Виконавча служба продає Промінвестбанк за борги Росії перед Коломойським

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на ухвалу Печерського райсуду від 17.07.2019 (у справі №757/36346/19-ц).

Згідно з судовими матеріалами, постановою відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 29.05.2019 у зведеному виконавчому провадженні №39036926 було накладено арешт на цінні папери Промінвестбанку. Відповідальним зберігачем, на рахунках якого знаходяться 5,08 млрд акцій Промінвестбанку (99,7726% від загальної кількості), постановою головного держвиконавця (Назаровця А.Т.) було визначено ТОВ “Інвінтум”.

17 липня Печерський райсуд м. Києва залишив позовну заяву “ВЕБ.РФ” без руху, надавши 10-денний термін для усунення її недоліків (для перекладу з російської мови на українську мову супровідних документів).

Додамо, що в липні “ВЕБ.РФ” також подав скаргу в Київський апеляційний суд на дії головного державиконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту України Назаровця А.Т. (в рамках справи №796/165/18, про яку - нижче).

Нагадаємо, 18 липня біржа "ПФТС" повідомила, що 28.08.2019 мають відбутися торги з продажу 5,08 млрд акцій Промінвестбанку (99,7726% статутного капіталу), "на які звернено стягнення" (цитата). Початкова вартість пакету - 532,1 млн грн. Власником 99,7726% акцій Промінвестбанку є "ВЕБ.РФ".

02.05.2018 Арбітражний суд Гааги (Нідерланди) задовольнив позов згаданих вище “приватівських” структур (в справі ПТС №2015-36) про стягнення 139 млн дол (плюс 20 млн дол відсотків) з Росії в особі Мін’юсту РФ як компенсації за нерухоме майно, експропрійоване (відібране) в “приватівців” у Криму після його анексії Росією.

25.09.2018 Апеляційний суд м. Києва (в рамках справи №796/165/18) задовольнив заяву “приватівців” та надав дозвіл на виконання рішення Арбітражного суду Гааги від 02.05.2018.

25.01.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Промінвестбанку, Сбербанку, ВТБ Банку та залишив без змін ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.09.2018.

При цьому Верховний Суд вніс зміни в ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018, якою в рамках забезпечення позову “приватівців” (у цій же справі) було накладено арешт на акції та нерухомість вказаних “дочок” російських держбанків (перед цим - 22.10.2018 - Київський апеляційний суд зняв арешт з акцій Промінвестбанку, а 06.12.2018 - з його рухомого й нерухомого майна, який був накладений приватним виконавцем).

У постанові Верховного Суду від 25.01.2019 констатувалося, що в рамках цього спору арешт має накладатися на майно безпосередньо Російської Федерації, але не на майно “дочок” російських держбанків.

Як повідомлялося, Промінвестбанк - після продажу в І кварталі 5-мільярдних боргів “Укрзалізниці” - в своїй звітності зазначав, що переуступка прав вимоги до держпідприємства для третьої особи (для VR Capital Group, - ред.) відбулася саме після того, як у кінці січня Верховний Суд частково задовольнив апеляційну скаргу банку на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 05.09.2018. "Верховний Суд зняв заборону щодо розпорядження активами, які належать на праві власності банку. Заборона продовжить дію лише щодо майна, яке належить на праві власності Російській Федерації", - констатував у кінці квітня Промінвестбанк.

Подібну ремарку в своїй звітності робив і Сбербанк (який в лютому відступив права вимоги за кредитами юридичних осіб чистою балансовою вартістю 587,5 млн грн).

Як відомо, 18.04.2019 Верховний Суд відмовився задовольнити скаргу приватного виконавця та залишив без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 20.11.2018, якою на вимогу Сбербанку було знято арешт з усього його нерухомого та рухомого майна. Перед цим - 11 квітня та 14 березня - Верховний Суд також відмовився скасувати ухвали суду апеляційної інстанції від 06.12.2018, якими було знято арешт з майна ВТБ Банку і Промінвестбанку по цій же справі (№796/165/2018).

У червні повідомлялося, що "ВЕБ.РФ" подав позов до України в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма з вимогою сплатити “компенсацію за порушення захисту прав інвесторів”.

Як зазначалося, вимоги “обчислюються сотнями мільйонів доларів, але їх точна сума буде встановлюватися професійними оцінювачами з міжнародною репутацією”.