Автоматизований арешт коштів – боржники можуть спати спокійно?

Вже майже чотири роки минуло з моменту реєстрації у ВР  президентського законопроекту № 3768 щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві.

Законопроект передбачав запровадження системи автоматизованого арешту коштів, яка дала би змогу забезпечити оперативне, в межах кількох хвилин, фактичне накладення арешту на грошові кошти боржника згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця та виключення ризиків виведення відповідачем (боржником) коштів з його рахунку.

Закордонний досвід

Судові виконавці ряду як європейських, так і пострадянських країн, завдяки автоматизованій системі арешту, мають миттєвий доступ до коштів на банківських рахунках як юридичних так і фізичних осіб, що дозволяє їм шляхом звернення на них стягнення, швидко та ефективно виконувати судові рішення.

Свого часу делегація Міністерства юстиції України відвідувала Хорватію, в якій з 01 січня 2011 року було запроваджено електронний арешт коштів боржників, що містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA).

Завдяки цьому Хорватія всього через кілька років після введення електронного арешту коштів, за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Ведення бізнесу-2017», піднялася з 52 місця на 7 місце.

В Литовській Республіці виконувати судові рішення виконавцям допомагає Інформаційна система грошових обмежень (PLAIS). Адміністратором PLAIS є державне підприємство «Центр регістрів Литви»- по суті це аналог вітчизняного Державного підприємства «Національні інформаційні системи», яке опікується державними реєстрами.

Накладений виконавцем арешт на грошові кошти боржника PLAIS направляє у всі банки країни, а також інші фінансові установи (кредитні спілки, системи електронних платежів).

Система самостійно списує кошти та перераховує їх на рахунки судового виконавця у необхідному розмірі, крім того, робить це з урахуванням черговості та пропорційності. Якщо коштів, що знаходяться на одному з рахунків боржника достатньо для задоволення вимог стягувача, з решти рахунків арешт знімається автоматично.

Якщо в період дії арешту боржник відкриє новий рахунок в банківській установі, арешт на нього також буде накладено автоматично.

Таким чином Інформаційна система грошових обмежень дозволяє виконавцю за один день виконати судове рішення, за наявності в боржника грошових коштів на рахунках в банківських установах.

В Республіці Білорусь з 01 січня 2020 року запрацювала Автоматизована інформаційна система виконання грошових зобов’язань (АИС ИДО), власником якої є Національний банк країни.

Програмний комплекс приймає платіжні вимоги в електронній формі та автоматично направляє їх до банківських установ, які миттєво блокують кошти на рахунках боржників, і так же миттєво їх списують.

Без виконання платіжні вимоги повертаються, зокрема, у випадку відсутності в боржника коштів на рахунках, а також у разі наявної інформації щодо порушення стосовно боржника справи про банкрутство.

Вітчизняні реалії

Президентський законопроект. який передбачав запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві, та був визначений як невідкладний, так і не був ухвалений. Його було направлено на повторне перше читання, а у 2018 році взагалі знято з розгляду.

Також були намагання законодавця прописати положення про автоматизований арешт у змінах до процесуальних кодексів 2017 року, проте при підготовці законопроекту до другого читання, положення щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів були виключені.

Не увінчалась успіхом і спроба запровадити автоматизований арешт Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу з процедур банкрутства, позаяк до другого читання це положення було також виключено.

Натомість Законом №2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»  було внесено зміни до Закону  «Про виконавче провадження», відповідно до яких, автоматизована система виконавчого провадження має забезпечувати автоматизований арешт коштів боржника за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів у порядку, визначеному Міністерством юстиції України за погодженням з Національним банком України.

Чому законодавець вирішив обмежити автоматизований арешт коштів виключно «аліментними» провадженнями - питання риторичне.

Також Закон було доповнено нормою, яка зобов’язує банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, або закриття рахунку такою особою, у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

На виконання положень зазначеного Закону, Міністерство юстиції України Наказом від 16 квітня 2019 року № 1203/5 затвердило Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів.

Згідно зазначеного Порядку, готовність автоматизованої системи виконавчого провадження до електронної інформаційної взаємодії з банками мала бути забезпечена в тримісячний термін з дня набуття Наказом чинності.

