До новин

Еволюція судових рад: які стандарти запроваджує Рада Європи та чи встигає за ними Україна?

30 листопада, 2021
Законодавство
Еволюція судових рад: які стандарти запроваджує Рада Європи та чи встигає за ними Україна?

Роль суддівських рад у незалежних і неупереджених судових системах обговорювали експерти 29.11.2021 р. під час круглого столу Верховного Суду та Презентації Висновку №24 Консультативної ради європейських суддів. Захід організував ВС спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України у забезпеченні кращого доступу до правосуддя».

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на Юридичну газету.

Модераторкою круглого столу виступила менеджерка Проєктів Ради Європи Ірина Кушнір.

З вітальними словами виступила Валентина Данішевська, Голова Верховного суду, а також Всеволод Князєв, Секретар ВП ВС.

«У цей непростий для судової гілки влади період Висновок КРЄС №24 є дуже актуальним для України. Важливо, щоб стандарти Ради Європи стали стандартами України. Сподіваюся, що положення Висновку №24 застосовуватимуть усі гілки влади в подальшій роботі з метою впровадження демократичних принципів Ради Європи», – зазначив Всеволод Князєв.

Голова Офісу Ради Європи в Україні, представник Генерального секретаря РЄ з питань координації програм співробітництва РЄ Стен Ньорлов наголосив на тому, що саме національні системи правосуддя відіграють ключову роль у підтримці верховенства права, проте всі гілки влади та громадянське суспільство мають працювати разом, щоб закони перетворювалися в культуру поваги прав людини. Тому незалежність суддів має підтримуватися так само, як і їхня відповідальність і підзвітність.

Арташес Мелікян, керівник Секретаріату Консультативної ради європейських суддів, пояснив, що КРЄС є унікальним органом Ради Європи, до складу якого входять діючі судді, які формують стандарти та правові межі для Ради Європи у сфері суддівства. Вони узагальнюють кращі практики та перетворюють їх на м’які стандарти Ради Європи. «Посилання на висновки КРЄС (усього їх 24) часто використовуються в офіційних документах низки країн, зокрема у рішеннях суддів. Наприклад, в ірландській справі у 2020 р. Велика Палата ЄСПЛ цитувала висновок КРЄС №1 та №18. Також ці висновки використовуються для підготовки узагальнень і рекомендацій Ради Європи та Венеційської комісії», – зазначив спікер. Окрім того, нещодавні твердження Президента РЄ були оприлюдненні як відповідь кризовій ситуації системи охорони здоров’я і стосувалися ролі суддів у період пандемії. Президент проголосив, що криза не має призводити до порушень прав людини, а навпаки, повинна посилювати гарантії захисту прав.

Джуро Сесса, суддя Верховного Суду Республіки Хорватії, голова Європейської асоціації суддів, член Бюро КРЄС, розкрив основні положення Висновку КРЄС №24: «Цей Висновок продовжує тезу Висновку №10 щодо ролі суддівських рад як національних інституцій держав-членів, які є незалежними від виконавчої та законодавчої гілок влади. У другому розділі ми наполягаємо на чинності тез Висновку №10 (2007 р.) у питанні стандартів правосуддя. Новий Висновок КРЄС приділяє особливу увагу питанням підзвітності та легітимності рад суддів». За словами спікера, легітимність може бути конституційною та функціональною. Перша означає, що в Конституції має передбачатися склад, повноваження, цінності, гарантії незалежності суддівських рад. Що стосується функціональної легітимності або дієвої ефективності, то ради мають право представляти свої інтереси в суді та повинні мати можливість оскаржувати рішення законодавця чи органів виконавчої влади.

У питанні підзвітності суддівських рад Висновок КРЄС №24, посилаючись на положення Висновку №18, виділяє судову, каральну та пояснювальну відповідальність членів рад суддів. Члени рад суддів маю нести таку ж відповідальність як і судді, для того щоб у професійному та повсякденному житті дотримуватися найвищих норм поведінки. Пояснювальна відповідальність полягає в тому, що як судді, так і ради суддів повинні обґрунтовувати та роз’яснювати свої рішення.

«Захист суддів, призначення їх на посаду, підвищення на посаді, розгляд дисциплінарних проваджень мають входити у компетенцію незалежних суддівських рад. ЄСПЛ у багатьох своїх рішеннях визначив, що призначення суддів має бути покладено тільки на незалежні органи так, щоб все суддівство було представлене у радах суддів. Перевірку суддів теж має здійснювати незалежний орган, тобто суддівська рада, хоча й ми вважаємо, що контроль суддів є проявом недовіри до суддівської гілки влади», – зазначив суддя.

