До статей

У Касаційному господарському суді обговорили судову практику у процедурах банкрутства

28 квітня, 2021
Аналітика
У Касаційному господарському суді обговорили судову практику у процедурах банкрутства

23 квітня 2021 року Верховний Суд провели круглий стіл на тему «Правозастосування та судова практика у процедурах банкрутства і неплатоспроможності», присвячений 30-річчю створення господарських (арбітражних) судів України.

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація».

Матеріали круглого столу розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду, відеозапис – на ютуб-каналі Верховного Суду за цим посиланням.

З вітальними словами виступили Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Bogdan Lvov, заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Valeria Kolomiets та секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк.

Відкриваючи захід, Голова Верховного Суду Валентина Данішевська привітала з ювілеєм колег-суддів, правників та всіх причетних до утворення, розвитку й функціонування господарських (арбітражних) судів України: «Ми спільно докладаємо багато зусиль, щоб система господарських судів залишалася ефективною і мала ті переваги, які виправдовують її існування як окремої юрисдикції».

Голова ВС зазначила, що тематика третього тематичного круглого столу у рамках відзначення 30-річчя є актуальною та значущою. Адже з ефективністю врегулювання неплатоспроможності пов’язується, по-перше, привабливість інвестиційного клімату в Україні, а по-друге – ефективність і успішність виконання судових рішень.

«Інститут неплатоспроможності в нашій країні, починаючи з 1991 року, постійно розвивається. Наразі ми маємо вже четверту версію закону про банкрутство – це Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ). Розширюється і сфера впливу інституту банкрутства. Так, частина цього Кодексу присвячена банкрутству фізичних осіб, чого раніше в країні не було. Останніми роками ми прагнемо, щоб результативним був і інститут досудової санації, який би давав змогу покращити фінансове становище підприємства ще до того, як будуть застосовані судові процедури банкрутства. Отже, і законодавство, і практика розвиваються, але ми маємо докласти ще багато зусиль, щоб інститут банкрутства давав реальні результати», – наголосила спікерка.

Голова ВС зазначила, що процедура банкрутства застосовується для тих випадків, коли майна боржника не вистачає для задоволення вимог усіх кредиторів. За таких умов розрахунки між боржником і окремим кредитором вже не є їхньою приватною справою, а стосуються інтересів усіх інших кредиторів. Тому не може застосовуватися звичайний судовий процес щодо стягнення коштів із боржника, в якому беруть участь лише боржник і кредитор, та процедура виконавчого провадження. Натомість застосовується спеціальний судовий процес щодо банкрутства, в якому об’єднані риси позовного провадження і виконання судових рішень, що здійснюється під наглядом суду. З цього випливають два важливих висновки: по-перше, якщо боржника визнано банкрутом, то має бути продане все його майно, а кошти – розподілені між кредиторами; по-друге, всі спори щодо продажу та розподілу мають вирішуватися тільки господарським судом і тільки в межах справи про банкрутство.

У цьому аспекті Валентина Данішевська звернула увагу на нещодавно прийняту постанову ВП від 9 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження у межах цивільної юрисдикції № 14-46цс20). У цій справі фізична особа звернулася до суду цивільної юрисдикції з вимогами про оскарження аукціону з реалізації нерухомого майна банкрута – юридичної особи та витребування проданого майна від переможця аукціону. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням порядку продажу. Вибір цивільної юрисдикції позивач обґрунтовував тим, що провадження у справі про банкрутство було припинене, а в ЄДР внесені відомості про ліквідацію банкрута. ВП ВС закрила провадження у справі та вказала, що такі спори мають розглядатися господарськими судами, до того ж саме в межах провадження про банкрутство боржника. ВП ВС також пояснила, яким чином закрите провадження про банкрутство може бути відновлене. Для цього заінтересована особа може ініціювати скасування ухвали господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Це можливо шляхом оскарження ухвали або шляхом звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами. суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство. Перший шлях – коли суд встановив обставини, на які посилається скаржник, але той не згоден з ухвалою. Другий шлях – коли суд не встановив обставини (бо ніхто не повідомив про них суду), а скаржник дізнався про них пізніше. При цьому ВП ВС не занепокоїла та обставина, що до ЄДР внесений запис про ліквідацію банкрута. Цей підхід перебуває у руслі висновків, які ВП ВС неодноразово робила раніше, що відомості ЄДР лише презюмуються правильними, але ця презумпція є спростованою. Зокрема, запис про ліквідацію робиться лише тоді, коли юридична особа більше не має майна. Якщо ж таке майно є, то юридична особа не вважається ліквідованою попри запис у ЄДР.

