Удосконалення банкрутства: аналіз ефективності нових процедур

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація».

Обговорити важливі та проблемні аспекти застосування нового Кодексу України з процедур банкрутства зібралися три судді Верховного суду, кваліфіковані арбітражні керуючі з різних областей України, науковці, які допомагали в розробці кодексу та міжнародні експерти проєкта ЄС «Право-Justice».

У своєму привітальному виступі голова Господарського суду Харківського області Віталій Усатий зазначив, що з тих пір як 21 жовтня 2019 року новий Кодекс з процедур банкрутства вступив в силу, в Харківський господарський суд надійшло 576 справ, з них про банкрутство усього 19.

«Порівняно з минулим роком, ця цифра набагато менша. А заяв про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цей період взагалі не було. За січень 2020 року в суд не надійшло взагалі ні однієї справи про банкрутство. Більше того, хочу зазначити, що за статистикою, з усіх справ, що надходять в суди країни тільки 5% стосуються банкрутства», - зауважив Усатий.

Причин, чому справи про банкрутство надходять до суду в такій малій кількості, голова Госсуду Харківського області назвав декілька –  незадовільна економічна ситуація в країні, високі ставки судових зборів у справах про банкрутство і недостатня популяризація нового КУзПБ.

 Перша сесія конференції була присвячена застосуванню Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема було розглянуто питання субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства.

Доповідач Сергій Жуков, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, наголосив на тому, що в процесі роботи над Кодексом був суттєво змінений сам зміст цього документа. Раніше закон надавав величезні можливості саме боржникам, а завдяки новому КУзПБ нарешті кредитори отримали неабиякий вплив на процедуру банкрутства. Та й сам кодекс став більш прокредиторським. Про це свідчить і практика Верховного суду. «Раніше боржники використовували процедуру банкрутства як певну пільгу, щоб отримувати мораторій на задоволення вимог кредиторів і не сплачувати свої борги. Тепер боржники розуміють, що їх чекає солідарна відповідальність, а в кінці банкрутства – субсидіарна. Крім того, новий Кодекс покладає велику відповідальність на керівника боржника. І це дуже важливо для економіки України, бо безвідповідальність породжує нові борги. Наразі Міністерство юстиції у справах про банкрутство заявило вимог більше, ніж 400 млрд грн. Це суттєва сума, що дозволяє казати, що саме застосування субсидіарної відповідальності буде мати величезний вплив на економіку нашої країни», - сказав він на завершення свого виступу.

Його колега, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк наголосив на проблемних питаннях з застосування КУзПБ.

«Вісім відомо, що згідно з рейтингом Світового банку Doing Business 2020, Україна за показником «врегулювання неплатоспроможності» опустилася на 146 місце, і виправити цю ситуацію можна тільки зусиллями судової та виконавчої влади, фахової спільноти та арбітражних керуючих», - сказав він. Також Погребняк зазначив, що основними, на його думку,  проблемами в застосуванні КУзПБ є тривалість процедури, її вартість і неймовірно низький відсоток повернення коштів.  Наприклад, якщо говорити про Скандинавські країни то там індекс стягнення становить 90 центів з долара, а в Україні - всього 9 центів. І це питання довіри до України і до функціонування її судової системи.

Погребняк зазначив, що, готуючись до поїздки, судді Верховного суду зробили аналіз, який допоможе суддям, фахівцям в цій сфері та арбітражним керуючим більш усвідомлено зрозуміти, як працює Верховний суд і яким чином досягається мета єдності судової практики.

Також представники Верховного суду привезли на конференцію презентації та перелік справ з господарської юрисдикції, які були передані на розгляд палат усіх рівнів з висновками по розглянутих справах, а також вибірку рішень Європейського суду з прав людини, які побічно стосуються українського контексту розгляду справ про банкрутство, і надали можливість усім бажаючим суддям та арбітражним керуючим ознайомитися з матеріалами.

Наприкінці свого виступу Володимир Погрібняк сказав, що якщо подивитися статистику з приводу того, ким ініційовані справи про банкрутство, то можна побачити, що співвідношення справ на користь кредиторів становить 80%. І головне завдання судової системи Україні - перевернути піраміду і змусити боржників самим активно звертатися до суду з заявами.

Погодився з цією точкою зору і арбітражний керуючий, член Ради арбітражних керуючих України, експерт проекту ЄС«Право-Justice» Сергій Донков, який наголосив на тому, що вже більше 20 років Україна працює за законодавством про банкрутство, яке захищає боржників, і це незважаючи на низький показники Doing Business по ефективності стягнення, незважаючи на те, що судові рішення не виконуються. Та з прийняттям нового КУзПБ арбітражні керуючі мають змогу докорінно змінити ситуацію.

Інший спікер – адвокат, експерт проекту ЄС«Право-Justice» Арне Енгельс -  порівнюючи українське законодавство у сфері банкрутства з аналогічним законом Німеччини зазначив,  що перший закон Німеччини у сфері банкрутства був прийнятий ще у 1870 роках, а суттєвих змін зазнав лише в 1999 році. А в Україні аналогічні перетворення відбулися за дуже короткий термін.

«В Німеччині оновлене законодавство діє вже протягом 20 років, та ми все одно постійно вносимо необхідні зміни в цей закон», - сказав він.

