Банкрутство на карантині

Кожна країна рятує власний бізнес, як може. І в Україні законодавці також прийняли низку законів, що мають пом’якшити удар по підприємцях. Зокрема, депутати Верховної Ради розробили і законопроект №3322, який передбачає зміни до Кодексу з процедур банкрутства, та який, на думку його авторів, має запобігти зловживанням у сфері банкрутства на час карантину.

6 рецептів лікування

Що ж пропонують автори законопроекту?

По-перше, передбачена можливість проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів дистанційно – у режимі відеоконференції та шляхом опитування.

По-друге, продовжуються строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство, звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та (або) другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Третя пропозиція авторів – тимчасово, на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його відміни, не будуть відкриватись провадження у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 01 лютого 2020 року та продовжується строк, визначений частиною шостою статті 34 цього Кодексу.

Також пропонується продовжити строк, у який боржник зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у разі, якщо задоволення одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань перед іншими кредиторами.

Автори законопроекту також пропонують надати право комітету кредиторів та забезпеченим кредиторам (щодо майна, яке є предметом забезпечення) прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника.

Ще одна запропонована норма – зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризацією боргів боржника.

Інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» провело опитування провідних юристів, які працюють в царині банкрутства та відновлення платоспроможності підприємств – що вони думають про ефективність та доцільність запропонованих змін до Кодексу.

Юристи погодились, що законодавці повинні допомогти впоратись з труднощами, які виникли через економічну кризу. Більше того, руку допомоги вони повинні були простягнути ще раніше. «Безумовно, такі впливові на економічні відносини закони, як Кодекс України з процедур банкрутства, мають оперативно корегуватися. А у нас карантин триває вже понад місяць, вже йдуть розмови про його послаблення, а антикризове корегування банкрутного законодавства досі у стадії обговорення», - зауважив, адвокат АО ADER HABER Олександр Удовиченко.

Банкрутство «на карантині»

Більшість опитаних «Банкрутство & Ліквідація» фахівців негативно поставились до ідею запровадити на 90 днів після завершення карантину мораторій на порушення проваджень про банкрутство підприємств.

На думку Олександра Ткачука, адвоката, партнера ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», мораторій не є виправданою мірою, оскільки протирічить суті законодавства про банкрутство, яке в першу чергу направлене на «відновлення платоспроможності» та захист інтересів як кредиторів, так і самого боржника. «Це положення жодним чином не враховує потребу встановлення причинно наслідкового зв’язку між невиконаним обов’язком зі сторони боржника та введеним карантином, тим самим дозволяючи зловживати вже боржникам – не виконуючи взяті на себе зобов’язання», - пояснив Олександр Ткачук. 

Сергій Донков, арбітражний керуючий, член Ради НААКУ, нагадав, що саме відкриття процедури банкрутства відносно неплатоспроможного підприємства надає йому можливості користуватись перевагами мораторію на погашення вимог кредиторів, і цей мораторій триває не 90 днів (як прописано в законопроекті), а 170 днів. «Протягом цього терміну підприємство-боржник продовжує господарську діяльність, зупиняються виконавчі провадження відносно нього, не можуть бути накладені арешти на рахунки», - перераховує експерт переваги діючого закону.

На думку Сергія Донкова, економічні наслідки прийняття законопроекту №3322 будуть вкрай негативними, адже зобов’язань господарюючих суб’єктів, що вже опинились у кризовому стані, але можуть здійснювати господарську діяльність, зростуть. «Вони не зможуть користуватись перевагами мораторію на задоволення вимог кредиторів, на їх рахунки будуть накладатись арешти, поточна діяльність буде паралізована. Разом з тим, кредитори – контрагенти неплатоспроможних боржників будуть накопичувати непогашені грошові зобов’язання, що у свою чергу, негативно вплине на їх господарську діяльність та призведе до ланцюгової реакції ще більшої кількості нових банкрутств», - попередив він.

У Дениса Киценко, партнера Eterna Law Kyiv, негативне ставлення до ідеї запровадження мораторію на порушення проваджень, а ще більш критичне – до норми законопроекту про блокування обов’язку звернення до суду у зв’язку з виникненням підстав неплатоспроможності. На його думку, це хіба що зменшить навантаження на суди, але бізнесу ця норма – заважатиме, оскільки вона безпідставно обмежує права кредиторів і тому прямо провокуватиме їх порушення, а також захищатиме недобросовісних суб’єктів господарювання.

