Чи можна вирішити проблеми валютних позичальників через закони про банкрутство – пояснює Бірюков
Намагаючись відповісти на це запитання, слід з’ясувати, чи мають проблеми заборгованості валютних позичальників відношення до процедур банкрутства. Проста відповідь – НЕ МАЮТЬ.
Пояснює у Facebook Олександр Бірюков, доктор юридичних наук, президент ГО «Всеукраїнська самоврядна організація фахівців конкурсного процесу», передає інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація».
"Кожному юристу є зрозумілим, що ці відносини є об’єктом регулювання нормами договірного права. Дві особи уклали договір і відповідно до Цивільного кодексу вони самі можуть вирішити усі складнощі, пов’язані з виконанням такого договору. Якщо таке не вдається, то є суд, який встановить, хто і яким способом має виконати договірне зобов’язання. Тож, ці відносини у повній мірі врегульовані чинним законодавством.
Якщо такі заходи примушення виконання договірного зобов’язання не дадуть результатів, то кредитор може звернутись до суду вже з іншою заявою – про порушення справи про банкрутство. Тут ніяких особливостей таких процедур за правилами законодавства про банкрутство не вбачається – справа розглядається за звичайними правилами законодавства про банкрутство.
Таке існує у більшості країн світу. Однак в Україні існує достатньо УНІКАЛЬНА СИТУАЦІЯ – законодавець у Кодексі з процедур банкрутства позбавив кредиторів використовувати цю сферу чинного законодавства. Відомо, що тільки боржник може ініціювати своє банкрутство.
Тут слід нагадати, що будучи членом робочої групи з підготовки проекту кодексу до другого читання я звертав увагу на міжнародні стандарти щодо цього елементу системи банкрутства, а саме, що відповідно до рекомендацій Всесвітнього банку, якщо обирається такий підхід щодо ДОПУСКУ ДО ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА фізичних осіб, то законодавець повинен передбачити стимули для того, щоб це законодавство не стало мертвим та такі проблеми не залишались вічними, оскільки у боржника може не з’явитись бажання витрачати час і гроші на судові процеси. Крім того, не тільки бажання може не з’явитись, але не може виявитись і вільних грошей (як правило, він вже втратив все) для фінансування достатньо коштовної за українським законодавством судової процедури. До цієї поради не дослухались, а натомість запропонували такі проблеми достатньо невеликої групи боржників вирішити у інший спосіб. Який, всім сьогодні добре відомо.
Що вийшло? А вийшло те, що проблему не вирішили, ще й застосували застосували мораторій, чим поставили одну сторону договірних відносин у невигідні умови і позбавили можливості розв’язувати майнові проблеми у законний спосіб – спосіб, передбачений у Кодексі з процедур банкрутства. Цим створили дискримінаційні умови для однієї сторони правових відносин, а іншими словами, створили несправедливість.
Нинішню ситуацію також можна описати таким чином: створили правові механізми для регулювання специфічних і важливих для практичного кожного громадянина країни відносин, і одній стороні цих правових відносин ДОЗВОЛИЛИ ними користуватись, а іншій, більш зацікавлений групі осіб, ЗАБОРОНИЛИ. Пояснень цьому знайти важко", - каже Бірюков.
Коментарі
Новини за темою
-
Законодавство 13 червня, 2025У США заарештували російського підприємця, який купував американські технології
-
Законодавство 14 травня, 2025Бізнес запросив у банків кредитів на енергетику на 85 мільярдів, отримав вп'ятеро менше
-
Законодавство 09 травня, 2024Аграрії можуть отримати компенсацію за купівлю сільгосптехніки вже у 64 українських виробників
-
Законодавство 07 травня, 2024У першому кварталі ФОП сплатили єдиного податку на 160% більше, ніж торік