значення лише для сторін, проте є обов’язковим у силу міжнародних угод. 

Арбітражний комітет, який я очолюю, створений і діє виключно для розв’язання спорів, що можуть виникнути під час процедур, передбачених Законом України «Про фінансову реструктуризацію». Відтак, усі можливі спори в означеній процедурі стосуватимуться нюансів добровільного врегулювання заборгованості бізнесу перед фінансовими установами. Звісно, варто відзначити й певні особливості, які має арбітражний розгляд у фінансовій реструктуризації порівняно з класичним арбітражем. Зокрема, арбітраж у фінансовій реструктуризації є  фактично першим в Україні арбітражем ad-hoc, тобто не має установи, яка інституційно забезпечує розгляд спорів. Натомість, під час виникнення спору Арбітражний комітет призначить незалежного арбітра із затвердженого списку, який самостійно розглядатиме спір між сторонами.

Чи можна оскаржити рішення арбітражу?

У міжнародних договорах та національному законодавстві загальновизнаним є принцип, згідно з яким арбітражне рішення, винесене по суті спору, є остаточним і підлягає невідкладному виконанню. Разом із тим, у національному суді арбітражне рішення може бути скасоване у випадку наявності певних порушень, які носять арбітражний характер. Зокрема, неповідомлення сторін про арбітраж та вирішення арбітражем питань, про які сторони не укладали відповідної угоди.

Як вітчизняне законодавство щодо арбітражу відповідає сучасним вимогам?

Загалом, наше законодавство про арбітраж є досить прогресивним. Крім того, нові процесуальні кодекси суттєво поліпшили ситуацію з регулюванням питань визнання та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Скільки звернень було у вас торік? Чи є певні тенденції у цій сфері?

На щастя, 2017 року Арбітражний комітет не отримав жодної заяви про порушення арбітражного провадження. Це свідчить про те, що всі процедури фінансової реструктуризації боргових зобов’язань проходять успішно і без виникнення непорозумінь. Утім, зважаючи на специфіку арбітражу у фінансовій реструктуризації, це навряд чи може свідчити про загальні тенденції в розвитку комерційного арбітражу в Україні. Як я можу судити з результатів роботи з клієнтами юридичної фірми Evris, де очолюю практику банківського і фінансового права, кількість арбітражних угод у міжнародних контрактах зростає. Бізнес, виходячи на закордонні ринки, отримуючи інвестицію або забезпечуючи структурування холдингу, все більше виявляє довіру міжнародним арбітражним інституціям. Водночас, прикро, що Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України поки ще не отримує того рівня довіри від міжнародних компаній, на яку заслуговує.

Матеріал підготовлено за сприяння Незалежної асоціації банків України