До новин

З візитівки автопрому – до судових суперечок. Ліквідація "Богдан Моторс" заходить у глухий кут

04 жовтня, 2022
Резонансні справи
З візитівки автопрому – до судових суперечок. Ліквідація "Богдан Моторс" заходить у глухий кут

Державний Укрексімбанк виграв аукціон з продажу майна "Богдан Моторс", але не може стати його власником, оскільки суд призначив іншого переможця.

З лідерів галузі – у банкрути

Автомобільна компанія «Богдан Моторс» була найбільшим виробником автотранспорту в Україні, виробляла автобуси, тролейбуси, вантажівки та спеціальний транспорт. Виробничі потужності у Луцьку та Черкасах були спроможні випустити щороку до 150 тис. легковиків, до 9 тис. автобусів та тролейбусів всіх класів, а також 15 тис. вантажівок та спеціального транспорту.

До складу "Богдан Моторс" входило 17 компаній, включаючи офіційних представників всесвітньо відомих брендів Hyundai, JAC, GreatWall и Haval. Тільки за 2019 рік компанія отримала прибуток в розмірі 609,2 млн гривень. "Богдан Моторс" була, по суті, візитівкою українського автопрому.

Тому громом з ясного неба стала звістка про те, що наприкінці 2020 року Господарський суд Дніпропетровської області відкрив справу про банкрутство "Богдан Моторс". Керівництво компанії пояснювало це збігом цілої низки несприятливих обставин – від системних проблем галузі і до негараздів в українській економіці на тлі кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Криза в компанії вилилась в неспроможність обслуговувати свої борги, яких накопичилось чимало – за підсумками 2020 року компанія отримала збиток у 3,38 млрд гривень, а її поточні зобов'язання становили понад 9 млрд гривень. Тоді як обсяг активів становив трохи понад 1 млрд гривень.

Основними кредиторами "Богдан Моторс", згідно з затвердженим у квітні минулого року реєстру кредиторів, були державний Укрексімбанк (якому компанія заборгувала 1,64 млрд гривень), UniCredit Bank AG (1,78 млрд гривень), компанія "Саревін Інвестментс ЛТД" (2,35 млрд гривень), Міжнародний інвестиційний банк (181,6 млн гривень) та інші.

Поки справа про банкрутство розглядалась в суді, стало зрозуміло, що лідера автомобільної галузі вже не врятувати, адже її борги досягли на той час 6,7 млрд гривень. І в липні минулого року суд визнав "Богдан Моторс" банкрутом і розпочав процедуру її ліквідації, яка передбачає продаж майна боржника на аукціонах і направлення отриманих коштів на погашення боргів перед кредиторами.

Одним з перших на черзі на отримання грошей від продажу майна мав стати державний Укрексімбанк, заборгованість перед яким з боку "Богдан Моторс" становила 1,5 млрд гривень, але при цьому 748 млн гривень – це була заборгованість, забезпечена заставою у вигляді майнових комплексів "Богдан Моторс" у Черкасах та Луцьку.

Але в результаті за більше ніж рік ліквідаційної  процедури  Укрексімбанк своїх грошей так і не побачив – аукціони з продажу активів переросли в судові суперечки, які не розв'язані і дотепер. А процедура ліквідації, яка мала дати шанс реінкарнації активів "Богдан Моторс" в нове виробництво, загрожує перерости в багаторічні війни в судових залах.

Інформпортал "Банкрутство & Ліквідація" вирішив розібратись, чому банкрутство і ліквідація найбільшої колись автомобілебудівної компанії застопорилось, її виробничі майданчики втрачають шанс на відновлення виробництва, а кредитори не можуть отримати належні їм гроші.

Різні активи – в одну купу

Негаразди з продажем активів "Богдан Моторс" почались з того, що ліквідатор компанії Євген Шиман об'єднав для продажу на аукціоні в один лот майно, що знаходяться в різних містах – у Луцьку і Черкасах.

Як розповіли інформпорталу "Банкрутство & Ліквідація" в Укрексімбанку, ще в січні цього року ліквідатор передав йому на узгодження умови, за якими майно мало продаватись окремими лотами, і банк був готовий погодити їх. У банку виникло єдине питання щодо документального підтвердження витрат ліквідатора – близько 800 тис. гривень, бо з забезпеченим кредитором, попри зміст норм Кодексу, навіть до цього часу не погоджувались підстави виникнення та розмір цих витрат.

