Що відбувається в судах по Приватбанку, і як на це реагують кредитори України

Представники майбутньої адміністрації. Володимира Зеленського, судячи з перших коментарів, не мають наміру втручатися в ситуацію і залишать українську Феміду наодинці з Ігорем Коломойським, посилаючись на незалежність судової гілки влади.

Екс-голова Нацбанку України (НБУ) Валерія Гонтарева заявила, що підозра до неї Генеральної прокуратри про фіктивні угоди з Аграрним фондом і Брокбізнесбанком може бути пов'язана з тиском на Національний банк, щоб скасувати націоналізацію Приватбанку. «За рішенням останніх судів, пов'язаних з Приватбанком, можу сказати, що основна проблема, яку ми не вирішили за 5 років - не було нормальної судової реформи, не було реформи в органах правосуддя. Ось тепер їм дуже легко це все розвертати назад, тому що прийняті три фейкових рішення судів щодо Приватбанку - поспіль за три дні. Ці рішення оскаржують персональні гарантії Коломойського, які були вичитані до останнього слова найкращими юристами країни. Оскарження закону про пов'язаних осіб, який був прийнятий ще в 2015 році, з усіма критеріями пов'язаності, і оспорювання закону про критерії неплатоспроможності банків, на підставі якого Приватбанк підлягав націоналізації. І всі ці рішення прийняті за три дні до голосування в другому турі. Про що це говорить? А хто головний ворог Коломойського відомо всьому світу. Він це і не приховує у всіх своїх інтерв'ю - Гонтарева його головний ворог».

Вчора колишній власник Приватбанку міг отримати четверте рішення на свою користь. Шостий апеляційний адміністративний суд переніс розгляд позову Triantal Investments до НБУ про визнання протиправним та скасування розпорядження НБУ про проведення перевірки Приватбанку в 2016 р. на 13 травня.

Triantal Investments - кіпрська компанія, підконтрольна Ігорю Коломойському і свого часу володіла 16,8% акцій Приватбанку. У березні 2018-го вона вже виграла цю справу в Окружному адміністративному. Саме ця перевірка стала базою для ініціювання націоналізації Приватбанку.

Контекст

18 грудня 2016 року уряд за пропозицією НБУ і акціонерів Приватбанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію цьогієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Держава отримала 100% в його капіталі, а Приватбанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн, а в червні 2017 року уряд вирішив внести в капітал банку ще 38,5 млрд грн на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора - EY.

Приватбанк є найбільшим банком України з часткою ринку більше 35%. За підсумками 2018 року Приватбанк отримав 11,67 млрд грн чистого прибутку. Кількість клієнтів збільшилася на 1,5 млн - до 22 млн. Кожен другий клієнт (майже 9 млн) - активний користувач Приват24. За підсумками 2019 року, в Приватбанку планують отримати прибуток понад 9 млрд грн.

Минулого тижня 18 квітня Окружний адмінсуду Києва, вивчаючи справу майже 2 роки, визнав незаконною націоналізацію Приватбанку за позовом Ігоря Коломойського до НБУ, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізосіб і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. А 19 квітня стало відомо, що суд також скасував рішення НБУ від 13 грудня 2016 року, яким визначено перелік пов'язаних з банком фізичних і юридичних осіб. І 20 квітня Печерський суд Києва прийняв рішення про розірвання договору особистого поручительства бізнесмена Ігоря Коломойського за кредитами рефінансування Приватбанку на суму в 9,2 млрд грн, отриманим до його націоналізації. НБУ на підставі особистого поручительства Коломойського також подав у Женевський суд, вимагаючи повернути борги.

У НБУ і Мінфіні заявили, що подадуть апеляцію на всі ці рішення судів.

Перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова підкреслила, що законність рішень очевидна і зворотна процедура в цьому питанні неможлива, адже для цього немає ні правових, ні економічних підстав.

Однак три згаданих рішення суду говорять про те, що визнання незаконними дій НБУ в період націоналізації - можливе. А значить, озвучений самим Коломойським сценарій, отримання компенсації, а не повернення банку - реальний.

