Приватбанк сформував резерви на 6,4 млрд грн під виплати по судовим рішенням щодо bail-in

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація в Україні» із посиланням на Фінбаланс.

Для порівняння: витрати Приватбанку на формування резервів під кредитний портфель у ІІ кварталі становили 1,867 млрд грн (за все перше півріччя - 1,852 млрд грн).

З урахуванням у т.ч. двох названих факторів, у червні Приватбанк зафіксував збиток 5,6 млрд грн (за все перше півріччя задекларував прибуток 14 млрд грн).

При цьому загальний обсяг резервів банку під юридичні ризики на кінець ІІ кварталу становив 7,28 млрд грн.

У грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та зрештою "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).

У червні 2020 року Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабміну на ухвалу Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 про зобов`язання Приватбанку виконувати умови депозитних договорів, укладених кіпрською філією банку з офшорними компаніями братів Суркісів (на суму майже $257 млн). Кабмін і Приватбанк подали касаційні скарги у Верховний Суд на відповідне рішення суду апеляційної інстанції.

Міністр юстиції Денис Малюська заявляв, що держвиконавці не будуть стягувати з Приватбанку $250 млн на користь фірм Суркісів. “ДВС повідомить Приватбанк про необхідність виконання ухвали суду, напевно, оштрафує банк за невиконання і направить матеріали в правоохоронні органи (саме такий алгоритм прописаний в законі). Ніхто ніяких грошей нікому не перерахує”, - зазначав глава Мін’юсту.

15.06.2020 Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.

Як зазначалося, суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.

Тоді представник НБУ повідомляв, що в рамках вказаної справи Верховний Суд застосував норми закону про банки (т.зв. “антиколомойський” закон), прийнятого Верховною Радою і підписаного президентом Володимиром Зеленським за наполяганням МВФ.

14.07.2020 Госпсуд м. Києва на підставі “антиколомойського” закону закрив провадження в справі №910/18211/19 за позовом колишнього першого заступника глави правління Приватбанку Олега Гороховського до Приватбанку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів про визнання недійсними договорів про придбання акцій банку, які були укладені в грудні 2016 року під час націоналізації фінустанови.

Гороховський був міноритарним акціонером Приватбанку (0,3236%), крім того, його вклади в банку потрапили під операцію bail-in в ході націоналізації Приватбанку.

Разом з тим, 22.07.2020 Госпсуд м. Києва відмовився задовольнити клопотання Приватбанку щодо закриття провадження в справі №910/18074/19, у рамках якої ТОВ “Керуючий адміністратор пенсійних фондів “Паритет” оскаржує операцію bail-in.

Своє клопотання Приватбанк мотивував знову ж таки “антиколомойським” законом, однак у цьому випадку суд відхилив відхилив відповідний запит.

Крім того, 21.07.2020 Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу ТОВ “КС Групп” та скасував ухвалу Госпсуду м. Києва від 12.06.2020, якою за клопотанням Приватбанку на підставі “антиколомойського” закону було закрито провадження в справі №910/17541/19 (в її рамках ТОВ “КС Групп” теж оскаржує процедуру bail-in).