І після прохання банку підтвердити розмір цих витрат, бо саме банк надалі повинен буде їх відшкодувати, ліквідатор цей заклик банку проігнорував різко змінив свою позицію, та об'єднав активи в один лот. Укрексімбанк вважає, що це були навмисні дії ліквідатора, і це в результаті призвело до зниження ціни реалізації активів. Адже малоймовірно, що інвестору буде цікаво купувати одразу два об'єкти, розташовані в різних містах і не пов'язані між собою виробничими зв'язками. Погодити такі умови продажу банк очевидно не міг.

"Безумовно об’єднання такого майна, яке не залучено до єдиного виробничого процесу та знаходиться на відстані 600 км один від одного, знижує його привабливість, оскільки потенційний покупець повинен придбати все майно одразу одним лотом, в той час, як такий покупець може бути зацікавлений в придбанні тільки майна в м. Луцьк, чи майна в м.  Черкаси", – розповіли в банку.

Євген Шиман, до якого "Банкрутство & Ліквідація" також звернулось з офіційним запитом за коментарем, повідомив, що ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що якщо забезпечений кредитор у встановлений законом термін відмовився надавати згоду на продаж майна, то арбітражний керуючий для розв'язання цього питання звертається до суду.

"Враховуючи, що банком у визначений строк не було надано жодної відповіді, тобто АТ «Укрексімбанк» свідомо самоусунувся від прийняття рішення, в тому числі стосовно формування лота, на виконання вимог ст. 75 Кодексу мною була подана заява про надання дозволу до суду. Надалі від банку на мою адресу взагалі надійшов лист про відмову у наданні дозволу на продаж цього майна", – повідомив Євген Шиман.

Ліквідатор також розповів, що коли господарський суд розглядав дозвіл на продаж майна, то  представник Укрексімбанку взагалі пропонував продати майно не двома, а трьома лотами – в розрізі адрес, за якими воно знаходиться.

"Такий спосіб формування лота точно не міг призвести до продажу майна за найвищою ціною, оскільки основний за розміром об’єкт, що знаходиться в м. Черкаси, має дві будівлі з різними адресами, які стоять на одній земельній ділянці, при чому в’їзд/виїзд з цієї території лише один. Очевидно, що приймаючи таке рішення, банк не керувався нічим, крім витягу з реєстру прав нерухомості та не передбачав можливість спірних ситуацій надалі, у разі придбання будівель різними покупцями", – розповів Євген Шиман.

Також на свою користь Євген Шиман наводить той факт, що Укрексімбанк відкликав апеляційну скаргу на ухвалу суду, яким суд дозволив продаж, фактично погодившись з продажем активів одним лотом. "Якщо Ви не згодні з лотом та вважаєте, як заставний кредитор, що продаж окремо буде більш привабливим – доведіть це. Та наступного ж дня лоти будуть продані окремо. Це не мені вирішувати", – пояснив ліквідатор.

Ще Євген Шиман додав, що банк з цього приводу направив скаргу до Міністерства юстиції, було проведено перевірку, та вона встановила відсутність будь-яких порушень з його боку.

Але банк пояснив, що оскаржував дії ліквідатора і до Міністерства юстиції України та до суду. Зокрема до Мінюсту було подано скаргу що стосувалася не проведення ліквідатором оцінки майна банкрута, а до суду апеляційної інстанції подана скарга на ухвалу суду, якою було дозволено ліквідатору продати все майно у складі одного лоту. Розгляд  скарги судом своєчасно не відбувся у зв’язку з початком війни, а коли банк вирішив самостійно брати участь в аукціоні та придбав це майно, скарга втратила актуальність та була відкликана банком. "Оскільки подальше оскарження формування лота впливало б на результати аукціону, то Банк відмовився від подальшого оскарження, бо на той час захистив свої права шляхом купівлі майна", – пояснили в банку.

То беру, то не беру

Перший аукціон з продажу активів "Богдан Моторс", які були оцінені в 76,2 млн гривень, не відбувся через відсутність претендентів. Тому ліквідатор виставив майно на повторний аукціон, призначений на 3 травня 2022 року. При цьому стартова ціна лота, як передбачає законодавство, була знижена на 20% – до 60,9 млн гривень. Переможцем аукціону стало ТОВ "Містраль Центр".

Але одразу після завершення аукціону переможець почав висувати претензії до придбаного майна, зокрема, до нерухомості, що розташована у Черкасах. І в результаті ТОВ "Містраль Центр" і ліквідатор Євген Шиман підписали 3 травня акт про недоліки нерухомості, які не були вказані в оголошенні про проведення аукціону.

