Олена Коробкова: борги треба повертати

Борги треба повертати. Це розуміє кожна порядна людина. Але обставини склались так, що навколо є ще й люди непорядні. І серед фізичних осіб, і серед представників великого бізнесу. Дії таких непорядних змушували ділову спільноту працювати над документом, що має унеможливити продаж заставних квартир за одну гривню. Та що там квартир – цілих майнових комплексів. Адже зараз такі речі відбуваються. Все задля того, аби не «платити» за рахунками.

Нещодавно Президент підписав Кодекс України з процедур банкрутства. Вважаю це великою #перемогою й деталізую, чому.

Почнемо з глобального

Так, українська економіка демонструє зростання. Зростання на рівні 3,3%. Принаймні, таким є показник зростання реального ВВП минулого року, що є найкращим результатом за сім останніх років. У звіті зі світової економіки World Economic Outlook МВФ спрогнозував зростання ВВП України у 2019 році до 2,7%, та до 3% – у 2020 році. Здавалось би, тенденція позитивна, але є одне «але». Для України, з її рівнем розвитку, такий показник має бути не нижче ніж 5-7%, аби громадяни відчули реальний вплив зростання економіки на їхній рівень життя.

Висновок такий: тенденція правильна, але потребує покращення. Тому нам необхідна подальша співпраця з міжнародними партнерами, донорами тощо. Чому? Бо потрібні інвестиції. А за яких умов ми будемо ці інвестиції отримувати? За умов подальшого впровадження реформ і змін, що насамперед забезпечуватимуть справедливість і прозорість процесів.

Однією з таких ключових змін є реформування процедур банкрутства боржника. В жовтні 2018 року наші парламентарі ухвалили Кодекс України з процедур банкрутства, над розробкою якого експертне середовище працювало протягом останніх чотирьох років.

До речі, за оцінками експертів, впровадження новел кодексу забезпечить покращення позицій України в рейтингу Doing Business на 9 позицій, що може принести Україні шість мільярдів доларів інвестицій.

Пояснюю, що зміниться.

Права кредитора

Справжнє «сито» нюансів у законодавстві давало можливість обійти не лише інтереси кредиторів, а й навіть їхні права на повернення боргу. Але новий документ обіцяє ці проблемні моменти врегулювати.

По-перше, відбудеться покращення умов участі кредиторів у процедурах банкрутства. А відповідно, підвищиться рівень захищеності їхніх прав. Важливо, що з початком дії кодексу буде встановлено обов’язкове погодження ціни й умов продажу незаставного майна з комітетом кредиторів, а умови продажу заставного майна – із забезпеченим кредитором. Тобто зі стороною, яка й надавала оцей кредит. Також передбачено, що зниження ціни на першому повторному аукціоні можливе тільки за згодою сторони, яка видавала кредит.

Паралельно існує можливість забезпеченого кредитора придбати майно за стартовою ціною після першого повторного аукціону з проведенням розрахунку шляхом взаємозаліку.

Наступна важлива новела – це обов’язок арбітражного керуючого погодити витрати на збереження майна із забезпеченим кредитором.

Також важливо, що відтепер з’явиться можливість для кредиторів, чиї вимоги до боржника забезпечені майном третіх осіб, у випадку, якщо вони голосували проти плану санації чи реструктуризації, звернути стягнення на предмет іпотеки. І зможуть вони це зробити незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Продаж онлайн

Відтепер продаж активів боржників здійснюватиметься виключно через онлайн-платформи. Цей механізм здатен забезпечити прозорість і продаж майна за максимально високою вартість.

Справа в тому, що сьогодні можуть відбуватися «очні» аукціони, які є справжньою платформою для зловживань. Адже процедура офлайн-аукціонів є абсолютно неконтрольованою: існує можливість банального фізичного недопуску потенційних покупців на територію проведення аукціону. Також часто такі «аукціони» проводять без участі, власне кажучи, кредиторів. Як наслідок – заставні квартири продаються за одну гривню. І це все – в рамках закону(

Скорочення строків розгляду справ про банкрутство

Наразі в процедурах банкрутства можливо оскаржити майже всі процесуальні рішення, тобто приблизно 15 документів. Після набрання Кодексом чинності оскаржити можна буде лише п’ять ухвал. А це означає, що термін процедури банкрутства скоротиться й відповідатиме нормам розвинених країн Східної Європи (2,3 року замість 2,9 року).

Інститут банкрутства фізичних осіб

Така новела надасть можливість позичальникам, які опинилися в скрутному фінансовому становищі, врегулювати питання кредитів. Важливо зазначити, що жоден кредитор не може ініціювати цієї процедури – це виключне право боржника.

Водночас боржник повинен довести свою добросовісність – подати декларації, де чесно показати свій майновий стан. У процесі передбачається участь незалежної професійної особи – арбітражного керуючого, який допомагатиме боржнику та кредиторам знайти найбільш об’єктивний і збалансований шлях вирішення питання. Наступний крок – розроблення плану реструктуризації, що затверджується зборами кредиторів. Наслідком виконання плану може бути прощення решти боргу.

План реструктуризації боржника повинен враховувати всі його фінансові можливості. У разі ж, якщо боржник не виконує цього плану, кредитори мають право звернутися до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі. В такому випадку кредитори можуть звернутися до боржника щодо повернення заборгованості у загальному порядку (через суд, виконавчий напис тощо).

Валютні іпотечні кредити

Після набрання сили Кодексом боржник протягом п’яти років матиме можливість за допомогою суду домовитися з банками про реструктуризацію, за умовами якої частину боргу буде розстрочено, а частину – списано.

Заборгованість має бути зафіксована в гривні за курсом Нацбанку та не перевищувати ринкової оціночної вартості заставної квартири чи житлового будинку. Якщо боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредит, розмір вимог забезпеченого кредитора повинен бути зменшений пропорційно до частини кредиту, погашеної боржником. Важливо – відсотки за планом реструктуризації чітко визначені у Кодексі та залежать від розміру іпотечної квартири або будинку.

Тому очікуємо, що на зміну патовому сценарію «не плати – не заберуть» прийде контрольований процес погашення боргу.

Сьогодні середній показник повернення коштів в Україні становить 9%, для порівняння: у Франції – 88,3%, в Іспанії – 77,3%, в Хорватії – 73,8%. Вважаю, ця статистика є достатньо репрезентативною, аби зрозуміти, наскільки нам потрібен був Кодекс.

Адже такі цифри погано відображаються не лише на бажаннях інвесторів працювати з Україною, але й на добросовісних кредиторах, у ставку для яких банки закладають ризики.

Водночас важливо зазначити, що ефективність прийнятого Кодексу залежить від правильності його застосування. Тому наразі так важливо проводити різні навчальні заходи із залученням усіх розробників Кодексу для суддів, арбітражних керуючих та оцінників.

За таких умов віримо, що Кодекс запрацює належним чином і сприятиме відновленню кредитування на вигідних як для позичальника, так і для кредитора умовах.