До впровадження електронної взаємодії обмін документами між державними, приватними виконавцями і банками має здійснюватися в паперовому вигляді засобами поштового зв'язку.

Називаючи речі своїми іменами, можна відверто говорити про те, що в Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, мова йде зовсім не про автоматизований арешт, а лише про електронну взаємодію між банками та виконавцями.

На сьогоднішній день, така взаємодія здійснюється виконавцями….лише з однією банківською установою, проте переваги навіть лише такої електронної взаємодії, більш ніж очевидні.

Разом з тим, враховуючи те, що в Україні діють 72 банківські установи, неважко підрахувати, що якщо за рік до електронної взаємодії буде приєднуватися один банк, як це відбулося у 2019 році, то на фактичну реалізацію цього Порядку піде більше ніж 70 років.

Практична користь же від повідомлення банком виконавця про відкриття, або закриття рахунку фізичній особі відсутня взагалі, оскільки за час надходження такого повідомлення в паперовому вигляді поштовим зв’язком, на наявність коштів на рахунку боржника сподіватися вже не доводиться.

Що відбувається на сьогоднішній день у сфері виконання судових рішень щодо пошуку рахунків та накладення арешту на кошти боржників фізичних та юридичних осіб?

Реєстр рахунків фізичних осіб в нашій країні відсутній взагалі. Наявність рахунку фізичної особи у банківській установі виконавцю можна встановити лише направивши 1 електронний та 71 «паперовий» запит у всі банки країни.

Щодо рахунків юридичних осіб, то інформація від органів ДФС через Автоматизовану систему виконавчого провадження приходить виконавцю з запізненням, і пошуком рахунків змушені займатися самі стягувачі.

Документообіг з банками відбувається в паперовому вигляді: виконавець виносить постанову про арешт коштів боржника, доставляє в банк боржника особисто, або ж направляє поштою. Віднедавна доставляти документи в банк отримав право і помічник приватного виконавця. В подальшому, до банку потрібно направити ще й платіжну вимогу, яку потрібно спочатку зареєструвати в своєму банку, а лише вже потім направити до банку, що обслуговує боржника.

Це все, забирає величезну кількість часу та витрат паперу, як у виконавців, так і у банківських установ, та й оперативністю за таких умов, похвалитися складно.

Непоодинокими є випадки коли банківські установи всіма правдами та неправдами стають на захист своїх клієнтів -боржників, допомагаючи їм уникнути стягнення.

Вирішити ці проблеми могло б запровадження системи автоматизованого арешту боржників, аналогічної тим, які існують в інших країнах.

Таку систему Україна обіцяла МВФ запровадити ще у 2015 році. Так в Меморандумі про економічну і фінансову політику від 27.02.2015р. було зазначено про те, що «до кінця грудня 2015 року буде прийнято Закон, що посилюватиме положення Цивільного процесуального кодексу щодо наказу про сплату заборгованості по внутрішніх транзакціях та накладення арешту на банківські рахунки. (…) Стосовно накладення арешту на банківські рахунки, нашою метою є ліквідувати «вузькі місця», які, як було з’ясовано, гальмують ефективність процедури у таких сферах як питання визначення, виявлення банківських рахунків боржника, обслуговування процесу, дотримання жорстких часових рамок, і відповідальності банків за недотримання вимог».

Проте на сьогоднішній день, політичної волі щодо спроб такого запровадження, нажаль, не спостерігається.

Можна відкривати державним виконавцям «Центри виконання рішень», писати «паспорти реформ», але все це лише красивий фасад, який майже нічого не вартий без ефективного механізму виконання рішень, однією з головних складових якого є швидке та своєчасне накладення арешту на кошти боржника.

В цивілізованому світі судові виконавці вже замислюються над тим, як звертати стягнення на цифрові активи, а їх українські колеги «тонуть» в паперах та поштових відправленнях.

Візьму на себе сміливість стверджувати, що без запровадження автоматизованої системи арешту коштів боржників, як юридичних так і фізичних осіб, плани Уряду досягнути 2023 року рівня фактичного виконання судових рішень не менше як 70%, так і залишаться лише амбітними планами.

За матеріалами: ЛІГА:ЗАКОН