До статей

Рік з Кодексом з процедур банкрутства

29 жовтня, 2020
Журналістські статті
Рік з Кодексом з процедур банкрутства

21 жовтня у Києві пройшов VI Форум з конкурсного права, який зібрав арбітражних керуючих, суддів, депутатів Верховної Ради, представників банківської спільноти та експертів. Вони обговорювали результати діяльності за рік, що минув після набуття чинності Кодексу з процедур банкрутства, а також розвиток Національної асоціації арбітражних керуючий і подальші зміни в законодавство.

Відкрив форум з вітальним словом керівник проекту ЄС "ПРАВО-Justice" Довидас Віткаускас. За його словами, після набуття чинності Кодексу вже чимало зроблено - з'явилися такі нові інститути, як неплатоспроможність фізосіб, створено Національну асоціацію арбітражних керуючих, оновилися взаємини з регулятором, в судах – нові процесуальні реалії. Однак він запропонував поговорити не тільки про досягнутий прогрес, а й про ті сфери, де ще зроблено недостатньо: питання чесної конкуренції і рівних умов для державного і приватного секторів. "Ми готові заохочувати дискусію на будь-якому рівні, щоб чесно говорити про зняття мораторію у сфері банкрутства, про те, як бізнес-середовище та бізнес-клімат в Україні зробити більш справедливим шляхом скасування привілеїв для держпідприємств", - сказав він.

Депутат Верховної Ради Тарас Тарасенко зазначив позитив того, що арбітражні керуючі об'єднались в асоціацію і діляться інформацією та ідеями, і ця відкрита дискусія буде врахована законодавцем і регулятором. "Є однозначний прогрес у спілкуванні з Мін'юстом, є синергія відносин, якої не було ще рік тому. Я заздрю ​​арбітражним керуючим – у мене такої можливості не було, не було такого спілкування з Мін'юстом і такого ставлення до арбітражних керуючих", - сказав він.

Також Тарас Тарасенко висловив надію, що арбітражним керуючим вдасться підвищити рівень і клас своєї професії. "Я сподіваюся, що скоро арбітражних керуючих перестануть вважати шахраями, які ріжуть заводи, а будуть ставитися до них, як до кризового менеджерам, який може вивести підприємство з неплатоспроможності, відновлювати економіку України", - сказав він.

Асоціація: розвиток триває

Голова Національної асоціації арбітражних керуючих Микола Лукашук вважає, що асоціація тепер має вагу в професійному співтоваристві, живить законодавство новими ідеями, і продовжує розвиватися. Вже створено 22 регіональних ради та обрано їх керівництво, затверджено порядок контролю за арбітражними керуючими, на етапі створення – наукова рада, до якої увійдуть найдостойніші.

Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць зазначила, що міністерство з перших днів роботи Асоціації ставилася до неї, як до рівного партнера, адже саме таке ставлення створює умови для розвитку. "Національна асоціація показує себе, як зібрання впевнених в собі, професійних і розумних фахівців", - сказала вона.

Виконавчий директор Національної асоціації банків України Олена Коробкова зазначила, що банківське співтовариство налагодило з Національною асоціацією арбітражних керуючих продуктивний діалог і проблемні питання, що виникають як у банківському середовищі, так і у середовищі арбітражних керуючих, вирішуються на рівні асоціацій.

Рік з новим Кодексом

Говорячи про результати діяльності після прийняття Кодексу про процедури банкрутства, учасники ринку більше обговорювали проблеми, що виникли після прийняття Верховною Радою двох законопроектів - №3322 і №2276, які стали законами. Перший дозволив призначати арбітражного керуючого за заявою ініціюючого кредитора або боржника, другий – продовжує процесуальні терміни банкрутства, в тому числі процедури розпорядження майном, вводить мораторій на погашення вимог кредиторів, забороняє кредиторам протягом 3 місяців після закінчення карантину ініціювати справу про банкрутство.