А ще, на думку Дениса Киценко, ця норма зашкодить боржникам, принаймні – сумлінним. Він пояснив, що одним з принципових напрямів реформування галузі було збільшення шансів боржників на проведення санації. «Саме це мало стати наслідком вчасних звернень керівників підприємств з ознаками неплатоспроможності. І саме цього не буде, якщо бізнесу дозволять «накопичувати проблеми», як раніше. Адже звернення за частиною 6 статті 34 Кодексу – це не гарантована ліквідація підприємства, але це гарантований мораторій на задоволення вимог кредиторів, який може допомогти зберегти бізнес та, як наслідок, робочі місця. Але ж автори законопроекту №3322, схоже, шукали простих рішень і слави людей, які «зупинили потенційну хвилю банкрутств». Ну, один добродій в Лаврі вже зупинив розповсюдження вірусу… Хочемо так само «лікувати» економіку?», - запитує правник.

Олександр Удовиченко, адвокат АО ADER HABER,  зазначив, що за умови подовження строків процедур банкрутства на час кризи, сам факт відкриття нової справи не несе для боржника загрози ліквідації. Водночас, введення зовнішнього нагляду з боку арбітражного керуючого та судового контролю дає більше запобіжників від зловживань. «А як ми всі спостерігали у минулі роки, зловживання з боку боржників мораторієм та іншими преференціями мало місце значно частіше, ніж зловживання кредиторів», - сказав він.

Удовиченко також вважає, що суспільству слід визначитись, чи хочемо воно підтримувати ледь живі підприємства, які не платять податки, послаблюючи тим самим успішно працюючі, чи хоче надати законодавчу можливість «природнього відбору» у бізнес середовищі: «Як свідчить практика, допомогу суспільству у кризовій ситуації спроможні надати ті структури, які самі  є платоспроможними, а збереження застарілих неконкурентоспроможних підприємств «заради робочих місць» є міфом, який давно розвінчано».

Але партнер Ario Law Firm Руслан Сидорович вважає, що мораторій на порушення нових справ про банкрутство таки потрібен. За його словами, Україна не може похизуватись такою подушкою економічної безпеки, як, приміром, США, Великобританія, Німеччина чи Франція. «Тому, очікувано, що коли навіть деякі світові лідери запроваджують «карантин» і для банкрутства своїх підприємств, Україна готова впроваджувати також і свої заходи. Тому абсолютно логічним є прагнення як у іноземних, так і в українських законодавців призупинити на час карантину та певний «санітарний» період порушення нових справ про банкрутства з тим, щоб дати бізнесу пережити ідеальний шторм (в Україні він є таким так точно) та встигнути оговтатись, перед тим як входити до звиклого ритму життя та ведення бізнесу», - вважає він.

Руслан Сидорович зазначив, що норма у законопроекті, яка знімає з боржника обов’язок звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності також означає, що протягом дії карантину та 90 днів після його завершення керівник боржника не притягатиметься до солідарної відповідальності по боргах такої юрособи. «Водночас, дані виключення не позбавляють боржника можливості звернутись із такою заявою до суду в разі, коли він самостійно прийме таке рішення. Також, даний мораторій не стосується вимог до боржника, які виникли до 1 лютого 2020 року, що, відповідно, не дає можливості ховатись за даним мораторієм осіб, які перестали обслуговувати свої зобов’язання ще до розвитку пандемії», - пояснив юрист.

Таємнича і незрозуміла дата

Те, як пропонують законодавці втілити в життя свою допомогу, викликає у юристів ще багато запитань. Наприклад, чому запропоновано запровадити тимчасовий мораторій на відкриття усіх процедур банкрутства за вимогами, які виникли саме з 1 лютого поточного року?

«Виникає питання: а що це за дата та чому саме вона з’явилася у тексті законопроекту? На це досить коректно звертається увага у висновку Головного науково-експертного управління ВРУ. Може тут йдеться про конкретну справу, у якій хтось з лобістів зацікавлений (чи зацікавлений, щоб вона не відкрилась)?», - запитує арбітражний керуючий, член Ради Національної асоціації арбітражних керуючих України Сергій Донков. До того ж, звертає увагу Денис Киценко, не зрозуміло, що робити зі справами, які вже були ініційовані й порушені після цієї дати.

Запропоновані зміни до законодавства вже можна порівнювати з досвідом інших країн, наприклад, тієї  ж Росії, де мораторій на порушення справ про банкрутство було введено ще з 1 квітня. Але, як зазначив Сергій Донков, цей мораторій стосувався боржників лише тих галузей економіки, які найбільше орієнтовані на клієнтів та потерпають від карантину найбільше – авіакомпанії, музеї, готелі, ресторани, та таке інше.

Старший партнер L.I.GROUP Микола Ковальчук підтримав колегу – не слід всі підприємства «причісувати під один гребінець». «Мораторій «на банкрутство» має сенс застосовувати до підприємств, які об’єктивно зазнали економічних збитків через впровадження карантинних обмежень Урядом. Проте, не треба застосовувати його до боржників, які опинились в неплатоспроможному стані з інших об’єктивних причин», - сказав він.

