Чи встиг Ахметов покрити дефіцит капіталу банку ПУМБ

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація.

«Це може бути як пряме збільшення капіталу, так і кошти, отримані в результаті роботи з проблемною заборгованістю, – уточнив Черненко. – У Національний банк необхідно було подати лист, підписаний акціонерами, в якому вони беруть на себе такі зобов`язання. Такий лист є».

30 червня відбулиися збори акціонерів банку ПУМБ. Водночас у порядку зборів, оприлюдненому в системі розкриття інформації Нацкомісії цінних паперів і фондового ринку, відповідне питання не фігурує.

Наразі інформація, яка підтверджувала б або спростовувала факт докапіталізації ПУМБу, донині не оприлюднена на жодному відкритому інформаційному майданчику.  Мовчить про це і сам банк. Остання новина на сайті ПУМБу датована 26 серпня й мова там іде про один із фінансових продуктів цього банку.

Нагадаємо, відповідно до звітності банку ПУМБ, у січні–червні його статутний капітал лишився незмінним.

У І півріччі банк зафіксував збиток 46 млн грн (за аналогічний період минулого року – 643 млн грн), тоді як загалом за минулий рік – 1,75 млрд грн. Чисті процентні доходи – 912,3 млн грн, чисті комісійні доходи – 442,7 млн грн. Резерв під знецінення кредитів збільшився на 839,4 млн грн, що майже втричі менше, ніж за такий самий період минулого року. 

Кредитний портфель зменшився до 25,4 млрд грн (з 26,3 млрд грн). Кредити корпоративним клієнтам (за вирахуванням резервів) зменшилися до 22,53 млрд грн з 23,07 млрд грн при тому, що резерви зросли до 6,641 млрд грн з 5,99 млрд грн. Кредити фізичним особам (за вирахуванням резервів) зменшилися до 2,92 млрд грн з 3,2 млрд грн при тому, що резерви впали до 3,56 млрд грн з 4,55 млрд грн.

У І півріччі банк ПУМБ списав як безнадійні кредити на 1,288 млрд грн: позики корпоративним клієнтам на 81,6 млн грн; іпотечні кредити на 485 млн грн; споживчі кредити – на 616,7 млн грн; автокредити – на 3 млн грн; інші кредити фізособам – на 101,8 млн грн.

За неофіційними даними, на кінець березня 2016 року показник адекватності регулятивного капіталу в ПУМБ був 6,8%, тоді як вимога НБУ (без врахування кризових пом`якшень) – 10%. Нагадаємо, нещодавно глава НБУ Валерія Гонтарєва заявляла про досягнення домовленості з МВФ про дотримання банками нормативу адекватності капіталу 5% на кінець 2016 року та 7% – на кінець 2017 року (попередня домовленість передбачала, що 5% мало бути вже на кінець січня поточного року).

Знову ж таки, відповідно до неофіційних даних, значення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (має бути не більше, ніж 25% регулятивного капіталу) в банку ПУМБ на кінець І кварталу в кілька разів перевищувало капітал банку. При цьому, за вказаною неофіційною статистикою, регулятивний капітал банку ПУМБ на 01.04.2016 був 2,32 млрд грн.

Водночас глава правління банку ПУМБ Сергій Черненко визнавав, що у фінустанови «є порушення нормативу по пов’язаним особам», і повідомив, що «Нацбанк затвердив трирічний графік зниження частки кредитів пов’язаним особам», який ПУМБ має намір «чітко дотримуватися». Разом із тим С. Черненко не уточнив конкретного значення нормативу.

На кінець ІІІ кварталу 2015 року ПУМБ у своїй звітності наводив показник 19,68%. Однак, судячи з усього, банк поступово погіршує оцінку, як це зрештою роблять й окремі учасники банківського ринку.

«У 2015 році змінилися законодавчі вимоги, які розширили перелік критеріїв визнання операцій з пов`язаними особами. Через це у нас були довгі переговори з Нацбанком щодо того, хто підпадає під це формулювання. Згідно з новим розумінням НБУ, бізнес-партнери акціонерів по суті підпадають під категорію пов`язаних осіб. Ми розуміємо, що у таких гігантів, як «Метінвест» або ДТЕК (металургійний та енергетичний холдинги Ріната Ахметова. - Ред.), дуже багато партнерів», – констатував Черненко.

У травні 2015 року (коли ще діяли «старі» правила оцінки інсайдерських кредитів) заступник глави правління ПУМБ Федот Єременко в коментарі для Finbalance зазначав, що ПУМБ «не кредитує підприємства ДТЕК і «Метінвест» як в силу обмеження кредитування інсайдерів, так і у зв`язку з тим, що ці холдинги орієнтовані на залучення фінансування на зовнішніх ринках».

У контексті слів Черненка про кредитування партнерів акціонера додамо, що, банк ПУМБ хоче стягнути, зокрема, 1,15 млрд грн з торговельної мережі «Амстор», яку контролює Вадим Новинський – молодший партнер Ахметова (кінцевий бенефіціар ПУМБ) по «Метінвесту».

У звітності за 2015 рік, підготовленій за міжнародними стандартами фінзвітності, банк ПУМБ констатував, що «при розгляді кожного можливого випадку відносин із пов’язаними особами до уваги береться суть цих відносин, а не лише юридична форма».

На кінець минулого року обсяг кредитів «підприємствам під спільним контролем» банк оцінював в обсязі 1,52 млрд грн (це за міжнародними нормами фінзвітності, а ДТ публікувало дані НБУ за нацстандартами. - Ред.), а на кінець 2014 року – 1,69 млрд грн. Причому торік «підприємствам під спільним контролем» – пов’язаним особам було надано позики на 728,7 млн грн, а сума повернених позик склала 1,2 млрд грн, «інші зміни» - 302 млн грн.

У наведених таблицях варто звернути увагу ще на галузеву структуру кредитного портфеля банку ПУМБ, у т.ч. на заборгованість гірничо-видобувної галузі, металургії, торгівлі, сільського господарства, транспорту, сфери зв’язку тощо, в яких працюють як структури, що належать лише Ахметову, так і ті, що належать йому в партнерстві з іншими особами (в т.ч. зі згаданим вище Новинським).

Якщо ж ПУМБ справді видавав позики не лише компаніям, прямо та опосередковано пов’язаним зі своїм власником, виходить, що банк Ахметова фінансує також його конкурентів, як це не парадоксально звучить.

Окремий аспект, на який можна звернути увагу в таблицях, – це кошти, які розміщують пов’язані особи в банку ПУМБ, що напряму відображає його залежність від їхнього фінансового стану (наявності вільної ліквідності). Це питання особливо делікатне, з огляду на допущені холдингами ДТЕК і «Метінвест» дефолтів та намагання реструктуризувати мільярдні борги. ПУМБ констатує, що на кінець 2015 року сума відповідних «інсайдерських» коштів сягала 4,84 млрд грн (на кінець 2014 року було ще більше – 7,08 млрд грн).

У галузевому розрізі серед вкладників банку ПУМБ, знову ж таки, представлені, зокрема, торгівля, транспорт, металургія, гірничо-видобувна галузь, енергетика. У квітні агентство Fitch вказувало, що значна частина коштів ДТЕК перебуває саме в банку ПУМБ.