Старший партнер L.I. Group арбітражний керуючий Микола Ковальчук вважає, що прийняття законопроекту №2276 – це великий крок назад: "Те, за що ми боролися для арбітражних керуючих і кредиторів – встановлення об'єктивності, усунення зловживань з боку ініціюючого кредитора – все було нівельовано. З прийняттям цих змін однозначно будуть зловживання ".

Розкритикував він і законопроект № 3322. "Для економіки і кредиторів це абсолютний мінус. Пандемія – пандемією, але економіка має працювати, а права кредиторів повинні бути захищені однозначно. Вже очевидні майбутні зловживання в зв'язку з прийняттям цього закону, і це мінус для економіки", - сказав він.

Однак Тарас Тарасенко не погодився, що законопроект №2276 – це однозначний крок назад, оскільки є думки "за" і "проти" автоматичного розподілу арбітражних керуючих у справах, і деякі кейси викликають подив, і їх алгоритм незрозумілий. Він сподівається, що в майбутньому, коли авторитет арбітражних керуючих зросте, не буде і підозр у їх заангажованості.

Валерія Коломієць пояснила, що у Верховній Раді створено робочу групу, через яку повинні проходити всі законодавчі ініціативи, що належать до сфери банкрутства, і є домовленість, що не буде законодавчого "спаму". Однак законопроекту №3322 вдалося проскочити через це "сито", оскільки він, на її думку, був пролобійований певними структурами. Але тепер в Офіс Президента, повідомила Валерія Коломієць, підготовлено новий законопроект, який буде поданий у Раду, і який повинен нівелювати негатив від законопроекту №3322.

Олена Коробкова зазначила, що банківську сферу також турбує питання призначення незалежного арбітражного керуючого, яке опинилося під загрозою після прийняття законопроекту №2276. "На думку банкірів, це не прийнятно, оскільки нівелює значимість арбітражного керуючого, порушує права сторін через високий ризик упередженості арбітражного керуючого", - сказала вона.

Банківське середовище, за її словами, негативно зустріло і прийняття законопроекту №3322, і наполягає на скасуванні обох: "Банкіри будуть наполягати на скасуванні цих норм, щоб зберегти баланс прав боржників та прав кредиторів, і не допустити використання карантину для зловживань".

Кодекс і судова влада

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Сергій Жуков, розповідаючи про те, як судова влада працювала рік в умовах нового Кодексу, зазначив, що цей рік був не простим, проте є як позитив, так і певні проблеми.

За його словами, проблемними питаннями були перехідні положення Кодексу, які стосувалися його застосування – адже при винесенні рішень судами у перших інстанціях іноді застосовувався закон про відновлення платоспроможності боржника, а вже у наступній інстанції – застосовувався Кодекс.

За словами Сергія Жукова, сьогодні Касаційний суд щотижня приймає рішення, правові висновки за якими будуть впливати на судову практику у майбутньому, і порадив їх відстежувати. "А ми будемо їх систематизувати і оприлюднити, щоб усім було зрозуміло, як застосовуються норми права", - сказав він.

Місце України на карті Doing Business

Однак нинішній стан справ в професійному середовищі не повинен розслабляти учасників ринку – у  сфері банкрутства ще багато роботи. Олена Коробкова озвучила цифри, які продемонстрували справжній стан сфери банкрутства в Україні у порівнянні з іншими країнами. Зокрема, за рейтингом Doing Business Україна в сфері врегулювання платоспроможності знаходиться на 146-ому місці з 190. Основних причин такого низького рейтингу – три. Перша – дуже тривала процедура, яка в Україні становить 2,9 років, тоді як в розвинених країнах – 1,7 року, а в Ірландії – взагалі 0,4 року.

Друга причина – висока вартість процедур, до 40% від вартості майна боржника. У Європі цей показник становить 13%, а, наприклад, у Норвегії – 1%.

І третя причина – низька ефективність процедур банкрутства: в Україні індекс стягнення становить 9,6 центів на 1 долар, у східній і центральній Європі – 38 центів, а у Норвегії – 93 цента.

Коментарі
Додати коментар