ВС поставив крапку у справі за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з ОПЗ штрафних санкцій

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на Юридичну газету.

АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального права. За результатом розгляду справи в судовому засіданні Верховний Суд постановив ухвалу, якою закрив касаційне провадження, спростувавши доводи скаржника про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій тим, що зроблені Верховним Судом в результаті розгляду подібних правовідносин.

Висновки Верховного Суду ґрунтуються, зокрема, на тому, що можливість задоволення клопотання про зменшення розміру штрафу на 90% (понад 32 млн грн) входить до реалізації судом першої інстанції власної дискреції, яку суд застосував, враховуючи обставини, що характеризуються об’єктивними факторами, а саме: цінами на ринку природного газу; вживанням відповідачем заходів для виконання зобов’язання та зусиль для уникнення відповідного порушення; відсутністю у позивача збитків; справедливою сумою штрафу, яка підлягає стягненню з заводу після зменшення, тощо.

Надаючи оцінку підставам касаційного оскарження та можливості перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вказав, що скаржником ​не спростовано те, що рішеннями судів попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права​, а правовідносини у справах, на які посилається скаржник, не є подібними до тих, що розглядаються у даній справі.

Вкотре Верховний Суд наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове врегулювання спору.

У контексті права та способу звернення до касаційного суду Верховний Суд послався на рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 р, у справі — Пелевін проти України» та від 02.03.1987 р. у справі Monnell and Morris v. the United Kingdom (§ 56), з яких, зокрема, вбачається, що доступ до правосуддя залежить від ролі касаційних судів та особливостей процесуального характеру.