Щодо відмінностей, то пан Енгельс наголосив на тому, що в українському Кодексі не дуже чітко прописані цілі на відміну від Німецького. І також йому здається, що 170 днів на розгляд справи, то дуже оптимістичні строки, навіть для німецького законодавства. Відносно субсидіарної відповідальності німецький експерт наголосив на тому, що в його країні, якщо керівник підприємства вчасно повідомляє відповідні органи про проблеми на підприємстві, то він не несе за них відповідальності перед законом і тим самим уникає подібної відповідальності.

«Німецьке законодавство націлене на те, щоб стягнути якнайбільше коштів з боржника, тоді як українське більш зосереджене на тому, щоб прискорити процедуру», - сказав експерт. 

Друга сесія конференції була присвячена чи не найзаплутанішому і досить болючому питанню – корпоративному банкрутству та банкрутству держаних підприємств. В цій секції обговорили питання про необхідність удосконалення КУзПБ для забезпечення належного функціонування та приватизації підприємств, які перебувають в управлінні Фонду державного майна України. Доповідач, керівник управління банкрутства та ліквідації підприємств Фонду державного майна, Раїса Скороход зазначила, що на сьогоднішній день президентом України та урядом поставлені дуже високі задачі по надходженню до бюджету коштів саме шляхом продажу об’єктів державної власності. На сьогоднішній день в Фонд по розпорядженню Кабміну передано більше 500 об’єктів в управління. І деякі норми, виписані в новому КУзПБ, не дають можливості Фонду ефективно працювати в цьому напрямку.

Даніїл Федорчук, заступник генерального директора з правових питань ДК «Укроборонпром», був єдиним учасником конференції, що стояв по іншу стону барикад, та й він погодився з головним меседжем Кодексу, що боржники повинні платити по свої боргові зобов’язання.

«Щоправда з кожного правила є виключення. І ці виключення - державні підприємства. З одного боку, ми повинні вести господарську діяльність, а з другого, пильнувати держане майно. У власності концерну 137 підприємств, і 14 із них перебувають у процедурі банкрутства. П’ять з цих підприємств знаходяться на тимчасово окупованій території. Всі справи розпочаті до 2019 року. І наразі ми в очікуванні, що принесе нам 2020 рік», - сказав він.

Голова Асоціації арбітражних керуючих України Микола Лукашук у своєму виступі зробив акцент на тому, що головна мета Асоціації - допомогти арбітражним керуючим, особливо в тому, що стосується справ з такими непростими підприємствами, як підприємства ДК «Укроборонпром», що перебувають у процедурі банкрутства.

«Найближчим часом ми плануємо провести для тих арбітражних керуючих, які виявили бажання виконувати повноваження на цих підприємствах, курси з підвищення кваліфікації з урахуванням специфіки цих об’єктів», - сказав Лукашук.

Також він зазначив, що безперечно деякі обґрунтовані зміни в Кодексі щодо банкрутства державних підприємств необхідні, але тільки після того, як і Фонд держмайна, і Мінекономіки та розвитку погодять програму щодо подальших дій стосовно цих підприємств.

Третя сесія конференції  була присвячена неплатоспроможності фізичних осіб. Нагадаємо, що з 21 жовтня 2019 року вступив в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який надає змогу банкам у судовому порядку стягувати майно із боржників, в тому числі по валютним іпотечним кредитам, наданим фізичним особам. Наразі в країні - від 20 до 60 тисяч таких осіб. А в Україні з 2014 року діє мораторій на задоволення вимог кредиторів по стягненню заборгованості по іпотечним валютним кредитам, наданим фізичним особам. Однак в жовтні 2020 року дія мораторію завершиться і величезна кількість громадян залишиться сам на сам зі своїми кредиторами, які будуть в судовому порядку вимагати повернення коштів. Тому професійна правнича спільнота повинна стати на захист простих українців та надати їм змогу отримувати в разі потреби безоплатну юридичну консультацію. А до того часу усунути всі недосконалості в новому КУзПБ. 

По завершенню конференції кореспондент інформаційного порталу «Банкрутство & Ліквідація» поцікавився у голови Асоціації арбітражних керуючих України Миколи Лукашука, яка найважливіша проблема була порушена на конференції в Харкові.

«На мою думку, це - банкрутство державних підприємств і призупинення процедури банкрутства по відношенню до них. І хочу зазначити, що ці питання потрібно вирішувати досить швидко, бо від цього напряму залежить економіка країни. Я сподіваюся, що всі важливі проблеми, підняті на цій конференції, в тому числі про солідарну відповідальність, яка існує на багатьох підприємствах банкрутах, та про підприємства держсектору, а також те, що робити з заявами, які надходять з проханням припинити процедуру банкрутства щодо таких об’єктів, ми зможемо обговорити на спільній конференції з представниками Верховного суду України та з Асоціацією правників України в лютому місяці», -  сказав він.

На запитання кореспондента видання, коли ж очікувати на зміни в новому КУзПБ, Лукашук відповів, що не раніше травня, бо до них треба підходити надзвичайно виважено. 

Адвокат, експерт проекту ЄС «Право-Justice», Арне Енгельс на запитання нашого кореспондента зазначив, що йому неймовірно важно визначити найважливіше питання, бо всі спікери розглядали різни аспекти нового КУзПБ і, на його думку, не прозвучало жодної пропозиції, яка б не була варта уваги.