Мар’ян Чорній: Кодекс став «парасолькою» для українців, які знаходяться у скрутному фінансовому становищі

Захід організовано Радою арбітражних керуючих Львівської області, Комітетом з питань банкрутства Національної асоціації адвокатів України, Спілкою кризис-менеджерів України та Національною асоціацією медіаторів України.

Модерували захід голова Ради арбітражних керуючих Львівської області Мар’ян Чорній та Президент Спілки кризис-менеджерів України Павло Михайліді.

У семінарі взяли участь адвокат, арбітражний керуючий Володимир Сольський, суддя Господарського суду Львівської області Андрій Морозюк, голова Ради арбітражних керуючих Львівської області Мар’ян Чорній, суддя Західного апеляційного господарського суду Олег Матущак, адвокат Роман Посікіра, Голова комітету з питань правосуддя, банкрутства, виконання судових рішень, експертизи Громадської ради при Міністерстві юстиції України Ігор Ніколаєв, Президентка НАМУ, медіаторка, юристка Діана Проценко, сертифікована бізнес-медіаторка Промислово-торгівельної палати Мюнхена та Верхньої Баварії, медіаторка Центру медіації Київської ТПП та адвокатка, бізнес-медіаторка Марина Саєнко.

Відкрив захід вітальним словом Мар’ян Чорній, який зазначив, що семінар присвячено дослідженню дуже важливого питання – неплатоспроможності фізичної особи, а тому всі доповіді спікерів спрямовані на досягнення спільної мети: розкласти на «молекули» всю проблематику, яка виникає в процесі втілення в життя книги IV Кодексу України з процедур банкрутства.

Далі слово передано Голові Комітету з питань банкрутства Національної асоціації адвокатів України Анатолію Грабовому, який погодився з тим, що станом на сьогодні, як і до прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, питання неплатоспроможності фізичної особи досліджене недостатньо, і це зумовлює його безсумнівну актуальність. Павло Михайліді, зі свого боку наголосив, що метою заходу є не лише  підвищення кваліфікації адвокатів, а й обговорення з правовою спільнотою та суспільством актуальних питань, зумовлених запровадженням інституту неплатоспроможності фізичних осіб.

Володимир Сольський поділився із слухачами своїм практичним досвідом написання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Доповідач звернув увагу на всі особливості ст. 116 Кодексу, розповів як правильно заповнити декларацію про майновий стан боржника та зачепив тему підстав, які дають можливість фізичній особі порушити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Стосовно зазначеного питання, висловили свою позицію також інші лектори, зокрема, Мар’ян Чорній зазначив: «Для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність достатньо однієї із чотирьох можливих підстав, що передбачені статтею 115 Кодексу», а Олег Матущак додав, що кожна із підстав зазначеної статті є самостійною і достатньою для відкриття провадження у справі та здійснив поділ підстав на ті, які вже настали (п.п. 1-3 ч. 2 ст. 115 Кодексу) і ті, які можуть настати в майбутньому (п.п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу). Андрій Морозюк вважає, що перша підстава є обов’язковою та покликана фільтрувати значні та незначні боргові зобов’язання, всі решта – факультативні. Ігор Ніколаєв вказав, що норми ст. 115 Кодексу слід застосовувати у такий спосіб, щоб штучно не обмежувати доступ до правосуддя добросовісному боржнику, адже держава запровадила інститут неплатоспроможності фізичної особи з розрахунком, що особа зможе належним чином ним скористатись. Відтак, створення судами будь-яких перешкод у реалізації боржником цього права є абсолютно нелогічним.

Про важливість правильного написання заяви вів мову Андрій Морозюк. Спікер також дав відповідь на питання як подолати процедуру реструктуризації «безмайновим» боржникам та що відбувається із справою про неплатоспроможність фізичної особи, у випадку, коли до останньої жоден із кредиторів не заявив свої вимоги.

Мар’ян Чорній проаналізував практику господарських судів Західного регіону України у справах про неплатоспроможність фізичної особи та зупинився на основних причинах залишення заяв про відкриття провадження у справі без руху. Попри те, лектора вразила дуже низька активність осіб стосовно звернення до суду із заявами про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв’язку із чим відзначено наступне: «на мій погляд, Кодекс слугує «парасолькою» захисту людей, які знаходяться у скрутному фінансовому становищі і завдання адвокатів - правильно донести інформацію до своїх потенційних клієнтів, зацікавити їх звернутись із відповідними заявами до суду».

Олег Матущак підняв не менш хвилююче питання сплати судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зазначив, що в силу особливостей правового статусу боржника - фізичної особи, судовий збір за подання такої заяви не сплачується. Ігор Ніколаєв підтримав зазначену позицію та зазначив: «Якщо приписами закону не встановлено обов’язкову умову сплати судового збору фізичною особою, то встановлення такої вимоги судом буде суперечити нормам закону та меті запровадження інституту в такому вигляді, який ми сьогодні отримали. Це призведе до створення штучних перешкод, що може потягнути за собою певні негативні наслідки». Спікер порадив враховувати це боржникам при поданні заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а судам, у свою чергу, не застосовувати формалізований підхід та буквальне тлумачення норм Кодексу, а застосовувати положення законодавства з огляду на історичну ретроперспективу.

Роман Посікіра розповідав про проблемні питання реструктуризації заборгованості фізичної особи, що виникла за кредитом в іноземній валюті, зокрема про те, хто має право на реструктуризацію валютних кредитів, чи може скористатись правом на реструктуризацію іпотекодавець, відмінний від позичальника, згадано про строки і умови реструктуризації та на прикладі розрахунків показано, кому це вигідно. «Зважаючи на термін дії мораторію, боржникам, які бажають скористатись такою процедурою, варто поспішити» - зазначив лектор.

Яскравим завершенням онлайн-семінару стало обговорення сучасних підходів до роботи з конфліктами, зокрема, можливостей використання здобутків медіації у процедурі банкрутства фізичних осіб.

Марина Саєнко розповіла про те, що таке медіація, чим вона може бути корисна у процедурі банкрутства та поділилась досвідом участі у такій справі в ролі медіатора. Доповідачка зазначила, що у справах про неплатоспроможність фізичної особи медіація виступає в особливій формі, оскільки на відміну від класичної медіації, вона може бути лише на окремому етапі - реструктуризації заборгованості боржника.

Діана Проценко додала, що медіація може мати місце лише тоді, коли є дійсний намір реструктуризації боргів, а не тоді коли боржник просто декларує цей намір, маючи приховану мету. «Коли боржник недобросовісний, медіація не може бути використана в повній мірі та й взагалі, навряд чи вона потрібна» - резюмувала лекторка.