Нардеп Тарасенко на форумі з банкрутства розповів про стан справ із профільними законопроєктами

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація в Україні» із посиланням на пост депутата у Facebook.

Тарасенко виділив 2 найбільш позитивних аспекти Кодексу:

1) застосування Prozorro, який відкриває шлях до відкритості продажу майна;

2) створення саморегулівної організації арбітражних керуючих, яка є ефективним органом співпраці та дослідження кодексу. Саморегулівна організація АК здійснює активні заходи щодо аналізу процедур банкрутства. Кожен арбітражний керуючий, беручи участь в багатьох справах про банкрутства, може здійснити відповідний аналіз і надати свої рекомендації.

Щодо проблем застосування кодексу, то однією із найбільших нардеп назвав відсутність процесуального правонаступництва.

«А саме, такий випадок, коли кодекс вступив в дію, а попередній закон “помер”. Наприклад, є нагальне питання: яким чином авансувати витрати арбітражного керуючого, якщо справа була порушена ще за старим законом, але порушення провадження оскаржувались і досі тягнуться у судах відповідно до старого закону. Такі питання часто виникають в практиці, і над цим працює робоча група для доопрацювання кодексу», - пише депутат.

Щодо законодавчих ініціатив, то, за словами Таасенка, зараз у ВР зареєстровані 3 законопроєкти:

Перший — 2276, який буде на цьому тижні слухатися в другому читанні. Я сподіваюся, що він буде проголосований в цілому. Основним завданням цього законопроєкту є приведення у відповідність до норм законодавства процедури призначення АК. Депутат зазначає, що в Україні не запрацювала єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), і яка за планом Державної судової адміністрації повинна запрацювати можливо у 2023 році. Враховуючи, що Кодекс зробив прив’язку до призначення АК через ЄСІТС, усі призначення, що відбуваються зараз, проходять не зовсім відповідно до норм Кодексу. Тому була запропонована нова редакція, згідно з якою знімається ця колізія і дозволяється призначити АК за ініціативою кредитора.

Другий законопроєкт — 2647, щодо якого виникає багато спорів. Тарасенко наголосив на двох основних аспектах цього законопроєкту. Перший: АК визнається суб'єктом незалежної діяльності і не прирівнюється до службових осіб підприємства. Другий: пропонується виключити з частини 4 статті 28 норму про те, що АК може звільнятися за рішенням комітету кредиторів. Нардеп підтримує цю позицію, адже не можна безпідставно звільняти арбітражних керуючих. Тому звільнення АК повинне базуватися не тільки на рішенні комітету кредиторів, але і на підставі неефективного та неналежного виконання своїх обов'язків арбітражним керуючим.

Третій законопроєкт — 3322. Зараз є єдність між членами робочої групи, які заперечували проти прийняття цього законопроєкту. Спочатку його хотіли прийняти в цілому, але після надходження листів заперечень, його доопрацювали, тому він буде прийматися зі змінами. Зокрема, Тарас Тарасенко підтримує норму, що дозволяє в час пандемії проводити засідання в режимі відеоконференцзв'язку. Також він вніс правку, яка виключає положення про будь-які мораторії (приховані й не приховані) в час пандемії Covid-19. Уже 3 червня на комітеті депутати розглянуть цей законопроєкт, і Тарасенко буде відстоювати ці правки.

Також депутат зазначив, що у п'ятницю робоча група завершила роботу над законопроєктом щодо змін до Кодексу під назвою “технічні зміни”. На днях його оприлюднять в робочих групах кредиторів і арбітражних керуючих, щоби зібрати ще більше інформації та врахувати позиції всіх зацікавлених осіб.