Суд відмовився розглядати позов ФГВФО до Лагуна та інших екс-топів Дельта Банку на 20 млрд
16 вересня Госпсуд Києва задовольнив заяву колишніх топ-менеджерів збанкрутілого Дельта Банку та залишив без розгляду позов Фонду гарантування до них про відшкодування шкоди на суму 19,83 млрд грн.
Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на finbalance.
Серед відповідачів у цій справі (№910/7186/19) - у т.ч. екс-глава наглядової ради Дельта Банку, його колишній мажоритарний акціонер Микола Лагун, а також екс-члени правління і наглядової ради цього банку (Олена Попова, Віталій Масюра, Фіглус Марцін, Ярослав Порохняк тощо).
Таке рішення суд виніс на підставі того, що “вимоги про стягнення шкоди у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших”.
“Критерії пов`язаності позичальників між собою та схожості переважної більшості забезпечень цих кредитів, що наводить позивач в обґрунтування об`єднання вимог в одному позові, не є достатніми для застосування правил об`єднання позовів у розумінні статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду”, - йдеться в ухвалі Госпсуду м. Києва від 16.09.2019.
У судових матеріалах уточнюється, що ФГВФО в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на норми ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначає у позовній заяві, що Дельта Банк в особі керівництва та членів комітетів правління упродовж 2012-2015 років здійснював “економічно невиправдану ризикову діяльність із проведення активних операцій кредитування позичальників-юридичних осіб, з надмірною концентрацією (спільна адреса засновників, пільгові умови кредитування (низька відсоткова ставка; відстрочення сплати процентів по кредиту; постійна пролонгація строків повернення основного боргу), подібністю предметів забезпечення, відсутністю належних та ліквідних (необоротних) активів для погашення залучених кредитних коштів), без належного забезпечення, а також в інтересах власників істотної участі банку, що свідчить про схемність (штучність) таких операцій, єдиною метою яких було перекриття раніше виданих кредитних коштів, а також подальше виведення коштів через банки-нерезиденти, що не мало на меті отримання прибутку”.
За оцінками ФГВФО, шкоду в розмірі 19,83 млрд грн було завдано “спільними діями/рішеннями членів наглядової ради, правління та кредитного комітету, що свідчить про наявність підстав для їх солідарної відповідальності відповідно до приписів ст. 1190 Цивільного кодексу України та ч.ч. 5-6 ст. 58 Закону України «Про банку і банківську діяльність»”.
Вказаний розмір шкоди розраховано позивачем як заборгованість за дванадцятьма договорами кредитної лінії, укладеними між Дельта Банком і позичальниками, за якими виникла прострочена заборгованість, а також договорами поруки.
Коментарі
Новини за темою
- Резонансні справи 03 жовтня, 2022
З візитівки автопрому – до судових суперечок. Ліквідація "Богдан Моторс" заходить у глухий кут
- Резонансні справи 24 лютого, 2022
ФГВФО не зміг відсудити в НБУ 277 млн грн, які виплатив вкладникам банку "Базис"
- Резонансні справи 21 лютого, 2022
- Резонансні справи 22 лютого, 2022