Рада нарешті вдосконалила процедуру арешту майна та спецконфіскації

Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, що містяться в шостій доповіді Європейської Комісії про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, щодо вдосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» у другому читанні підтримали 252 народних депутати, повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація.

«Проект Закону підготовлений з метою забезпечення належного виконання рекомендацій ЄС, має велике значення для прискорення візової лібералізації, і забезпечення застосування інститутів «спеціальної конфіскації» та «арешту на майно» в суворій відповідності з європейськими стандартами», - йдеться в пояснювальній записці до документу.

Так, законом визначається, що спецконфіскація – це примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей, у тому числі коштів, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, іншого майна особи, щодо якої призначено покарання у виді позбавлення волі не менше чотирьох років за вчинення злочинів, за статтями 146-1501, 152-156, 190-192, 198, 201, 209-2121, 222, 233, 255-260, 301-320, 354, 361-3652, 368-3693 Кримінального Кодексу, або злочину, вчиненого злочинною організацією, посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування (з використанням службовою особою влади чи службового становища) з отриманням економічної вигоди, третіх осіб, у випадках, визначених ККУ.

Встановлюється, що гроші, цінності, у тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно безоплатно або в обмін, у тому числі на суму, значно нижчу ринкової вартості, у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, визначених цим законом, або знала чи повинна була знати, що мета такої передачі - уникнення конфіскації або спецконфіскації.

Під час розгляду проекту закону депутати підтримали відхилену комітетом поправку нардепа Вікторії Пташник. За неї проголосував 271 парламентар. Відповідно до поправки, спеціальна конфіскація застосовується на підставі:

- обвинувального вироку суду;

- ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

- ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру;

- ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

У випадках, коли об'єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі: ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду, постановленої в порядку частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Відповідно до  документу, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність достатніх належних доказів вважати, що воно є доказом злочину, до нього може бути застосована спеціальна конфіскація, конфіскація у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим законом порядку.

«Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб», - йдеться в законі.

Крім того, депутати також 284 голосами підтримали поправку нардепа Ігоря Попова, відповідно до якої арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Вказана поправка була відхилена профільним комітетом. Однак потім депутати переголосували, поправку підтримали лише 114 нардепів. Таким чином встановлюється, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; цивільного позову у кримінальному провадженні; стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або в обмін, у тому числі на суму, значно нижчу ринкової вартості, у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, визначених Кримінальним кодексом України, або знала чи повинна була знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.

Аешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до положень цього закону.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим з прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.