На думку Олександра Ткачука, те, що дата «1 лютого» жодним чином не аргументована, та не обмежене кінцевою датою виникнення цих зобов’язань, може бути в подальшому причиною зловживань зі сторони боржників.

Але Руслан Сидорович вважає дату «1 лютого» не випадковою. За його словами, пандемія, яка розпочалася із Китаю, вплинула на низку українських бізнесів ще до введення мораторію в Україні.

Поспіхом, непродумано і з непередбачуваними наслідками

Розкритикували юристи і пропозицію надати комітету кредиторів право «прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника, яке є предметом забезпечення». На думку Сергія Донкова, це створює умови для зловживань у процедурах банкрутства та порушує права заставних кредиторів, а саме банків, про які так піклується влада країни. «Чи не сприяють такі заходи появленню нової кризи банківського сектору, який в умовах карантину потерпає від відтоку грошової маси?», - застерігає арбітражний керуючий.

Микола Ковальчук також вважає необґрунтованим зупинення процесу відчуження майна в процедурі ліквідації. «Незрозуміла мотивація цього обмеження, адже прилюдні торги на сьогоднішній день відбуваються виключно на електронних майданчиках, тобто – завжди дистанційно», - нагадав він.

До того ж, додав Олександр Ткачук, законодавці не визначили, на який період можуть бути зупинені аукціони, коли саме (на якій стадії аукціону) таке рішення може бути прийняте комітетом кредиторів чи забезпеченим кредитором, залишаючи поза цим процесом суд, який розглядає справу про банкрутство. «В той же час, безальтернативна заборона арбітражному керуючому здійснювати оголошення про проведення аукціону (доцільним було б вказати нових аукціонів) протягом 90 днів, не відповідає  попередній частині норми, в якій говориться про «зупинку аукціону», а отже має мати місце його поновлення після закінчення строку, на який аукціон було зупинено (період карантину + 90 днів після його завершення)», - вказав він на недоліки.

Не бачить доцільності у зупиненні аукціонів під час карантину і Олександр Удовиченко – аукціони проводяться в електронній формі, а отже перешкод для їх проведення немає. В той же час зупинення аукціонів гальмує оборот коштів і погашення вимог кредиторів, а майно, що реалізується на аукціонах, опиняється в режимі правової невизначеності. «Все це шкідливо для економіки. Який же сенс закладали автори законопроекту? Почекати, поки закінчиться криза та ціни підростуть? Це ілюзія. Економічна криза, викликана пандемією, скоріше за все – надовго і наразі ще не дно, тому вірогідно, що ціни ще будуть падати, а рости почнуть значно пізніше», - вважає адвокат.

Але є і плюси

Попри великий обсяг критики, юристи знайшли і позитивні риси у законопроекті. Зокрема, на думку Олександра Удовиченка, це стосується зупинення строків процедур банкрутства на час дії карантину, зупинення нарахування відсотків за зобов’язаннями, які реструктуризовані, а також звільнення від штрафних санкцій за такими зобов’язаннями.

Позитивом виявилось і введення можливості дистанційного (у режимі відеоконференції та шляхом опитування) проведення зборів та комітету кредиторів. «Переконаний що в умовах ери цифрових технологій дане положення мало б вже давно знайти своє місце в положеннях кодексу, не чекаючи виникнення існуючої ситуації», - вважає Олександр Ткачук.

Але і у цієї норми є противники. На думку Дениса Киценка, одна з двох ключових проблем – це незахищеність процедури прийняття колегіальних рішень. «Жодне оскаржене рішення не «вистоїть» при використання передбачених процедур, адже ідентифікація учасників і підтвердження результатів їх голосування законопроектом не передбачені. Добре, що автори законопроекту чули про Zoom (сервіс для проведення відеоконференцій. – ред.). Погано, що, ймовірно, не чули про цифровий підпис. Але навіть якби чули, як його отримати зараз тим учасникам провадження, у кого він відсутній? Як його використовувати для ідентифікації арбітражному керуючому? Як його застосовувати при відеоконференціях?», - запитує Денис Киценко.

На думку директора Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислава Філатова, норма про збори кредиторів та комітету кредиторів дистанційно у режимі відеоконференції та шляхом опитування не виглядає досконалою і створює підстави для маніпуляцій із проведенням зборів, що, відповідно, буде наслідком оскарження результатів прийнятих рішень. Хоча і додав, що деякі арбітражні керуючі доволі успішно проводили збори дистанційно ще до карантину, зокрема – шляхом опитування, керуючись при цьому чинним законодавством.