Цього тижня Конституційний суд розгляне подання ВС щодо конституційності закону про систему гарантування вкладів

Про це повідомляє інформаційний портал «Банкрутство & Ліквідація» із посиланням на речницю КС Ольгу Совгирю у Telegram.

ВС оскаржує конституційність існування ФГВФО як органу, наділеного владними повноваженнями у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку, а також встановлення черговості задоволення вимог кредиторів за коштами, одержаними в результаті ліквідації банку.

У Верховного суду таки аргументи:

1. Порушується принцип поділу державної влади. Фонд наділений повноваженнями органу державної влади, яким за своєю суттю Фонд не є.

2. Законом встановлюється нерівність прав вкладників, залежно від закінчення строку дії договору банківського вкладу на момент введення тимчасової адміністрації: особам, строк дії договору банківського вкладу яких не закінчився на момент введення тимчасової адміністрації, під час дії останньої кошти не виплачуються, що на практиці призводить до протиправного позбавлення права власності на майно у виді втрати вкладу в цілому; особам, строк дії договору яких закінчився на момент введення тимчасової адміністрації, відшкодовуються кошти у межах граничного розміру.

3. Закон встановлює черговість видачі коштів за вкладами, яка створює ситуацію протиправного позбавлення права власності на вклад, оскільки вимоги Фонду задовольняються раніше, ніж вимоги фізичних осіб.

Які аргументи щодо конституційності?

1.  Повноваження Фонду (зокрема, щодо гарантування вкладів фізичних осіб, виведення неплатоспроможного банку з ринку тощо)  змістовно не посягають на конституційні функції Національного банку.

2. Питання про наявність нерівних та дискримінаційних норм відносно осіб, строк дії договору банківського вкладу яких не закінчився на момент введення тимчасової адміністрації, є дискусійним та залежить від тлумачення положень Закону.

3. Законом в третю чергу задоволення вимог кредиторів віднесено Фонд, в п’яту – Національний банк, в той час як вимоги вкладників – фізичних осіб у четверту, шосту та сьому черги. Це встановило пріоритетність прав Фонду як державної установи і Національного банку перед правом власності людини. Встановлена пріоритетність задоволення вимог Фонду перед вимогами вкладників, які є фізичними особами, має ознаки невідповідності статті 41 (право власності) у системному зв’язку із статтею 3 Конституції України.