Дійсно, можливі ситуації, в яких майно було продане з порушенням порядку проведення аукціону, зокрема за відсутності оголошення, що призвело до відсутності конкуренції покупців, а майно було придбане недобросовісним покупцем за безцінь. Якщо заінтересована особа (наприклад, кредитор) дізналася про це вже після внесення до ЄДР відомостей про ліквідацію банкрута, то було б несправедливо позбавляти таку особу судового захисту. Можливі й дещо інші ситуації. Наприклад, уже після закриття провадження у справі про банкрутство та внесення до ЄДР запису про ліквідацію банкрута кредитор з’ясував, що у банкрута залишилось майно, яке не було виявлене арбітражним керуючим. Очевидно, що в цьому разі таке майно має бути продане, а кошти – розподілені між кредиторами, при цьому саме в межах справи про банкрутство.

Оскільки Великою Палатою Верховного Суду у цій справі вирішувалося лише питання про юрисдикцію, то ВП ВС не дала відповідей на питання, які можуть виникати під час розгляду по суті скарги на ухвалу про закриття провадження або заяви про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами. Відповіді на такі питання має дати подальша судова практика. Цим прикладом Голова ВС звернула увагу суддів, які розглядають справи про банкрутство, на те, що деякі позиції висловлюються і в межах справ інших юрисдикцій. Отже, за ними також варто слідкувати і враховувати.

На думку Валентини Данішевської, судова система також відповідальна за забезпечення добросовісної поведінки учасників процедур банкрутства, тому дуже важливо постійно обговорювати ті проблеми, які виникають на практиці. Вона подякувала суддям ВС, які спеціалізуються на процедурах банкрутства, за регулярні подібні заходи, що допомагають суддям апеляційної та першої інстанцій досягати єдності у своїх поглядах на тлумачення закону і застосовувати його так, щоб це давало найкращі результати.

Заступник Голови Верховного Суду, голова КГС ВС Богдан Львов також високо оцінив значення таких тематичних заходів: «Колись Пленум ВСУ і пленуми вищих спеціалізованих судів готували відповідні роз’яснення з питань застосування законодавства. Сьогодні ці роз’яснення вже застаріли, тому нинішній і подібні заходи якраз і спрямовані на ліквідацію інформаційно-правового вакууму та запобігання можливих судових помилок. Такі обговорення позитивно відображаються на судовій практиці, відповідно, полегшують доступ до правосуддя й покращують якість судових рішень, роль яких, особливо в умовах нестабільного законодавства, вже не обмежується вирішенням індивідуального спору. Адже інколи судді, приймаючи рішення, доводиться заповнювати існуючі прогалини у чинному законодавстві, тобто де-факто робити судове рішення джерелом права. У зв’язку з тим, що законодавство у нас, як і в усьому світі, відстає від розвитку економіки, то проміжок між розвитком суспільно-економічних відносин і розвитком законодавства якраз і заповнюють суди. Тому ми маємо бути прискіпливішими до якості судових рішень», – наголосив Богдан Львов

У свою чергу заступник Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць зазначила, що з огляду на те, що КУзПБ діє лише другий рік, то дуже важливо, аби вже зараз усі стейкхолдери комунікували між собою, знаходили спільні точки зору, проблемні моменти, які треба вирішити, зрозуміти і відпрацювати питання правозастосування. Тому вона детально розповіла, яким чином відомство, яке вона представляє, залучене до правозастосування. Так, за її словами, Мін’юст активно співпрацює з Національною асоціацією арбітражних керуючих України, аби застосовувати найефективніші практики у спільній роботі та підтримувати подальший розвиток і становлення цієї самоврядної організації. Крім того, спільно з парламентарями, суддями, науковцями, практиками та за підтримки міжнародних партнерів вже напрацювали та продовжують напрацьовувати законодавчі механізми, щоб привести процедури узгодити з інтересами бізнесу та кожної окремої людини загалом. Також покращують кваліфікацію кадрів на територіях, щоб представники Мін’юсту щонайкраще проводили перевірки діяльності арбітражних керуючих і представляли інтереси держави в судах при розгляді справ про банкрутство. «Наша основна місія полягає в тому, щоб усі – й іноземці, і громадяни України, і бізнес розуміли, що всі органи державної влади, у тому числі й судової, роблять усе для того, аби контракти виконувалися й інтереси у сфері економіки були захищені», – зауважила спікерка.