Рожкова нагадала, що НБУ і банк в судах також намагаються повернути більше $5,5 млрд, які були виведені колишніми власниками за допомогою шахрайських схем. У п'ятницю 19 квітня цю інформацію підтвердили в Центрі дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), за даними яких Коломойський і Боголюбов вивели ці гроші через філію Приватбанку на Кіпрі.

Зараз в судах знаходиться близько 242 справ, пов'язаних з націоналізацією Приватбанку і боргами його колишніх власників за кредити рефінансування.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що його насамперед цікавить збереження коштів вкладників банку. «Рішення Ради національної безпеки і оборони за рішенням Національного банку якраз передбачало те, щоб врятувати і докапіталізувати банк державою для того, щоб забезпечити стабільність грошей вкладників. Це і було зроблено державою, - сказав він в ефірі телеканалу Прямий. - Я не хочу нічого політизувати в цьому питанні, ніякої політики. Є рішення суду, буде відповідне оскарження відповідними органами, зокрема й Нацбанком, оскільки він є регулятором банківської системи».

Реакція Зе-команди на рішення судів про денаціоналізацію Приватбанку

У команді Зеленського заявили, що президент не повинен втручатися в судові рішення, пов'язані з Приватбанком. «У Конституції України закріплено принцип поділу влади як в будь-якій розвиненій країні світу, і судова влада є незалежною від інших гілок. Це було рішення першої інстанції, яке навіть чинності не набере до прийняття рішення за апеляцією або навіть пізніше. НБУ відразу ж оголосив про апеляцію, і думаю - залежно від рішення апеляції та чи інша сторона подасть касацію. Президент не повинен втручатися в судові рішення, а судді повинні бути незалежні від будь-якого президента - минулого, нинішнього, майбутнього», - прокоментувала Вікторія Страхова, що відповідає в команді Зеленського за банківський напрям.

За її словами, спекуляції, пов'язані з Приватбанком тільки шкодять Україні. «Думаю, на шкоду Україні намагатися спекулювати на фінансову тематику на догоду політичним інтересам. Скликання РНБО за рішенням, які ще невідомо коли набудуть чинності і заяви на цю тему - тільки лякають вкладників. І те, що це політика - шито білими і темно-бордового нитками», - сказала вона. - У банку прекрасні показники ліквідності, показники капіталу - він впорається з можливими відтоками, спровокованими політичними заявами».

Як заявляв Олександр Данилюк, який також входить в Зе-команду, скасування націоналізації Приватбанку неможливе. «Мені це питання ставили кілька місяців тому, і я говорив, що це неможливо. Всі керівники держави зараз це підтвердили. Радий, що вони до мене прислухалися», - заявив екс-міністр фінансів, який брав участь в націоналізації цього банку і вів тоді переговори з Коломойським від імені уряду.

Що говорять в самому Приватбанку

У Приватбанку також заявили, що повернення акцій банку попереднім власникам буде порушенням закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі якого в грудні 2016 року акції неплатоспроможного банку були передані державі. «Рішення про виведення неплатоспроможного Приватбанку за участю держави приймалося в грудні 2016 року відповідно до норм чинного законодавства, було підтримано Радою національної безпеки і оборони і урядом України з метою забезпечення фінансової стабільності та збереження коштів громадян. Зворотна процедура в цьому питанні неможлива», - заявили в банку. Відзначимо, що розгляд справи за позовом Коломойського про визнання недійсним договору купівлі-продажу Приватбанку в Господарському суді Києва перенесли на 7 травня.

У Приватбанку також відповіли, що у банку достатньо ліквідності, щоб забезпечувати свої зобов'язання перед клієнтами. «Приватбанк має більш ніж достатньо капіталу, більш ніж достатньо ліквідності і великий запас за нормативами роботи. До речі, високоліквідні активи Приватбанку на 100% покривають його зобов'язання перед клієнтами - як за депозитними, так і поточними рахунками і складають 203 млрд грн на 1 квітня», - заспокоїли в банку.

Реакція міжнародних кредиторів

У МВФ заявили, що рішення про націоналізацію Приватбанку вимагало 160 млрд грн українських платників податків на відновлення його платоспроможності. «Воно забезпечило життєздатність Приватбанку на довгу перспективу, врятувало кошти мільйонів українських громадян і зміцнило економічне самопочуття країни», - йдеться в заяві Фонду.

