Вищий госпсуд вніс доповнення до інформаційного листа про банкрутство

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на відповідний інформаційний лист від 3 червня 2015 року №01-06/904/15 «Про внесення змін і доповнень до пунктів 8,12 Інформаційного листа ВГСУ від 28 березня 2013 року №01-06/606/2013», опублікований на сайті суду.

ВГС пропонує в цьому листі дві правки:

- пункт 8 доповнити абзацом третім такого змісту:

«Що ж до безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, то враховуючи, що стягнення з рахунків боржника - юридичної особи коштів у рахунок погашення податкового боргу здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження», доказами їхнього підтвердження є рішення суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасовані доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету в рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання заборгованості за процедурою, передбаченою Податковим кодексом України».

- доповнити останнє речення абзацу першого пункту 12. Таким чином, відповідно до доповнень перший абзац п. 12 визначено в наступній редакції:

«Статтею 15 Закону визначено підстави для повернення та відкликання заяви про порушення справи про банкрутство. Як одну з підстав повернення заяви передбачено неподання заявником-кредитором доказів неспроможності боржника виконати грошові зобов'язання у встановленому розмірі протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено Законом. У зв'язку з цим, строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження, а невиконання податкового зобов'язання - з моменту прийняття банком платника (боржника) інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, оскільки списання цих коштів здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України «Про виконавче провадження».