Богдан Львов також зазначив про позитивні зміни у векторі діяльності відомства та подякував його керівництву за співпрацю у виявленні проблем і сприяння у їх вирішенні: «Останніми роками істотно змінилася спрямованість діяльності Мін’юсту, воно націлене на результат, на виважений підхід до вирішення практичних проблем, і це відчувають усі правники, у тому числі й судді».

У своєму вітальному слові секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк спільно із суддею-спікером Сергієм Жуковим презентували збірку наукових статей та судової практики Верховного Суду щодо застосування КУзПБ, присвячену 30-річчю створення господарських (арбітражних) судів України, яка була опублікована за підтримки проєкту Європейського Союзу «Право-Justice». До видання включено статті щодо різних проблемних питань застосування норм КУзПБ, в яких викладені актуальні проблеми застосування нових норм КУзПБ та зроблені відповідні висновки, що допомагають зрозуміти зміни у законодавстві про банкрутство та їх вплив на майбутнє процедур банкрутства. Крім того, узагальнення актуальної судової практики ВС дасть змогу проаналізувати її та спростити пошук необхідної інформації, а огляд рішень ЄСПЛ щодо відповідальності держави за борги державних підприємств (у справах про банкрутство) дає розуміння тенденцій розвитку правозастосування у цій сфері. Збірка розрахована на суддів господарських судів, арбітражних керуючих, юристів, викладачів, наукових працівників, аспірантів і студентів. Сергій Жуков, за редакцією якого вийшла вже не перша подібна книга, висловив переконання, що видання буде корисним, і сказав, що планує продовжувати свою науково-просвітницьку діяльність.

 У ході доповіді суддя КГС ВС Сергій Жуков наголосив на можливостях відкриття провадження у справі про банкрутство за ініціативою як кредитора (або кредиторів), так і самого боржника та розповів про особливості оскарження рішень щодо відкриття і відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Він нагадав, що між нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та  КУзПБ існує суттєва відмінність у підставах, умовах та суб’єктах  відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, спікер акцентував, що при відкритті провадження у справі про банкрутство за ініціативою кредитора важливою умовою є відсутність спору про право щодо вимог кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі про банкрутство. Водночас відкриття провадження у справі про банкрутство за ініціативою боржника відбувається за таких умов, зокрема: загроза неплатоспроможності такого боржника; наявність у боржника майна, достатнього для покриття витрат, пов’язаних із провадженням у справі про банкрутство. Керівник боржника задля уникнення негативних наслідків для себе у вигляді солідарної відповідальності за борги боржника зобов’язаний подати заяву про банкрутство у порядку та строки, визначені приписами статей 4, 8, 34 КУзПБ.

 Сергій Жуков зазначив, що рішення суду першої інстанції щодо відкриття та відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство підлягають апеляційному та касаційному перегляду. Проте існує певна правова невизначеність стосовно кола осіб, які мають право ставити під сумнів законність судових рішень щодо відкриття та відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство шляхом звернення до апеляційних та касаційних судів з відповідними скаргами. Вказана невизначеність, на думку доповідача, вирішена судовою практикою КГС ВС, проте задля усунення прогалин у законодавстві, яке регулює процедури банкрутства, варто внести відповідні зміни до процесуальних норм КУзПБ з урахуванням обставин того, хто є учасником справи про банкрутство на стадії вирішення питання про відкриття провадження та на права, інтереси і обов’язки яких осіб може вплинути рішення суду першої інстанції про відкриття чи відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство. У доповіді суддя навів відповідні правові позиції ВС.

