Верховний суд роз'яснив права і обов'язки відсторонених арбітражних керуючих

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на постанову ВС від 09.12.2020, справа№Б3/150-12/24, колегія суддів: Жуков С.В. - головуючий, Білоус В.В., Огороднік К.М.

У справі про банкрутство ліквідатор продав майно банкрута забезпеченому кредитору у відповідності до ст.81 КУзПБ та розподілив кошти від продажу так, що забув про відстороненого арбітражного керуючого, який і звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство. Апеляційна скарга була задоволена, ухвала суду першої інстанції була скасована в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і в скасованій частині апеляційний суд повернув справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду подав забезпечений кредитор. Верховний суд залишив касаційну скаргу без задоволення.

Розглянувши справу ВС зазначив наступне:

Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 81 КУПБ та приписи ч. 4 ст. 76 КУПБ, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 81 КУПБ:

-Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна.

- Арбітражний керуючий протягом трьох днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою вартістю повторного аукціону.

- Якщо майно боржника, що є предметом забезпечення, не продано на другому повторному аукціоні, кредитор, вимоги якого воно забезпечує, має право протягом 20 днів з дня закінчення цього аукціону звернутися до арбітражного керуючого із заявою про продаж йому непроданого майна.

- Арбітражний керуючий протягом трьох днів складає протокол про продаж забезпеченому кредитору майна за початковою ціною другого повторного аукціону.

- Арбітражний керуючий негайно оприлюднює в електронній торговій системі відомості про покупця.

У відповідності до приписів  ч. 4 ст. 76 КУПБ, доступ до інформації, оприлюдненої в електронній торговій системі, є безоплатним та вільним.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство з реалізації майна суб`єкта господарювання, якого визнано банкрутом, можуть банкрут (зокрема арбітражний керуючий, що виконує повноваження ліквідатора банкрута) кредитори, зареєстровані учасники такого аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон.

Відповідно до положень ст. 1 КУПБ, учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Положення ст. 1 КУПБ не визначають учасником справи про банкрутство арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута і потім був відсторонений від виконання своїх обов`язків ліквідатора.

Ухвалою господарського суду у справі клопотання кредитора про усунення арбітражного керуючого від повноважень ліквідатора та призначення ліквідатором іншого арбітражного керуючого задоволено.

Враховуючи те, що відсторонений ліквідатор на момент постановлення ухвали місцевого господарського суду , як арбітражний керуючий, який виконував повноваження ліквідатора банкрута і потім був відсторонений від виконання своїх обов`язків ліквідатора,  не мав процесуальної можливості оспорювати проведені у справі аукціони з продажу майна банкрута, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ст. ст. 76, 81 КУПБ є обґрунтованими.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що  суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 30 КУПБ та те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що відсторонений   арбітражний керуючий не має права на апеляційний перегляд ухвали про закриття провадження справи про банкрутство, колегія суддів зазначає наступе.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 30 КУПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

В оскаржуваній ухвалі, судом першої інстанції зазначено про наявність раніше затвердженої основної грошової винагороди відстороненого арбітражного керуючого, проте в резолютивній частині відображено факт часткового задоволення лише вимог діючого арбітражного керуючого та не було досліджено причини відсутності задоволення вимог відстороненого арбітражного керуючого.

Положеннями абз. абз. 1-3 ч. 3 ст. 61 КУПБ передбачено:

- Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

- Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

- Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку:

o у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора;

o у другу чергу виконуються зобов`язання перед особами, які після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника надавали кредитування, поставляли сировину, комплектуючі з відстроченням платежу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 65 КУПБ, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що з системного аналізу приписів абз. абз. 1-3 ч. 3 ст. 61, ч. 1 ст. 65  КУПБ можна дійти до висновку, що тільки після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного, а також після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає на затвердження до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

З урахуванням викладеного, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що при складанні звіту ліквідатора, арбітражним керуючим не було дотримано вимоги статті 30 КУзПБ, а саме кошти від реалізації майна банкрута не були спрямовані зокрема на задоволення вимог відстороненого арбітражного керуючого.

Також колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що за наявності судового рішення про затвердження основної грошової винагороди арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора у справі про банкрутство і був відсторонений від своїх повноважень, такий арбітражний керуючий, при наявності обставин закриття провадження у справі про банкрутство у порядку п. 5 ч. 1 ст. 90 КУПБ без врахування положень абз. 1-3 ч. 3 ст. 61, ч. 1 ст. 65  КУПБ, має право на оскарження такого судового рішення про закриття провадження у справі про банкрутство у частині, яка стосується вимог щодо оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного, оскільки така ухвала про закриття провадження прямо стосується права колишнього ліквідатора банкрута на оплату наданих послуг.

За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги щодо того, що:

- Суд апеляційної інстанції неправильно застосував приписи ст. 30 КУПБ.

- Суд апеляційної інстанції не врахував того, що арбітражний керуючий не має права на апеляційний перегляд ухвали про закриття провадження справи про банкрутство.