До новин

Як підвищити ефективність арбітражу: поради від практиків

11 жовтня, 2019
Законодавство
Як підвищити ефективність арбітражу: поради від практиків

10 жовтня 2019 року розпочалися VI Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г.Побірченка, організовані Міжнародним комерційним арбітражним судом (ICAC) та Морською арбітражною комісією (UMAC) при Торгово-промисловій палаті України.

В перший день увага була прикута до питань ефективності арбітражу, другий день стосуватиметься ефективності медіації, повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на Юридичну газету.

Судова реформа і роль арбітражу

Під час відкриття заходу Андрій Смірнов, заступник Керівника Офісу Президента України, розповів про плани нової влади стосовно судової реформи. Перш за все, він звернув увагу на наявн іпроблеми в судовій системі. «Ми не знайшли відповідь на питання, чому ВС дає своє бачення розв’язання тим чи іншим спірним правовідносинам, публікує це, а вже через місяць публікується рішення ВС стосовно ідентичних правовідносин, але з відступленням від судової практики», - сказав він.

За його словами Україна має іти шляхом створення авторитетної системи правосуддя, а для цього потрібно деякі речі відкоригувати. «Я хочу, щоб Ви з розумінням поставилися до того, що законопроект №1008 – це імпульс від держави на запит суспільства. І на запит самих суддів, тому що судді апеляційної інстанції достатньо позитивно оцінюють цей законопроект», - зазначив він.

Водночас, була необхідність в налагодженні комунікацій з правовою спільнотою. Для цього була створена комісія з питань правової реформи, в якій серйозна роль відведена і арбітражним експертам, одним із напрямів реформування може бути і підсилення ролі арбітражних інститутів як конкурентного інституту розв’язання спорів. За його словами, влада розуміє, що турбо-режим міг певною мірою налякати правниче середовище. «Ми його зараз уповільнимо. Ми починаємо працювати з Вами. З комісією з питань правової реформи. Ми чекаємо ваших пропозицій», - запевнив пан Смірнов.

Президент дав вказівку до нового року зробити конкретні зміни в процесуальне законодавство, яке б розвантажило ВС, яке б встановило чіткі процесуальні фільтри і критерії допуску справи до ВС. В той же час він зазначив, що у цілому вектор реформи змінюватися не буде.

Микола Селівон, Голова ICAC, спростував тезу, що суди як були, так і залишились тягарем дляарбітражу й третейського судочинства. «Я завжди був противником огульного охаювання чи то судової гілки влади, чи інших гілок влади. Треба говорити про те, що всюди є свої негідники, від яких потрібно очистити систему. І в судовій владі є багато фахівців чесних, розумних, відданих справі, які приймають справедливі рішення», - зазначив він.

Водночас він схвально оцінив позицію не ламати те, що було відреформовано попередньою владою. «Відверто кажучи, так можна здуріти. 5 років робили одне, тепер якби ще 5 років кудись йшли – це була б катастрофа не тільки для судової гілки влади», - сказав пан Селівон.

Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, наголосив, що держава повинна забезпечити механізми вирішення спорів, в тому числі альтернативними методами. Він звернув увагу на те, що використання міжнародного арбітражу дозволяє сторонам уникнути державних судових процедур, за винятком приведення до виконання та оспорювання рішень арбітражу.

«Ми не є конкурентами. Ми колеги. І обирати має споживач суддівських послуг, а держава має запропонувати можливість вибору і забезпечити, щоб кожний шлях, який захоче обрати споживач суддівських послуг, був ефективним», - сказав він.

Про переваги арбітражної інституції розповів Президент ТПП України Геннадій Чижиков: «Бізнес чекає, щоб наша работа була завжди ефективною, швидкою, справедливою, та не дуже дорогою. Наші рішення виконуються в понад 110 країнах світу. Менше 2% рішень МКАС оскаржують, з яких лише невелика частина скасовують, а вартість нашого арбітражу нижча ніж в сусідніх країнах».

Арбітрабельний спір чи ні?

Під час першої сесії експерти розглядали питання арбітрабельності та визначення юрисдикції арбітражу. Лукас Містеліс, професор транснаціонального комерційного права та арбітражу Лондонського університету королеви Марії (Великобританія) розповів про своє бачення арбітрабельності та не арбітрабельності спорів. Так, він виділяє предметну арбітрабельність (щодо предмету спору) та суб’єктивну (стосується того, чи вдасться досягти згоди всіх сторін. Він наголосив на тому, що визначення арбітрабельності не має стосуватися питання державної політики, адже арбітраж є приватною послугою.