Висновок КРЄС №24 вказує на те, що члени суддівських рад мають обиратися за прозорою процедурою, проте членство за посадою є неприпустимим. Також до складу рад не мають бути включені члени або представники законодавчої та виконавчої влади. Членів Ради повинні обирати судді. Що стосується членів рад, які не є правниками, то вони їх може призначати, наприклад,  парламент, але з недопустимістю здійснення політичного впливу.

Національна система законодавства має забезпечити гарантії перебування на посаді, адже потрібно, щоб судді могли виконувати свої повноваження в радах суддів до кінця. Водночас Консультативна рада зазначає, що перевиборів не варто уникати, оскільки у такий спосіб члени рад можуть призвичаїтися до впливу та влади. До того ж суддям необхідно забезпечити можливість повернутися до професії.

«Ради суддів повинні тісно співпрацювати з Національною асоціацією суддів. Окрім того, суддівські ради відіграють важливу роль у боротьбі з корупцією, адже тільки вони мають бути наділені повноваженнями призначати, усувати з посади, позбавляти імунітету суддів чи розглядати питання їхньої дисциплінарної відповідальності», – зазначив Джуро Сесса.

Віктор Городовенко, суддя КСУ, член Консультативної ради європейських суддів, зазначив, що Висновок КРЄС №24 з’явився як продовження та відповідь на останні події, які поставили під сумнів положення Висновку №10. «У процесі підготовки цього Висновку використовувався досвід і виклики України, висновки розгляду справ ЄСПЛ «Волков проти України» та «Денисов проти України», звернення Голови Венеційської комісії щодо боротьби з корупцією та незалежності судової влади. Члени суддівських рад повинні діяти відповідно до стандартів безсторонності та незалежності», – зазначив суддя КСУ.

Віктор Городовенко звернув увагу, що українське законодавство належно закріплює повноваження та гарантії функціонування суддівської ради. Також на конституційному рівні в Україні відтворений пункт №36 Висновку №24 щодо гарантування перебування членів ради суддів на посаді. «Висновок КРЄС наголошує на тому, що члени рад мають бути захищені від внутрішнього та зовнішнього тиску, а припинення їхніх повноважень може відбуватися тільки в законному порядку. В українському законодавстві теж враховані положення для безперебійної роботи членів ради суддів», – завершив свій виступ Віктор Городовенко.

В.о. Голови ВРП Олексій Маловацький підкреслив необхідність впровадження п. 11 Висновку КРЄС щодо забезпечення можливості ВРП самостійного звернення до Конституційного Суду. Також спікер позитивно оцінив питання виборів членів ВРП більшістю складу парламенту. Серед актуального для України Олексій Маловацький виділив врегулювання припинення строку перебування на посаді, створення окремого Етичного кодексу для членів ВРП та «вихід» питання підзвітності за межі відповідальності.

Богдан Моніч, голова РСУ, відзначив актуальність Висновку №24, адже в Україні було прийнято низку законів щодо реформування судової гілки влади. РСУ наполягає, що потрібно вносити зміни в ці закони, щоб не поставити під сумнів цілу судову реформу, оскільки окремі положення цих актів КСУ може визнати неконституційними. У питанні незалежності голова РСУ закладає можливість дострокового припинення повноважень членів ВРП, проведення перевірок та дисциплінарних проваджень. «Постає питання незалежності органів Етичної ради та Конкурсної комісії, які наділені певними контрольними функціями щодо членів ВРП. Наприклад, це стосується оплати їхньої праці або територіального розміщення діяльності цих органів», – зазначив Богдан Моніч. Також спікер наголосив на необхідності безперебійної діяльності ВРП, тому він вважає за необхідне врахувати положення Висновку КРЄС №24, в якому визначено, що навіть якщо з’являються підстави для перевірки чи звільнення діючого члена суддівської ради, то на законних підставах потрібно спочатку обрати іншого члена ради, щоб забезпечити постійність її роботи.

Ректор Національної школи суддів Микола Оніщук звернув увагу на п. 36 Висновку КРЄС, який регулює непереривність роботи членів суддівських рад та визначає повноту складу рад суддів як одного з доктринальних принципів суддівської реформи. Також спікер підійняв питання уникнення повторного призначення членів рад і необхідності забезпечення наступності. На думку ректора школи суддів, суддівські ради мають бути забезпечені інструментами юридичного захисту. Це стосується випадків, коли рішення законодавця чи виконавчого органу влади порушують незалежність суддів. Тоді ради суддів повинні мати право на звернення до КСУ з метою захисту від упереджених рішень органів влади. «КРЄС вказує на те, що правила на папері мають бути перетворені на реальну культуру діяльності судових рад. Нормативна модель виглядає доволі привабливо і впевнено, проте коли мова доходить до реалізації, то справи виглядають не так радісно. Потрібно не тільки декларувати стандарти РЄ, але й впроваджувати їх в українську правову систему», – підсумував Микола Оніщук.

Коментарі
Додати коментар