Також у МВФ відзначили, що підтримують реформу корпоративного управління Приватбанку, очолюваного незалежною наглядовою радою, і трансформацію його бізнес-моделі, яка вже позитивно позначилося на показниках і стійкості банківської системи в цілому.

«Міжнародні партнери України будуть ретельно відслідковувати події в цій сфері», - йдеться в заяві.

У посольстві США виступили з аналогічною заявою і відзначили, що в 2016 році рішення про націоналізацію Приватбанку підтримали міжнародні партнери України, з ініціативи колишніх власників банку як єдиного ефективного методу захисту вкладників банку і стабільності фінансової системи. «І хоча для цього необхідно було влити близько 160 млрд грн коштів українських платників податків для відновлення платоспроможності банку, це забезпечило довгострокову життєздатність Приватбанку, захистило гроші мільйонів українських громадян і зміцнило економічне здоров'я країни, - йдеться в заяві посольства. - Ми продовжуємо підтримувати зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України, зокрема шляхом впровадження принципів розумного корпоративного управління, а також зусиль Міністерства фінансів з реформування корпоративного управління в державних банках».

У представництві Євросоюзу в Україні звернули увагу на борги колишніх власників банку. В ЄС підтримали зусилля НБУ щодо реформування фінансового сектора України. «Важливо, щоб влада продовжувала свої зусилля для стягнення збитків від колишніх власників та пов'язаних сторін збанкрутілих банків. Звинувачення і судовий розгляд повинні повною мірою використовувати висновки звіту Kroll, які були замовлені НБУ. Міжнародні партнери України будуть уважно стежити за розвитком подій у цій сфері», - заявили там.

Реакція ринків капіталу

У НБУ заявили, що, якщо Приватбанк повернути попереднім власникам, державі доведеться забрати свої 155 млрд грн, витрачені на докапіталізацію націоналізованого Приватбанку. У зв'язку з цим, банк буде визнаний неплатоспроможним, що призведе до його ліквідації та необхідності виплатити більше 100 млрд грн клієнтам банку. Для виплат гроші потрібно буде надрукувати, що призведе до зростання інфляції і тиску на курс гривні, заявив голова НБУ Яків Смолій на засіданні РНБО.

Як розповів головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Аваль Михайло Ребрик на міжбанківському ринку ситуація з Приватбанком практично ніяк не позначилася, але додала нервозності. так з 18 квітня курс покупки долара виріс з 26,91 грн/$ до 27,09 грн/$ 19 квітня в п'ятницю. «В готівковому сегменті вже певний час відчувається деяка нервозність, пов'язана, на нашу думку, зокрема з політичними подіями. Ситуація з Приватбанком, безумовно, посилила ажіотаж, але ситуація залишається цілком контрольованою. 18-19 квітня ми не помітили присутності НБУ на міжбанку. Ймовірно, в умовах певної агітації, не захотіли створювати додатковий тиск на боці попиту. Але і на боці продажів виступати не було необхідності», - сказав він.

Як запевнив директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук, регулятор зможе захистити свою позицію в судах, оскільки у нього є багатий досвід у відстоюванні своїх інтересів. Крім того, у НБУ є «план Б» щодо розгляду справи з Приватбанком.

На ринку також вважають, що НБУ буде продовжувати оскаржувати процеси, пов'язані з Приватбанком, проте залишаються ризики негативної реакції іноземних іесторів, зокрема, МВФ, який може затягнути видачу чергового траншу. «На поточний момент ми дотримуємося сценарію, що згадане рішення суду буде в підсумку успішно оскаржене в апеляційному порядку, а тому не має відчутно негативно відбитися на економічних процесах, зокрема на курсі гривні в короткостроковому періоді», - сказав Ребрик. Але він зазначив, що сам собою цей процес відбувається під пильною увагою міжнародних партнерів. «Так на новинах щодо Привату відбулося зниження котирувань за українськими єврооблігаціями на 0,6-1,4%. Як зазначалося, спостерігається також деякий ажіотаж в готівковому сегменті валютного ринку. Залежно від розвитку подій, цілком може послідувати деяке охолодження попиту нерезидентів на ОВДП», - сказав він.

За матеріалами: НВ