Рада розгляне три закони для траншу від МВФ, зокрема й про НБУ

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на ЕП.

Законопроєкти вносять зміни до закону про Національний банк України та інших законів. Їхня мета, як йдеться у пояснювальних записках, — підвищення політичної незалежності регулятора.

Ухвалення зазначених законопроєктів у другому читанні попередньо заплановане на вівторок, 19 жовтня.

Що змінює законопроєкт №5850

Ключовим законопроєктом з серії змін до закону про Нацбанк є законопроєкт №5850. Однією з найбільш дискусійних норм у ньому є зміна повноважень Ради Національного банку — наглядового органу, члени якого призначаються за квотами президента та парламенту.

До літа 2020 року Раду Нацбанку називали одним з інструментів політичного тиску на регулятор. Зокрема через заяви голови цього органу Богдана Данилишина.

Законопроєктом №5850 пропонується обмежити функціонал Ради Нацбанку.

У разі його ухвалення Рада НБУ більше не зможу здійснювати аналіз впливу грошово-кредитної політики регулятора на соціально-економічний розвиток та надавати пропозиції до зміни цієї політики правлінню НБУ; надавати оцінку роботи правління НБУ.

Законопроєкт також встановлює жорсткіші обмеження до потенційних членів Ради НБУ (зокрема, забороняється ставати членами ради НБУ особам, яких притягали до кримінальної відповідальності або тим, хто очолював банк, який Нацбанк визнав неплатоспроможним).

Напередодні проти ухвалення змін до закону про НБУ виступав голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин.

"Ніколи не буде працювати інституція в нормальному режимі, якщо вона знає, що на неї чекає чергова зміна тієї чи іншої законодавчої норми. Тому я думаю, що вже пора припиняти нам перманентні зміни до закону про Нацбанк, забезпечувати в першу чергу законодавчу стабільність і працювати", — заявляв він 13 вересня.

Законопроєкт має запровадити "кодекс етики" працівників НБУ, а також уточнити підстави для звільнення голови Нацбанку та його заступників.

У грошово-кредитній політиці законопроєктом пропонується надати Нацбанку право нараховувати відсотки за коштами, які банки тримають на рахунках у Нацбанку. Також удосконалюються процедури з управління золото-валютними резервами України.

Також Нацбанку надаються права відкривати та закривати закордонні представництва.

Законопроєктом пропонується скасувати обов’язок (натомість залишити право) Нацбанку проводити консультації з урядом, а також виключити норму, відповідно до якої НБУ мав би підтримувати економічну політику уряду зі статті 52 закону про Нацбанк (через те, що вона дублюється у законі).

Що змінює законопроєкт №5852

Цей законопроєкт доповнює попередній. Ним вносяться зміни до закону про публічні закупівлі, відповідно до яких з-під дії цього закону виключатимуться закупівлі Нацбанком послуг юридичного супроводу справ за кордоном.

У законопроєкті це мотивується тим, що повна процедура закупівлі таких послуг доволі тривала — вона може закінчитися за 3-4 місяці, через що інтереси НБУ у міжнародних спорах можуть постраждати.

У разі ухвалення законопроєкту НБУ зможе проводити закупівлю послуг юристів для спорів в інших країнах без публічних тендерів.

Зазначимо, що раніше ЗМІ повідомляли, що правоохоронні органи розслідують справу проти першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової щодо закупівлі Нацбанком послуг компанії Kroll та інших юридичних компаній, залучених до справ проти ексвласників "ПриватБанку". У Нацбанку ці заяви відкидають.

Що змінює законопроєкт №5853

Цей законопроєкт вносить зміни до Бюджетного кодексу. Ними пропонується змінити комунікацію НБУ з урядом під час підготовки бюджетної декларації (плану доходів та витрат держави на 3 роки).

Наразі НБУ має подавати президенту, уряду та Верховній Раді прогнози своїх прибутків. При чому, робити це регулятор має декілька разів: до 1 березня (що передує бюджетному періоду) — попередні прогнози, а до 15 квітня — уточнені прогнози.

На підставі цих даних Мінфін готує бюджетну декларацію та розраховує доходи бюджету.

У Нацбанку таку форму взаємодії вважають політичним тиском. Щойно НБУ подасть прогноз свого прибутку (який, за законом, має бути перерахованим до бюджету) він муситиме дотримуватися цього плану.

Законопроєктом пропонується зобов'язати НБУ лише інформувати уряд, президента та парламент про прогнози своїх прибутків. Таким чином з Нацбанку, ніби-то, знімається відповідальність за невідповідність реальних прибутків закладеним у бюджеті.

Нагадаємо, Україна веде перемовини з Міжнародним валютним фондом щодо продовження програми stand-by на 6-9 місяців, чинна програма закінчується 8 грудня.