ВС задовольнив вимоги ліквідатора у справі про банкрутство Заводу кормових добавок ДЕН

Про це повідомляє портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на інформацію на сторінці КГС у Facebook.

За результатами касаційного перегляду постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 923/1432/15 про банкрутство ТОВ "Завод кормових добавок ДЕН" Верховний Суд скасував постанову апеляційного господарського суду та залишив в силі ухвалу господарського суду Херсонської області, якою задоволено заяву ліквідатора товариства-боржника про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його керівника та засновників і стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 грошові кошти субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, у зв'язку з доведенням до банкрутства.

Правова позиція Верховного Суду ґрунтується на такому.

Виходячи з приписів частини першої статті 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена субсидіарна (додаткова) відповідальність іншої особи поряд із відповідальністю основного боржника як різновид цивільно-правової відповідальності.

Частиною першою статті 2 Закону про банкрутство визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Отже, законом, який в розумінні частини першої статті 619 ЦК України передбачає поряд з основною відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність третіх осіб, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство ліквідатору суб'єкта господарювання-банкрута надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір додаткової відповідальності третіх осіб за зобов'язаннями боржника визначається як різниця між сумою вимог кредиторів, включених до реєстру, та ліквідаційною масою банкрута. Законодавцем визначено право ліквідатора заявити вимоги щодо покладення на учасників (засновників) боржника-юридичної особи субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у разі порушення щодо боржника справи про банкрутство з вини його засновників (учасників), в тому числі з вини керівника боржника, від управлінських рішень яких залежить процес здійснення боржником господарської діяльності та його звітування перед контролюючими органів щодо фінансового стану підприємства.

За встановлених місцевим госпсудом обставин бездіяльності керівника та засновників ТОВ "Завод кормових добавок ДЕН" в органі управління продовж 2013-2015 років (неподання керівником товариства фінансової звітності, порушення засновниками вимог Статуту товариства, фактичне припинення подання боржником податкової звітності та господарської діяльності), що мало наслідком стійку неплатоспроможність боржника та відсутність у нього будь-яких активів на час проведення ліквідаційної процедури для задоволення вимог конкурсного кредитора, Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про застосування до керівника ОСОБА_1 та засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 субсидіарної відповідальності ТОВ "Завод кормових добавок "ДЕН" та стягнення з них на користь боржника 763 779, 90 грн., що відповідає розміру грошових вимог податкової інспекції, як єдиного конкурсного кредитора боржника, за встановлення судами відсутності будь-яких активів боржника.

Водночас Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство не пов'язує можливість покладення субсидіарної відповідальності в порядку частини п'ятої статті 41 Закону про банкрутство на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в даному випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі солідарного стягнення.