До новин

В Україні діють 11 мораторіїв у процедурах банкрутства

28 липня, 2021
Законодавство
В Україні діють 11 мораторіїв у процедурах банкрутства

На сьогодні в Україні діє 13 мораторіїв у сфері примусового виконання рішень і 11 у процедурах банкрутства. На думку Олександра Олійника, директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін'юсту, фактично, мораторій це легітимована законом можливість для боржника не виконувати свої зобов'язання повністю або частково.

Про це Олександр Олійник розповів у другій публікації циклу статей про найбільш значимі розробки Директорату, повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація».

Зокрема, в Україні діють такі мораторії:
  1. Мораторій на стягнення майна громадян, переданого в забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті. Передбачено, що на нерухоме житлове майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва, що є предметом іпотеки, не може бути примусово звернено стягнення, якщо таке майно виступає як забезпечення виконання зобов'язань позичальника або майнового поручителя за кредитами, наданими йому в іноземній валюті. При цьому умовою є, що це майно використовується як місце постійного проживання (навіть і без реєстрації) або є об'єктом незавершеного житлового будівництва. Загальна площа такого житла не повинна перевищувати 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для будинку. Також мораторій діє, якщо у зв'язку зі зміною курсу долара та вартості житла коштів, одержаних стягувачем від реалізації предмета застави/іпотеки, виявилось недостатньо для покриття боргу.
  2. Мораторій на застосування заходів примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з підприємств оборонно-промислового комплексу, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта. Цей мораторій було встановлено через те, що підприємства держави-агресора, які уклали ряд господарських договорів з підприємствами українського оборонно-промислового комплексу на поставку товарів військового призначення та подвійного використання, штучно зловживали своїми правами. У зв’язку з цим та незаконними судовими рішеннями на території держави-агресора українська сторона зобов'язана була виплачувати суми, що перевищують вартість самого договору на виготовлення оборонної продукції.
  3. Мораторій на дію арештів та відчуження майна ДАТ «Чорноморнафтогаз» у виконавчих провадженнях. Його було введено через те, що після анексії Криму та м. Севастополя товариство втратило доступ до більшості своїх активів та не мало змоги нормально провадити господарську діяльність та виконувати укладені до цього договори.

Крім цих, на території України встановлювались також мораторії на:

  •     відкриття провадження у справі про банкрутство відносно всіх підприємств на період дії карантину;
  •     застосування заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств;
  •     звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на спеціальних рахунках, в тому числі для кредитних коштів суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, а також централізованого водопостачання та водовідведення, отриманих від міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів (заходів) в Україні тощо.

Усі вони впроваджувались як тимчасовий захід для покращення становища окремих підприємств чи галузі в цілому. Разом із тим, як показав комплексний аналіз наслідків дії мораторіїв в Україні, по більш ніж 62 тисячам виконавчих документів примусове виконання було ускладнено чи унеможливлено у зв'язку з дією мораторіїв на суму близько 145 мільярдів гривень.

«Сам факт наявності мораторію викривляє суть правової держави та підриває її основні принципи, порушує засади виконання судових рішень. Мораторії нівелюють права сторін та будь-які договірні відносини. Також вони не допомагають стягнути борги чи визначати пріоритетність їхнього погашення під час провадження у справах про неплатоспроможність. Вони скоріше обтяжують державу новими боргами та ускладнюють ситуацію, аніж забезпечують практично здійснені рішення», – акцентував Олександр Олійник.

За його словами, щоб скасувати такі мораторії, треба ухвалити один загальний закон, який би визначав необхідні заходи для зняття кожного конкретного мораторію. Втім, зняття мораторіїв не повинно означати одномоментного припинення дії усіх законодавчих актів, якими запроваджувалися обмеження/заборони на виконання судових рішень. Тож, для поступового скасування деяких мораторіїв рекомендується встановити перехідний період. Для цього, як зазначає директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції, необхідно:

  •     сформувати чіткий план заходів і конкретизувати дії на їх виконання для усунення проблем кожної конкретної сфери;
  •     сформувати перелік стратегічно значимих підприємств, а також підприємств, майно яких (яке використовується в роботі) не може бути реалізоване;
  •     визначити особливий порядок виконання такими підприємствами своїх зобов'язань.
Коментарі
Додати коментар