До новин

Банкіри просять НБУ пом’якшити вимоги при визначенні кредитного ризику за операціями з аграрними розписками

06 травня, 2016
Борги
Банкіри просять НБУ пом’якшити вимоги при визначенні кредитного ризику за операціями з аграрними розписками

Незалежна асоціація банків України просить Національний банк України в рамках пілотного проекту пом’якшити вимоги при визначенні розміру кредитного ризику за операціями з аграрними розписками.

Про це йдеться у листі Асоціації до регулятора, повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація.

Суть проекту полягає в тому, щоб дозволити банкам-учасникам при кредитуванні під аграрні розписки використовувати низькі значення коефіцієнту ймовірності дефолту.

«Алгоритм розрахунку цього показника у проекті Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями не враховує заставу майнових прав на майбутній врожай (у тому числі за аграрною розпискою) як чинник зменшення кредитного ризику за активами», - вважають в Асоціації.

За попередніми розрахунками експертів Асоціації, відповідно до проекту Положення є всі підстави очікувати, що для позичальників сегменту малого та середнього агробізнесу значення коефіцієнтів імовірності дефолту будуть перевищувати фактичний рівень дефолтів та втрат за активами таких клієнтів. В свою чергу, завищення розміру кредитного ризику за операціями з аграрними розписками створюватиме надмірний тиск на капітал банків, що не дозволить їм повноцінно працювати з новим фінансовим інструментом. А також обмежуватиме доступ аграріїв до фінансових ресурсів банків.

«Таким чином, може скластися ситуація, коли «де-юре» використання аграрних розписок буде дозволене, але «де-факто» банки не зможуть широко ними користуватися при роботі з аграріями у сегменті малого та середнього бізнесу, - пояснює виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. - Щоб не допустити цього, ми ініціюємо пілотний проект у рамках розробленої концепції».

За її словами, концепція проекту передбачає, що позичальниками можуть бути малі та середні аграрні підприємства в яких земельний банк становить до 5 000 га, а річний обсяг виручки від реалізації не перевищує 70 млн грн. При цьому, загальний розмір зобов’язання за аграрними розписками одного боржника не може бути більшим 15 млн грн. Для банків максимальний розмір портфеля активних операцій з аграрними розписками (кредити, врахування тощо) не повинен перевищувати 10% від розміру регулятивного капіталу.

Банкіри переконані, що за час реалізації пілотного проекту впродовж 3 років, банки-учасники матимуть можливість сформувати портфелі операцій з аграрними розписками, а отримані дані зможуть бути використані для вдосконалення методики визначення розміру кредитного ризику.

«Сподіваємось, що український ринок отримає можливість повноцінно працювати з аграрними розписками, які за своєю природою є інструментом посиленого захисту прав кредиторів у відносинах з агровиробниками», - резюмувала Коробкова.

Нагадаємо, аграрна розписка є товаророзпорядчим документом, що фіксує безумовне зобов'язання боржника, яке забезпечується заставою його майбутнього врожаю, здійснити поставку сільськогосподарської продукції (товарна аграрна розписка) або сплатити грошові кошти (фінансова аграрна розписка) на визначених у ньому умовах.

Як раніше повідомляв інформпортал Банкрутство & Ліквідація, Павленко планує передати на приватизацію усі держпідприємства агросектору до кінця року.

Коментарі
Додати коментар