"Це бред". Сергій Боярчуков розказав, як законодавство продовжує вбивати ринок банкрутства

Форум відбувся в готелі Hilton Kyiv , організований Асоціацією правників України за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice».

Сергій Боярчуков розповів, що після внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства, які закріпили право ініціюючого кредитора пропонувати власну кандидатуру арбітражного керуючого, кількість справ зросла з 500 до 800 на рік – на 60%.

"Чому? Тому що призначаєш свою людину і їдеш собі далі. Ці зміни зумовлені національним видом спорту: хто перший подасть на банкрутство. Хто перший подасть – ворожий кредитор чи дружній кредитор?" – зазначив він.

Конфлікт інтересів як норма

Сергій Боярчуков навів приклад із практики, коли юридична компанія порушила справу про банкрутство одного футбольного клубу за заявою іншого футбольного клубу, а представника цієї ж компанії було призначено арбітражним керуючим.

"Навіть люди, які не є фахівцями у сфері банкрутства, але розуміються на праві, ставлять логічне питання: 'Чи не є це конфлікт інтересів? Компанія представляє ініціюючого кредитора, і її представника призначають арбітражним керуючим'. Але такі дії дозволяє чинний закон. Навіть етика при цьому не порушується", – пояснив арбітражний керуючий.

Він підкреслив, що законодавець надав можливість призначати свого арбітражного керуючого, передбачивши договір між кредитором і арбітражним керуючим, у якому часто навіть немає пункту про оплату.

"Оплата вирішується окремо. Це під столом? Це в кінці процедури? Не зовсім зрозуміло", – зазначив Боярчуков.

Автоматичний розподіл не працює

За словами арбітражного керуючого, автоматичний розподіл арбітражних керуючих фактично не використовується.

"Ним ніхто не користується. За все життя один раз я бачив, коли мене обрав автомат. Але справу закрили. З'явився новий абсолютно договірний формат, який фактично реалізує чорну схему", – заявив він.

Боярчуков відверто визнав, що система його влаштовує.

"Мене все влаштовує, тому що ринок поділено між кланами. І мене це влаштовує, тому що я засновник одного. Але чи до цього ми йшли, коли створювали Національну асоціацію арбітражних керуючих? Чи про це ми мріяли, коли говорили про справжню спільноту?" – запитав він.

Приклад "ROSAVA"

Арбітражний керуючий навів приклад банкрутства "ROSAVA", яке знаходиться в ліквідації.

"Спершу там був арбітражний керуючий, який у стадії ліквідації дозволяв бенефіціару підприємства літати чартером з Лондона в Женеву. За це її позбавили ліцензії. Суд поміняв її на іншого арбітражного керуючого, який пішов до Верховного Суду з позовом про виселення підприємства, яке орендує територію заводу", – розповів Боярчуков.

За його словами, цього керуючого також позбавили ліцензії, потім відновили, потім знову змінили.

"Арбітражний керуючий – це фігура, якою маніпулюють. Нікому не потрібна незалежність, нікому не потрібен професіоналізм. Автоматичний розподіл? Він не потрібен. Всім потрібна лояльність. Ти маєш отримувати команду і чітко виконувати команду. Якщо ти чітко виконуєш команду, ти успішний. Якщо нечітко виконуєш – тебе зміщають у будь-який момент", – підсумував він.

Боярчуков додав, оцінюючі ситуацію на ринку: "Це бред". Він закликав негайно припинити контрольовані призначення арбітражних керуючих.

Міжнародний досвід

Юліан Хорунжий, старший партнер Ario Law Firm, надав міжнародний контекст дискусії. За його словами, серед цивілізованих країн одиниці мають автоматичний розподіл арбітражних керуючих по справах.

"Немає жодної цивілізованої країни, де автомат визначає арбітражного керуючого, коли справа переходить у санацію чи ліквідацію. Завжди вирішують питання кредитори", – зазначив він.

Хорунжий підкреслив, що арбітражний керуючий не може бути повністю незалежним, оскільки повинен слухати кредиторів. Проте є принципова різниця.

"Які інтереси кредиторів у цивілізованих країнах? Отримати задоволення своєї вимоги. Які інтереси багатьох кредиторів у нашій країні? Отримати контроль над боржником. Питання не в тому, хто зловживає арбітражним керуючим, а в тому, що кредитори намагаються чим зловживати", – пояснив він.

За словами юриста, позитивним кроком стало обмеження права голосу зацікавлених кредиторів. Він запропонував оцінити ефективність цієї норми на наступному форумі.

Підтримка колеги

Микола Ковальчук, арбітражний керуючий, старший партнер юридичної компанії L.I.Group, підтримав колегу - доповідача.

"Я завжди поважав Сергія за його відвертість. Він виносить на поверхню об'єктивні проблеми, які є. Більше того, він виносить ті проблеми, вирішення яких невигідне для його бізнесу. Законодавство дійсно не забороняє робити того, про що каже Сергій. Це вигідно для юридичних компаній. Просто це ненормально, і ми про це повинні говорити", – заявив Ковальчук.

Контекст

Кодекс України з процедур банкрутства регулює процедури неплатоспроможності боржників. Арбітражний керуючий – це особа, яка здійснює процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, санацію або ліквідацію.

Арбітражних керуючих призначали автоматично через електронну систему. Зміни до Кодексу надали ініціюючому кредитору право пропонувати свого кандидата на посаду арбітражного керуючого.