Прозорість, доброчесність, стереотипи. Що турбує арбітражних керуючих сьогодні

Представники Міністерства юстиції, Верховної Ради і самі арбітражні керуючі змогли обговорити цілу низку нагальних проблем – від підвищення прозорості роботи дисциплінарної комісії і до викорінення стереотипів, що існують навколо професії арбітражних керуючих.

Дисциплінарна комісія – не ворог

Однією з головних тем цього заходу став розгляд питань пов’язаних з роботою Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць, закликала перестати сприймати Дисциплінарну комісію як каральний орган. Вона навела статистику – за півтора роки дії нинішнього складу комісії було притягнуто до відповідальності біля 90 арбітражних керуючих, але з цього масиву рішень тільки 6 було оскаржено в суді. "Я пропоную відходити від цієї посттравми і розуміти, що жодного тиску або намагань вплинути незаконно або поза межами наших повноважень Міністерство юстиції по відношенню до арбітражних керуючих жодним чином не має, і відповідних рішень ми не приймаємо", - сказала вона.

Членкиня Ради арбітражних керуючих України Ірина Сербін зауважила, що добросовісному арбітражному керуючому майже неможливо уникнути перевірки, але якщо таке трапляється, то це вже є зловживанням представників професії. "Коли це використовується, як зловживання, як на мене, це не є окрасою професії. Це абсолютно недопустимо. Якщо ти професіонал – треба йти і відстоювати свою позицію і тримати удар. Тому що ти працюєш в такій сфері, де ти на передовій і ти маєш вистояти і витримати", - сказала вона.

Доброчесність – це важливо

Валерія Коломієць запропонувала також обговорити питання доброчесності арбітражних керуючих, зокрема, що стосується спроб окремих представників спільноти уникнути перевірок, адже більшість подань в дисциплінарну комісію стосуються саме цього. "Про яку добросовісність ми можемо говорити, якщо людина уникає перевірки протягом півроку? Логічно, що якщо ми говоримо про добросовісність виконання функцій арбітражного керуючого, людина не буде боятися показати свої документи та архіви. Я вбачаю, що у нас дуже велика проблема, коли колеги бояться чи уникають до перевірки, яка призводить до незначних наслідків. Дисциплінарна комісія не має перед собою мети когось доганяти і карати… Я сподіваюсь, що ринок перестане з острахом оглядатись на нас", - сказала вона.

Її підтримав Голова Ради арбітражних керуючих міста Києва, голова Комітету з банкрутства ААУ Сергій Боярчуков. "Згоден, що відмова чи уникнення перевірки – це нонсенс", - сказав він.

Депутат Верховної Ради Тарас Тарасенко розповів, що зараз стосовно арбітражних керуючих проводяться так звані "контрольні закупки" – до них приходять клієнти і просять надати пораду, як сховати майно під час банкрутства підприємства. Але він зауважив, що ці розмови записуються і будуть опубліковані. "Це однозначно б'є по репутації арбітражних керуючих. Всій спільноті і Мінюсту над цим потрібно буде працювати. Все таки завдання арбітражного керуючого – в іншому, ніж рекомендувати клієнту, як тому сховати його майно", - зауважив він.

У кредиторів є претензії

Також Тарас Тарасенко повідомив, що до депутатів Верховної Ради надходять звернення від кредиторів, які не задоволені роботою Дисциплінарної комісії, а саме тим, що вона не притягає арбітражних керуючих до відповідальності, і надає довідки про відсутність порушень в їх діях.

Але Ірина Сербін зауважила, що слід також обговорити і питання зловживання кредиторів по відношенню до арбітражних керуючих. "Ці зловживання не караються. Чому в законодавстві не передбачено відповідальність за безпідставні скарги? Має бути взаємна повага і відповідальність до самої процедури банкрутства як однієї сторони, так і іншої. Мені мій адвокат точно ніколи не дасть можливість написати заяву, наприклад, що кредитор фінансує тероризм, просто для того, щоб створити йому проблеми. А мої опоненти пишуть це через день і всі наслідки, які наступають після цього, можно назвати просто колами пекла", - заявила вона.

Разом з тим, Валерія Коломієць вважає, що якщо кредитори незадоволені роботою арбітражного керуючого, то вони можуть звернутись до суду.

Вадим Кізленко, арбітражний керуючий, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, зауважив, що в Україні ще не було більш прокредиторського закону, який регулює питання банкрутства, ніж зараз. Він нагадав, що законодавство дозволяє комітету кредиторів без будь-який обґрунтувань приймати рішення про відсторонення арбітражного керуючого. На його думку, так не повинно бути, оскільки арбітражний керуючий – це фахівець, який має спеціальні знання, його призначає суд, і його контролюють суд і орган з питань  банкрутства, і тому він не може виконувати забаганки кредиторів. "Тут, на мою думку, є посягання на незалежність арбітражного керуючого, яка презюмується Кодексом", - сказав він.

Водночас він вказав на те, що на сьогодні є рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо права комітету кредиторів звільняти арбітражного керуючого, і вони можуть бути протилежними по своїй суті: одні рішення говорять про те, що кредитори мають право звільнити арбітражного керуючого зі справи, неначе він є найнятий ними менеджер, інші рішення – говорять протилежне. "В цій частині треба внести зміни до законодавства, і, можливо, взагалі виключити цю норму, або йти тим шляхом, що якщо комітет кредиторів має таке право і воно є безумовним, то таке право має бути обґрунтованим певними доводами і доказами", - вважає Вадим Кізленко.

Відкритість  сприяє обізнаності

На конференції її учасники також торкнулись питання більш прозорої роботи Дисциплінарної комісію. На думку Тараса Тарасенка, слід публікувати матеріали дисциплінарних проваджень, оскільки це не тільки дозволить арбітражним керуючим краще зрозуміти, що їм чекати від роботи комісії, але це буде корисно і для територіальних управлінь Міністерства юстиції, оскільки дозволить їм підвищити якість підготовки актів перевірки арбітражних керуючих.

Голова Ради арбітражних керуючих міста Києва Сергій Боярчуков підтримав його. "Арбітражні керуючі мають право знати, за що покарано чи не покарано їх колег. Всі, кому треба, можуть читати матеріали проваджень, але на них не можна посилатись і їх не можна обговорювати публічно. Я вважаю, що не неправильно", - сказав він.

За відкритість виступив і Вадим Кізленко, який зауважив, що і Міністерство юстиції, і спільнота готові до цього, але на заваді стоять законодавчі перепони. "Це буде цікаво і корисно для спільноти, тому що арбітражні керуючі будуть знати, що можна робити, а що не можна", - сказав він.

Сергій Боярчуков, нагадав, що Мінюст є єдиним експертним органом, який має кваліфікацію і повноваження для перевірки арбітражних керуючих. "Було б правильно розвинути ідею, що акт перевірки має мати більшу юридичну силу, ніж зараз. Тому що по факту на сьогодні це відносити тільки між Мінюстом і арбітражними керуючими, але при цьому у арбітражного керуючого по цьому ж факту може бути контроль у господарському чи кримінальному суді", - сказав він.

Також арбітражний керуючий Руслан Бандуристий закликав співтовариство ламати стереотип: коли арбітражний керуючий проводить процедуру санації або ліквідації державного підприємства, то там завжди присутня корупція. "Кожна перевірка і кримінальна справа – це можливість для нас довести, що цей стереотип вже застарів. Я впевнений, що наша країна потребує спеціалістів для розвитку економіки. Тому ми не повинні сидіти у в'язниці, ми повинні працювати", - наголосив він.