Укрексімбанк має свою думку з приводу причин, чому з'явився цей документ. Зокрема, згідно з Кодексом Україні з питань банкрутства, у переможця аукціону є 10 робочих днів для оплати вартості лота. Якщо переможець не заплатить гроші, то аукціон визнається недійсним, але при цьому переможцю не повертається гарантійний внесок, який він сплатив до початку аукціону. В цьому випадку це 6 млн гривень, які ТОВ "Містраль Центр" могло втратити.

"Єдина передбачена можливість повернути гарантійний внесок – виявлення недоліків, які не були зазначені в оголошені. Однак такі недоліки мають бути істотними, тобто, такими, що перешкоджають використовувати майно за його цільовим призначенням", – зазначили у банку.

На думку фахівців Укрексімбанку, акт про недоліки, підписаний Євгеном Шиманом з ТОВ "Містраль Центр", містить ознаки фіктивності: цей документ належним чином не оформлений, зокрема, у ньому відсутні відомості, які дають змогу визначити конкретну локалізацію виявлених недоліків, відсутня їх фото- та відеофіксація. Хоча зафіксувати на камеру недоліки (якщо вони дійсно були суттєві) було б, на думку представників Укрексімбанку, цілком логічно, як для переможця аукціону, так і для ліквідатора. Бо перший може втратити гарантійний внесок, а другий – може бути притягнений до відповідальності за те, що опублікував оголошення про продаж майна з некоректними даними.

Банк зазначив, що немає також жодних доказів, що ці недоліки усувались, а це дає підстави стверджувати, що вони були дійсно надуманими. "Крім того, про ці недоліки не вказано в оголошенні щодо наступного аукціону, що також підтверджує їх відсутність (або ж несуттєвість) на момент складення акту", – вказали у банку.

Попри акт про недоліки, наступного дня після його підписання, 4 травня, ТОВ "Містраль Центр" звернулось до ліквідатора з листом, в якому просило надати банківські реквізити для оплати придбаного лоту.  Водночас переможець конкурсу просив ліквідатора продовжити строки оплати лоту.

 В чому зміст такої непослідовності в підписанні акту, отриманні гарантійного внеску та пропозиції продовжити строки оплати лишається загадкою. Позиція банку: «Це навмисні узгоджені дії зі створення штучних умов по оскарженню наступного аукціону».

Водночас ліквідатор реквізитів так і не надав, і, відповідно, гроші за активи так і не були сплачені. Цей факт підтверджується матеріалами судової справи, де суд прямо вказав: несплата переможцем аукціону грошей призвела до того, що ліквідатор 16 травня прийняв рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся.  А раз так, то ліквідатор призначив другий повторний аукціон, і при цьому ціна на активи "Богдан Моторс" була знову знижена – початкова вартість лота становила вже 45,7 млн гривень.

Загублений лист

В Укрексімбанку впевнені, що ліквідатор перешкоджав банку стати власником майна, що було виставлено на аукціон. Адже як тільки ліквідатор визнав повторний аукціон таким, що не відбувся, то згідно з законодавством у банку, як у заставного кредитора, з'явилось право придбати цей актив за ціною повторного аукціону – за ті ж 60 млн гривень, що не заплатило ТОВ "Містраль Центр". І банк направив ліквідатору відповідного листа про готовність придбати майно. Але, за словами представників Укрексімбанку, ліквідатор заявляє, що такого листа він не отримував.

"Ліквідатор посилався на те, що у зв'язку з агресією росії, він втратив тимчасово доступ до своєї електронної пошти, а отримав такий доступ лише 27.05.2022. Зрозуміло, що на той час майно вже було продано на третьому аукціоні, тому реалізувати зазначене вище право банку вже було неможливим", – розповіли в банку.

Разом з тим, в  Укрексімбанку зазначили, що в реєстрі судових рішень є відомості, що свідчать – ліквідатор в той період, коли він начебто не мав доступу до своєї електронної пошти, використовував  її для подання процесуальних документів в судах в інших справах. І банк готовий надати докази цього.

Банк прийшов на аукціон

Другий повторний аукціон відбувся 27 травня 2022 року. Укрексімбанк вирішив прийняти в ньому участь і придбати ці активи.

Банк пояснює, що зазвичай купівля майна банкрута не є метою банківських установ. Але якщо існує ризик продажу ліквідного майна в спосіб, що не забезпечить ринкових умов продажу, то заставні кредитори самі приймають  участь в аукціонах, щоб мінімізувати ризики продажу майна за безцінь.

