Андрій Авторгов: очолювати СРО мають професіонали, які не бояться бути «незручними» для регулятора

Потрібно почати з того, що професія приватного виконавця є зовсім «молодою», порівняно з професією арбітражного керуючого.

Арбітражні керуючі «заходять» до єдиної саморегулівної організації (СРО) з обов’язковим членством, вже з певним досвідом участі у СРО, зі своїми формальними та неформальними лідерами та авторитетами професії.

Позитивом є те, що у арбітражних керуючих є розуміння, якими питаннями має опікуватись єдина саморегулівна організація, та які виклики перед нею будуть стояти.

Нажаль, у приватних виконавців, таке розуміння лише починає формуватись.

Асоціація приватних виконавців створювалася з тих, хто першим прийшов у цю професію. Не помилюсь, якщо скажу що відсотків 80% приватних виконавців є вихідцями з органів Державної виконавчої служби.

Створення Асоціації приватних виконавців відбувалось під пильним контролем Міністерства юстиції.

Перший з’їзд приватних виконавців України проходив в приміщенні Міністерства, з чергуванням поліції при вході в зал. З якою метою її було залучено, мені особисто до цього часу не зрозуміло, але така ініціатива походила від тодішнього заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби, якому ввижались якісь міфічні «провокації».

Звичайно такого не має бути в демократичному суспільстві.

На відміну від адвокатури, професії приватного виконавця та арбітражного керуючого мають менший «ступінь свободи», їх діяльність є більш регульована державою.

Ні для кого не секрет, що в нашій країні і регулювання і контроль здійснюється чиновниками не завжди тією метою, з якою ці повноваження надані.

Тому першим завданням таких професійних організацій є захист своїх членів. Цей захист потрібен перш за все від втручання регулятора.

Тому очолювати СРО таких професій, мають професіонали, які не бояться бути «незручними» для регулятора, та можуть захистити як себе, так і своїх колег по цеху.

Проте такий захист, звичайно, не має бути «покриванням» тих членів професії, які її ганьблять та підривають довіру до неї.

Для очищення рядів від випадкових людей, спільноті потрібні етичні правила, правила діючі, а не декларативні, та реальна відповідальність за їх порушення.

Лише тоді можна говорити про те, що спільнота вже готова повністю перебрати від держави як доступ до професії та контроль за нею.

Нещодавно Міністерство юстиції України посилаючись на те що Асоціація приватних виконавців не є достатньо зрілою, зазначило про те, що говорити про делегування їй частини повноважень регулятора, є недоцільним.

Виходить замкнуте коло – регулятор здійнює мікроменеджмент СРО, і одночасно критикує її за недостатню зрілість.

Це замкнуте коло потрібно розривати, а ще краще- його не створювати.