Мін’юст: Класичний суд присяжних може запрацювати в Україні з 2021 року

Про це повідомляє інформаційний портал “Банкрутство & Ліквідація в Україні” із посиланням на заяву заступника міністра юстиції Олександра Банчука під час прес-конференції «Запровадження класичного суду присяжних в Україні».

Він зауважив, що хоча Конституцією України закріплюється, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних, принцип їхньої роботи досі спирається на радянську практику. За словами Олександра Банчука, для формального виконання цієї норми Конституції суд народних засідателів у 2012 році було перейменовано на суд присяжних, але фактично цей інститут не є судом присяжних у класичному розумінні.

«Положення Конституції в частині суду присяжних необхідно повністю реалізувати. Недостатньо лише перейменувати суд  народних засідателів на суд присяжних. Необхідно чітко розділити встановлення судом присяжних питання винуватості-невинуватості та прийняття юридичних рішень професійним суддею», – пояснив Олександр Банчук.

Голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук додала, що запровадження суду присяжних має епохальне значення та є важливою гарантією права на справедливий суд для кожної людини в Україні. На її думку, запит людей на справедливість необхідно задовольнити через створення реального суду присяжних.

«Сьогодні українські суди – лідери антирейтингу недовіри серед громадян. Дослідження свідчать, що люди наскільки розчаровані судовою системою, що коли їх права порушують вони схильні захищатися не через суд, а за допомогою впливових родичів чи друзів. Запровадження реального суду присяжних змінить судовий процес зсередини та дозволить зміцнити довіру населення», – підкреслює Олександра Матвійчук.

Минулого року правозахисники та науковці разом з Міністерством юстиції України підготували два законопроекти, які були нещодавно зареєстровані у парламенті.

«Один законопроект передбачає внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування списку присяжних. Другий законопроект передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців. Сподіваємося, що вже цього року запропоновані зміни будуть схвалені парламентом та вступлять в силу у 2021 році», – повідомив заступник Міністра юстиції.

Ці законопроекти покликані забезпечити незалежність присяжних від головуючого судді на законодавчому рівні, що дозволить підвищити якість та ефективність роботи органів досудового розслідування та посилити змагальність сторін у процесі.

Під час обговорення присутні звернули увагу на необхідності скорочувати тривалість розгляду справ судом присяжних. Так, Олександр Банчук зазначив, що протягом цього року це питання має бути вирішено в парламенті.

«Ми запропонували механізми і готові до компромісів, консультацій і доповнень відповідних законопроектів. Сподіваємося, що вдасться реалізувати положення Конституції в частині суду присяжних», – підсумував заступник Міністра.

Голова комітету ВРУ з питань правової політики Андрій Костін погодився з присутніми, що діючий суд присяжних в Україні потрібно трансформувати.

«Те, що ми маємо зараз – це не суд присяжних. Наше завдання як парламенту – гарантувати громадянам передбачене Конституцією право брати безпосередню участь у здійсненні правосуддя через запровадження справжнього суду присяжних, в якому функції професійного судді і функції представників народу є розділеними і кожна з цих частин чітко виконує свою роль», – зазначив Андрій Костін.

Голова правління Експертної групи «Сова» Михайло Савва відзначив, що навіть в авторитарній Росії, де при повному підпорядкуванню владі створено систему імітаційного правосуддя, продовжується запровадження суду присяжних на районному рівні у справах, які не становлять загрозу режиму, наприклад, побутові вбивства.

«Російський кейс суду присяжних важливий для України. Цей приклад показує, що суд присяжних є інструментом демонстрації суспільству справедливості зі сторони влади. Запит людей на справедливість дуже високий. Тому у Росії суд присяжних на всіх рівнях судової системи працює на збереження авторитарного режиму. В Україні суд присяжних, якого поки немає, може працювати на збереження демократії», – впевнений Михайло Савва.

Експерт Центру політико-правових реформ Володимир Петраковський додав, що суд присяжних є важливою зміною, яка стосуватиметься всіх агентів і органів правосуддя.

«Насамперед це стосуватиметься органів обвинувачення. Суд присяжних буде одним з елементів, який якісно змінить роботу прокурорів. Органи прокуратури постануть перед викликом – або адаптуватися до змін, або програти. Тому суд присяжних буде серйозним внеском в розвиток органів правосуддя», – переконаний експерт.

Відповідно до законопроекту, суд присяжних буде здійснюватися колегією із 7 присяжних. Суд присяжних засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на наступні питання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину.

Присяжних пропонують набирати за списками виборців. Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. Саме з цієї причини в Україні бракує присяжних. До всього за такого порядку вони були невмотивовані, що призводило до відкладання і зриву судових процесів. Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. При цьому завдання держави полягає у тому, щоб створити умови аби обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.