Іпотечні квартири не можна забирати ще два роки

Минулого тижня парламент проголосував одразу за перше і друге (в остаточній редакції) законопроекту №3640  депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського про продовження мораторію до 1 січня 2022 р. замість раніше діючого терміну – 1 жовтня поточного року. Це рішення підтримали 349 депутатів.

Мораторій на стягнення заставного житла за валютною іпотекою було введено у 2014 р., коли курс національної валюти значно знизився і багатьом позичальникам стало дуже складно їх обслуговувати. Незадоволені позичальники тоді вийшли на акції протесту, і парламент пішов їм на зустріч. Цього разу парламент не став чекати чергових протестів після скасування мораторію, адже воно припадає на початок жовтня. Тоді як наприкінці жовтня очікуються місцеві вибори, і картинка протестувальників, у яких банки забирають квартири, могла добре попсувати репутацію багатьом політикам.

Рішуче проти продовження мораторію виступав Національний банк, оскільки вважає, що це не дозволить банкам врегулювати проблему заборгованості по 44 тис. кредитам на загальну суму біля 29 млрд грн. Крім того, вважає НБУ, якщо банкам не дозволити і далі стягувати заставне майно, вони не будуть зацікавлені у подальшому кредитуванні іпотеки, і тоді обіцяний владою проект видачі кредитів на купівлю житла під 10% річних опиняється під загрозою.

Незалежна асоціація банків України (НАБУ) в’їдливо вказала, що чинний мораторій встановив доволі високий поріг щодо стягнення застави – банкам не можна забирати квартири площею до 120 кв. м і будинки площею до 250 кв. м. Тобто, це – аж ніяк не ті маленькі квартирки, куплені кредиторами за останні гроші.

НАБУ також нагадала, що чинний Кодекс з процедур банкрутства сьогодні дозволяє реструктурувати ці кредити на доволі вигідних умовах – залишок боргу рахується з огляду на ринкову вартість житла, з суми залишку потрібно відняти суму, пропорційну вже погашеному «тілу» кредиту. Залишок боргу при цьому конвертується в гривню и обслуговується за ставкою біля 10% річних з можливістю розстрочки на 15 років.

Але опитані «Банкрутством & Ліквідація» юристи схвально оцінили продовження мораторію.

Георгій Григорян, співзасновник онлайн ресурсу BezBorgiv.com, розповів, що після прийняття Кодексу з процедур банкрутства, який дозволив фізичним особам пройти процедуру банкрутства та реструктурувати свої борги, багато заяв від бажаючих не спостерігається. «Ми вже с жовтня 2019 р. працюємо, але дуже небагато людей звертається з процедури банкрутства. Причина – низька інформованість населення про те, що можна реально домовитись з банком», - сказав він. Георгій Григорян зазначив, що тільки 13 липня між банком та позичальником було підписано перший в Україні договір реструктуризації боргу. «Те, що мораторій було продовжено – це позитив. Людям потрібно більше часу, щоб розібратись», - сказав він.

Дмитро Головко, керівник юридичної компанії «Дмитро Головко та партнери», розповів, що переважним чином вирішити питання боргів за валютними кредитами вдалось тим позичальникам, які брали кредити в банках, що згодом були визнані неплатоспроможними та відправлені на ліквідацію. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставляв на продаж борги за кредитами з дисконтом 80%, і багато хто з позичальників їх просто викупили. Частина кредитів була продана банками фінансовим компаніям за $3-5 тис, а ті вже пропонували викупити їх позичальникам за $10-15 тис., при тому, що ринкова вартість житла, яке виступала заставою, складала $40-50 тис.

В результаті невирішеною проблемою валютні кредити залишились тільки у тих банків, що сьогодні працюють, але ці банки майже не йдуть на поступки позичальникам і не пропонують прийнятних умов реструктуризації. За словами Дмитра Головка, 80% проблемних кредитів припадає на п’ятірку банків: Універсал Банк, ОТП банк, Райффайзен Банк Аваль, УкрСиббанк та Укрсоцбанк (який був приєднаний до Альфа-Банку). При цьому ОТП Банк іноді пропонує варіанти реструктуризації боргів клієнтам, але не дуже привабливі. А от Універсал Банк та УкрСиббанк – взагалі не пропонують варіантів закриття кредитів, і при умові скасування мораторію вони одразу б почали стягувати заборгованості по кредитах. «Тому, в моєму розумінні, мораторій був потрібен, бо багато хто залишився б на вулиці – приватні виконавці не церемоняться, і виставляють об’єкти на продаж», - сказав він.

А от Ярослава Авраменко, СЕО в Avramenko Group, розповіла «Банкрутство & Ліквідація», що діючий Кодекс з процедур банкрутства передбачає дуже складну процедуру реструктуризації боргу. «За час, поки існує Кодекс, наша компанія подала біля 10 заяв, 9 з яких нам повернули на доопрацювання. До того ж, у різних випадках суди посилались на різні вимоги щодо оформлення заяв. Тобто, процедура настільки складна, що самі суди не розуміють, як мають бути оформлені документи», - сказала вона.

Ярослава Авраменко зазначила, що без допомоги адвокатів, податківців та фінансистів фізична особа не в змозі пройти процедуру банкрутства самостійно. «Я кандидат юридичних наук та займаюсь цим вже 18 років, але й мені, щоб розібратись в декларації, потрібно було запрошувати колишніх податківців. Якщо вже я зі своїми знаннями, досвідом та десятком написаних законопроектів не можу це зробити, то що вже говорити про звичайного позичальника», - сказала вона.

«Якщо спростити процедуру і скасувати численні заявки і документи, які потрібні для подачі заяви в суд, то кожна людина зможе не тільки в теорії, але й на практиці мати доступ до процедури банкрутства і відновлення платоспроможності. Тільки в такому випадку ми в комплексі зможемо розглядати питання про мораторій: а чи потрібен він, якщо всі зможуть знайти адекватний варіант вирішення цієї проблеми. А до тих пір, поки не буде реально діючого інструменту, мораторій потрібно продовжити», - сказала Ярослава Авраменко.

За словами Ярослави Авраменко, зараз під головуванням народного депутата Тараса Тарасенка працює робоча група, яка розробляє зміни до Кодексу з процедур банкрутства, аби виправити саме ті недоліки, що стосуються банкрутства фізичних осіб.