В той же час Ірина Мороз, партнер AVELLUM, зазначила, що питання вирішення арбітрабельності спорів залежить від законодавчого визначення кола спорів, які можуть передаватись на вирішення арбітром. Але чи можливо знайти той баланс між захистом державних інтересів і правом осіб передавати спір на вирішення комерційного арбітражу.

За її словами, в багатьох випадках все залежить від законодавства. Так, німецьке законодавство містить чіткий перелік спорів, які не можуть передаватися до арбітражу, в той час як в англійському праві немає переліку, є лише критерії арбітрабельності.

Також, на її думку, законодавці і судді повинні виходити з того, що будь-який спір є арбітрабельним. І лише розглядаючи його крізь призму критеріїв арбітрабельності спорів, можна визначити вузьке коло спорів, які можуть бути не арбітрабельними. «Називаючи певний спір не арбетрабельним, ми фактично закриваєм сторонам можливість йти в арбітраж і вирішувати свої спори в арбітражному порядку», - наголошує вона.

Крім критеріїв предметного і суб’єктивного потрібно відповісти на ряд запитань:

- чи буде арбітражний розгляд даної справи ефективним?

- чи стосуватиметься винесене рішення прав третіх сторін?

- чи зможе арбітраж ефективно захистити інтереси сторін?

Практичні проблеми

Про цікаву проблему визначення юрисдикції при зміні сторін розповіла Катерина Цират, юрист Jurvneshservice. Основною дилемою вона називає питання, чи відбувається перехід арбітражної угоди при зміні кредитора чи все-таки потрібно отримувати окрему згоду боржника. Тобто по суті переукладати угоду. На сьогоднішній день діє дві концепції: згода, що презюмується, і концепція нехтування юридичною правосуб’єктністю.

«Якщо говорити про цесію, то можна сказати, що існує загальне правило, що арбітражнаугода переходить автоматично. Це на 100% залізне правило. Якщо говорити про випадки, які покривають концепцію нехтування юридичною правосуб’єктністю, то тій стороні, яка хоче вступити в арбітраж, потрібно буде доводити обставини чому вона хоче вступити в процес попри відсутність письмової згоди».

Також вона зауважила, що українські суди рідко застосовують принципи доктрин права, тому пані Цират рекомендує переукладати арбітражну угоду, оскільки це в подальшому допоможе зекономити час і видатки на юристів під час арбітражу і на етапі виконання, щоб ці питання навітьне підіймались.

Під час другої сесії Галина Жукова, партнер Bélot Malan & Associés (Франція), зупинилась на питанні відповідальності у виборі арбітра. За її словами, сторони мають виконати своє «домашнє завдання» і перевірити чи має арбітр всі необхідні характеристики для вирішення спору. В той же час арбітр сам повинен розуміти, наскільки він компетентний, щоб вирішувати ті чи інші справи. «Це спільна відповідальність», - наголосила вона.

Про неприємні моменти, які можуть спіткати арбітра, розповів Петро Новачик, арбітр ICAC (Польща). Так, він наголосив, що бувають ситуації, коли арбітрів викрадають, саджають за грати, накладають на них штрафи, - все для того, щоб вони не могли продовжувати свою діяльність.

Разом з цим в деяких країнах арбітрів можуть притягати до відповідальності, тому важливо турбуватися не лише про свою фізичну безпеку, але і застрахувати свою відповідальність. «Коли сторони не задоволені, вони часто починають фантазувати», - сказав він.

Окрім цього сторони можуть фантазувати і цілком юридичними методами, а саме – заявляти арбітру відвід. Так, іноді це необхідна міра, але за словами Анни Гіяр-Сажко, юриста Shearman & Sterling (Франція), на це потрібні вагомі підстави. «Загальна тенденція полягає в тому, що потрібно мати дуже вагомі підстави для відводу і не намагатись закинути вудку – спрацює чи ні. Адже якщо ваше клопотання буде відхилено, Вам доведеться працювати з арбітром, який вже буде певним чином налаштований стосовно вашої поведінки», - підсумувала вона.

Ще одним чинником, що впливає на ефективність арбітражу є цікавий феномен «due process paranoia», коли арбітри довго не приймають рішення, боючись, що воно буде оскаржено. За словами Марії Костицької, партнера Winston & Strawn (Франція), такі страхи впливають на тривалість процедури. Більш того, адвокати не повинні сприяти цьому процесу, заплутуючи арбітрів, адже це не етично.

Коментарі
Додати коментар