До новин

ФГВФО не зміг відсудити 1,1 млрд грн у колишніх топ-менеджерів збанкрутілого банку "Даніель"

09 квітня, 2021
Законодавство
ФГВФО не зміг відсудити 1,1 млрд грн у колишніх топ-менеджерів збанкрутілого банку "Даніель"

4 березня 2021 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів та залишив без змін рішення Госпсуду Києва від 24.09.2020 у справі №910/12930/18, яким Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх членів правління, спостережної ради, кредитного комітету банку "Даніель" про стягнення 1,13 млрд грн.

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на Фінбаланс.

Згідно з судовими матеріалами, ФГВФО констатував, що виявив завдання збитків банку "Даніель" (був визнаний неплатоспроможним і відправлений на ліквідацію у 2014 році) на вказану суму внаслідок кредитування банком юридичних осіб без належного забезпечення. Крім того, Фонд зазначав, що обсяг зобов’язань банку "Даніель" перед кредиторами - 683,1 млн грн, тоді як оціночна вартість ліквідаційної маси - 97,3 млн грн.

За інформацією ФГВФО, переважна частина цінних паперів була придбана, а кредитів - видана в 2012-2013 роках для низки контрагентів, "які завідомо не мали можливості повернути [кошти], які пов`язані між собою як за предметом забезпечення (цінними паперами), так і взаємними операціями, в т.ч. з акціонерами банку" (цитата).

Фонд гарантування зазначав, що банк "Даніель" кредитував одних юридичних осіб "з метою погашення боргових зобов'язань перед банком іншими юридичними особами за рахунок кредитних коштів самого банку, виданих під неліквідні цінні папери" (цитата).

За висновками ФГВФО, "кошти стабілізаційного кредиту наданого Національним банком України було використано не для забезпечення реальної підтримки ліквідності банку, проведення виплат коштів вкладникам у відповідності до умов договорів з ними, а в першу чергу для забезпечення виконання зобов`язань перед акціонерами, інсайдерами та іншими пов`язаними особами банку та продовження виведення активів з банку".

Підставою для покладення відповідальності на відповідачів як пов`язаних осіб банку ФГВФО називав положення частин п`ятої та шостої статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Однак суди першої та апеляційної інстанції наголосили, що на час виконання посадових/службових обов'язків відповідачів - у період з 2012 по 2013 роки - вказана стаття мала іншу редакцію. Нова ж редакція статті була прийнята в 2015 році, а тому, вирішили суди, вона не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки закон не має зворотної дії.

Цитата з постанови Північного апеляційного госпсуду від 04.03.2021:

"Ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не було надано доказів вчинення Фондом дій щодо звернення до правоохоронних органів з відповідними заявами про вчинення злочину. При цьому, жодна пов`язана особа ПАТ КБ «Даніель» не була визнана винною та притягнута до кримінальної відповідальності за статтею 218-1 Кримінального кодексу України «Доведення банку до неплатоспроможності».

<...> Передбачена відповідно до ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідальність керівників банку у випадку віднесення його до категорії неплатоспроможних наступає лише за наявності їх вини.

<...> Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження викладених у позовній заяві обставин стосовного того, що безпосередньо діями/бездіяльністю відповідачів заподіяно шкоду ПАТ «КБ «Даніель», вкладникам та іншим його кредиторам, як не доведено розміру такої шкоди саме у сумі 1 127 558 351,96 грн (з урахуванням солідарного обов`язку по відношенню до кожного з відповідачів) та протиправність (неправомірність) конкретних рішень відповідачів.

<...> Незважаючи на посилання позивача на економічну необґрунтованість укладених правочинів і порушення процедури укладення, Фонд не подав жодного доказу виявлення правочинів нікчемними в порядку статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» або пред`явлення позову про визнання вказаних договорів недійсними за відповідними положеннями Цивільного кодексу України.

<...> Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Фондом документально не підтвердженого жодного елементу цивільно-правової відповідальності, не доведено розмір шкоди, вину осіб, які визначені відповідачами, причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною Фондом сумою шкоди як в частині щодо визначених відповідачів окремо, так і разом в контекст солідарного обов`язку. Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до відповідачів, застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності, оскільки їх вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена".

Коментарі
Додати коментар