"В даній справі після повторного аукціону були створені усі умови для того, щоб майно було виставлено на другий повторний аукціон, на якому можливе зниження ціни до 1%. В таких випадках банківські установи доволі часто в рахунок кредиторських вимог купують майно банкрута для подальшого чесного прозорого продажу в складі лотів, які підвищують, а не знижують потенційний попит на майно. Власне, саме це було зроблено Банком", – пояснили в банку.

Укрексімбанк виграв аукціон, запропонувавши за активи 51,7 млн гривень. За підрахунками фахівців банку, ці активи насправді коштують дорожче – їх продаж на ринкових засадах дозволить отримати 70-75 млн гривень.

Суд сказав: стоп!

Але вигравши аукціон, Укрексімбанк так і не отримав бажаний актив. Оскільки Господарський суд Дніпропетровської області за заявою ТОВ "Містраль Центр" визнав дійсним аукціон 3 травня, де перемогла ця компанія, а результати аукціону 27 травня, в якому переміг Укрексімбанк – скасував.

Згідно з текстом судового рішення, суд скасував рішення ліквідатора Євгена Шимана про визнання недійсним аукціону від 3 травня, визнав ТОВ "Містраль Центр" переможцем цього аукціону, і зобов'язав ліквідатора укласти з ТОВ "Містраль Центр" акт про придбання майна "Богдан Моторс".

Ліквідатор Євген Шиман вважає такий розвиток подій правильним, адже ТОВ "Містраль Центр" вже заплатив заявлені на аукціоні 60,9 млн гривень, що на 9,3 млн гривень більше, ніж мав заплатити за результатами другого повторного аукціону Укрексімбанк. "Це рішення є повністю і на користь самого БАНКУ, тому що саме на користь банку буде відбуватись погашення заставних вимог на більшу різницю. Ця ціна відповідає балансовій оцінці та свого часу була погоджена самим банком – банк не хоче про це зазначати взагалі. Мої дії, як арбітражного керуючого, вважаю правильними, оскільки відбулась оплата реальними коштами за найвищою пропозицією, а не безгрошове списання (зменшення) кредиторської заборгованості", – зазначив ліквідатор.

Але банк з таким рішенням суду не згоден. Адже воно означає, що переможці аукціону тепер визначаються не через прозору процедуру торгів, як це прописано в Кодексі з питань банкрутства, а рішеннями судів. "Такі дії створюють негативну репутацію для процедур банкрутства в Україні, відлякують від участі в аукціонах потенційних реальних та не пов’язаних з банкрутами покупців", – зазначили у банку.

Крім того, банк вказує на ризик, що майно може бути виведено безплатно з власності банкрута та іпотеки банку, оскільки суд присудив майно особі, що може відчужити його після оформлення  результатів аукціону, тобто – незалежно від результатів перегляду такого рішення в апеляційному та касаційному порядку.

Євген Шиман повідомив інформпорталу "Банкрутство & Ліквідація", що Укрексімбанк відмовляється отримати кошти, які були отримані від ТОВ "Містраль Центр" за активи, і які належать йому в якості погашення боргів "Богдан Моторс".

Але Укрексімбанк вважає, що брати кошти – ризиковано. Адже ухвала Господарського суду Дніпропетровської області, якою був визначений переможець аукціону, не узгоджується  з жодним з висновків Верховного Суду щодо застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства. А це означає, що у разі оскарження вона буде скасована. До того, за словами юридичного департаменту банку, ліквідатор вимагає від їхньої установи відшкодувати вже згадані раніше витрати на утримання майна банкрута. Однак, ці витрати банк не погоджував, в їх схваленні ліквідатору було відмовлено і банком і судом ще в січні 2022 року.

"Відтак, отримання банком будь-яких коштів на підставі ухвали, яка з високою долею імовірністю буде скасована судами вищих інстанцій, є ризикованим. Отримання коштів і скасування ухвали означатиме утримання коштів без належних правових підстав з відповідними правовими наслідками", – зазначили в банку.

На переконання Укрексімбанку, подібна судова практика є безпрецедентною і її поширення є небезпечним, адже вона нівелює будь-які надії на те, що процедура банкрутства в нашій країні буде процедурою повернення боргів кредиторам, а не схемою для мінімізації боргів пов’язаних з банкрутом осіб.

Коментарі
Додати коментар