На питанні забезпечення єдності та сталості судової практики КГС ВС у справах про банкрутство детально зупинився секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Володимир Погребняк. У першій частині своєї доповіді він нагадав, що становлення інституту банкрутства в Україні відбувалося на фоні бурхливого економічного зростання України та супроводжувалося активною нормотворчістю, прийняттям Конституції України, реформами у сфері правосуддя тощо.

У другій частині доповіді спікер звернув увагу на зміни до ГПК України в 2017 році, якими було впроваджено новий для України механізм забезпечення єдності та сталості судової практики в системі господарського судочинства. Окремо зупинився на ролі висновків КРЕС у формуванні єдності та сталості судової практики; навів приклади постанов ВС з відображенням принципів горизонтального  (в межах судової палати для розгляду справ про банкрутство) та вертикального (між судовими палатами ВС) забезпечення єдності та сталості судової практики у справах про банкрутство. Спікер також наголосив на важливій ролі апеляційних судів у формуванні судової практики в контексті касаційних процесуальних фільтрів і на необхідності релевантного застосування постанов ВС учасниками справи про банкрутство при зверненні до касаційного суду. Крім того, він акцентував на значенні окремих думок суддів та висновків НКР у формуванні судової практики в контексті співвідношення сталості та розвитку судової практики. Щодо співвідношення судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство з судовою практикою об’єднаної палати КГС ВС та ВП ВС, то, за словами Володимира Погребняка, управління забезпечення роботи судової палати у справах про банкрутство систематично робить моніторинг усіх постанов ВС, які так чи інакше стосуються практики застосування банкрутного законодавства, та оперативно повідомляє про них у форматі оглядів, дайджестів тощо. На його переконання, найбільш важливим рушійним чинником прогресу є обмін корисною інформацією, на що постійно і спрямовується робота відповідної судової палати. Водночас спікер закликав апеляційні господарські суди більш активно надавати методичну допомогу судам першої інстанції і запевнив, що КГС ВС також із задоволенням долучатиметься до таких заходів.

Модеруючи третю сесію «Процедури неплатоспроможності фізичних осіб», суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олександр Банасько зазначив, що це абсолютно новий інститут, якого раніше не існувало у правовій системі нашої держави, і за цей невеликий період його правозастосування  вже є перші справи і в першій, і в апеляційній, і в касаційній  інстанціях. Суддя КГС ВС навів статистичні дані: зокрема, з 1 листопада 2018 року по 1 листопада 2019 року, тобто фактично до введення в дію КУзПБ в Україні було порушено справи про банкрутство лише щодо 12 фізичних осіб – підприємців. Проте станом на 1 квітня цього року кількість таких проваджень вже становить 354. Водночас для порівняння: щороку у США розглядають понад 1 млн, у Великобританії та Німеччині – близько 100 тис., у Польщі – 8 – 12 тис. «Тобто загалом наша динаміка є позитивною, але порівняно з іншими країнами вона є значно меншою», - зазначив спікер.

До роботи круглого столу також активно долучилися судді господарських судів, представники наукової та юридичної спільноти. Зокрема, в. о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук виступив із доповіддю «Історія розвитку банкрутства в Україні»; виступ професора кафедри господарського права та господарського процесу Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Валерії Радзивілюк стосувався розвитку правової доктрини банкрутства в Україні; суддя Центрального апеляційного господарського суду Ігор Вечірко розповів про правові проблеми розгляду вимог кредиторів у процедурах банкрутства; на правових проблемах застосування мораторіїв на здійснення процедур банкрутства зупинився директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов; про визнання недійсними правочинів та витребування майна у процедурах банкрутства розповіла суддя Господарського суду Дніпропетровської області Ніна Камша; з умовами та підставами для притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ознайомив суддя Господарського суду Херсонської області Павло Пригуза;  заступник голови Господарського суду Львівської області Василь Артимович присвятив свою доповідь питанню відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб; про судовий контроль у процедурах неплатоспроможності фізичних осіб розповів суддя Господарського суду міста Києва Денис Мандичев; у виступі адвоката, старшого партнера АО «Юридична фірма «Аріо» Юліана Хорунжого йшлося про роль арбітражного керуючого у справах про неплатоспроможність фізичних осіб.

 

Коментарі
Додати коментар