Хто змагатиметься за пост голови СРО: у Дніпрі названі перші охочі

Участь у дніпровському заході змогли взяти усі охочі – його організатори не продавали «вхідні квитки» на своє публічне обговорення актуальних питань практичного застосування норм Кодексу з процедур банкрутства. Тож 8 листопада в актовій залі Дніпропетровської обласної адміністрації зібралось більше 200 арбітражних керуючих (за словами організаторів, на захід в цілому акредитувалось 260 чоловік – ред.).

Найбільшу увагу присутніх викликала друга сесія заходу, під час якої обговорювалися питання створення та функціонування майбутньої єдиної СРО. Модератором цієї дискусії став дніпровський арбітражний керуючий Микола Лукашук.

«На цьому обговоренні у нас представлені практично всі регіони. Є Житомир, Полтава, Суми, Харків, Київ, Дніпро, Запоріжжя, Кропивницький, Хмельницький і Рівне. Фактично ми сьогодні змоделювали невелике зібрання арбітражних керуючих України, щоб розуміти, з чим ми йдемо на з’їзд», — зазначив Лукашук.

Найстарший арбітражний керуючий України Ігор Завертайний (83 роки – ред.), який головуватиме на установчому з’їзді, зазначив, що мета СРО — це, насамперед, використання процедур банкрутства для розв’язання проблем суспільства й держави. «І, зважаючи на це, ми маємо побудувати авторитетну організацію, до якої дослухатимуться та яка матиме право законодавчої ініціативи», — зазначив пан Завертайний.

Арбітражний керуючий з Дніпра Олександр Бондарчук вважає, що нині на зміни у законодавстві про банкрутство впливають хто завгодно, але не ті люди, які безпосередньо працюють у цій сфері. «Тому наша ціль отримати організацію, яку визнають усі інститути нашої держави, міжнародні організації, і наш голос почують!» — наголосив він.

Кандидат юридичних наук, адвокат АО ADER HABER Олександр Удовиченко сповідається, що з’їзд пройде злагоджено й без скандалів. «Але для цього вже необхідно створити робочу групу, яка б напрацьовувала відповідні документи: статут і регламент з’їзду. Тому що на з’їзді, навіть якщо він триватиме два дні, встигнемо заслухати лише основні положення статутів», - підкреслив Олександр Удовиченко.

Такої ж думки дотримується й народний депутат Тарас Тарасенко, який ще місяць тому своїм законопроектом лобіював ідею відтермінування набуття чинності Кодексу з процедур банкрутства до 1 січня 2020 року. «Кандидати до Ради арбітражних керуючих України, на голову СРО та його заступника мають розмістити свої резюме на якійсь базі, щоб колеги могли побачити їхню передвиборчу програму. Це зекономить час на з’їзді. Так само необхідно узгодити основні норми статуту, щоб не перетворити збори в балаган, тому що наразі, як мені відомо, є 6-7 редакцій», - повідомив Тарасенко.

Сергій Боярчуков, голова Комітету ААУ з банкрутства та керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» знову застеріг професійну спільноту: голову СРО треба обов’язково обирати на короткий термін і передбачити можливість його відкликання так само, як і членів Ради, Дисциплінарної та Кваліфікаційної комісій. «Це єдиний механізм, який убезпечить від можливої узурпації влади», — наголосив Сергій Боярчуков.

Голова комітету АПУ з конкурсного права, арбітражна керуюча Ірина Сербін і пан Бондарчук вважають, що два роки повноважень для голови СРО — це найоптимальніший варіант.

Арбітражний керуючий Сергій Донков пропонує призначити очільнику Саморегульованої організації не одного, а двох заступників. «Два заступники, тому що є питання внутрішньої координації роботи СРО, а є зовнішні питання взаємодії з органами влади, правоохоронними органами й міжнародними організаціями», - пояснює Сергій Донков.

Більшість учасників цієї сесії зазначили, що в Раді арбітражних керуючих України мають бути не більше 9-10 членів (до речі, саме такий результат показало опитування, яке було проведено порталом «Банкрутство & Ліквідація в Україні». Дізнатися більше про голосування арбітражних керуючих з актуальних питань самоврядування можна за посиланням: https://poll.bankruptcy-ua.com/archive ).

Водночас пані Сербін вважає цю кількість замалою. «В областях важче працювати, ніж, наприклад, у Києві, тому в Раді має бути представництво всіх регіонів, інтереси регіональних арбітражних керуючих треба захищати», - заявила Ірина Сербін.

Олександр Бондарчук також додав, що голова й заступник обов’язково повинні мати право брати участь у засіданнях Ради й голосувати. «Бо інакше голова й заступник плестимуть в одному напрямку, члени Ради — в іншому».

Думки спікерів щодо того, чи мають голова, заступник та члени Ради отримувати платню, дещо різнилися. Арбітражний керуючий Анатолій Родзинський та Ірина Сербін вважають, що ні. Натомість Олександр Бондарчук, арбітражні керуючі Денис Ткаченко та Олена Волянська говорять: зарплатню передбачити можна, однак не на першому етапі роботи СРО.

«Питання оплати праці членів Ради й голови можна порушувати через щонайменше чотири роки, коли ми вибудуємо дієву організацію зі зрозумілими джерелами фінансування. Але на сьогодні, коли не розв’язане питання з оплатою праці арбітражного керуючого в процесі, розмови про те, що ми маємо утримувати керівництво своєї організації, будуть блюзнірством», — вважає Бондарчук.

«Спочатку треба виписати кошторис, зрозуміти, скільки арбітражних керуючих зможуть платити внески», — додає Ткаченко.

Арбітражні керуючі Тетяна Калмикова й Владислав Коршун зазначають, що кошти на оплату праці голови СРО, заступника й членів Ради все ж таки треба передбачити. «Роботу треба оплачувати, зокрема й членів рад арбітражних керуючих в інших регіонах. Щоправда некоректно, щоб ця оплата відбувалася за рахунок членських внесків», — наголосив пан Коршун.

А ось Сергій Донков зазначив, що стовідсотково й найперше треба оплачувати роботу членів Дисциплінарної комісії, адже вони несуть відповідальність.

Водночас утримувати апарат СРО, на думку учасників панелі, звичайно необхідно: це й платня бухгалтеру, піарнику, розроблення й підтримка сайту, господарські витрати.

У заході брала участь і заступник міністра юстиції Валерія Коломієць. Вона вчергове зазначила, що її відомство й СРО будуть партнерами. «Міністерство юстиції не збирається втручатися в дискусію щодо того, скільки має бути членів Ради арбітражних керуючих України, чи має оплачуватися їхня робота, чи мають бути внески від арбітражних керуючих. Спільнота має розв’язати ці питання між собою, а ми з СРО будемо партнерами», — сказала вона.

Під час обговорення декілька арбітражних керуючих офіційно повідомили, що будуть балотуватися на голову СРО. Це - Микола Лукашук, Євген Лахненко й Вадим Кизленко. Сергій Донков відмовився змагатися за пост очільника СРО, але додав, що балотуватиметься на члена Ради арбітражних керуючих, як і Олена Волянська, Владислав Коршун й Олександр Бондарчук. А Денис Ткаченко висуватиме свою кандидатуру на члена Дисциплінарної комісії.