Будинки-примари: стало відомо, чому досі не реалізовані шість відомих недобудов Києва
У Києві реалізують сотні архітектурних об'єктів, однак є ті, що залишаються на стадії напівготовності, серед них два проєкти, які могли стати найвищими будівлями у Києві, Будинок культури у центрі спального району та корпус університету.
Дніпровські вежі
Де: вулиця Генерала Ватутіна, 9
Початок будівництва: 1999 рік
Припинення будівництва: 2003−2005 роки
Шість 35-поверхових башт Дніпровські вежі на Троєщині мали стати найвищими будівлями Києва. Роботи над ними розпочали у 1999 році, і перші два роки зводили по три поверхи в місяць. Хмарочоси мали ввести в експлуатацію ще у 2002 році. Проєкт частково фінансувало Головне управління внутрішніх військ України, витративши понад 127,8 мільйонів гривень. Частину житлової площі Дніпровських веж мали віддати 450 військовослужбовцям. Усього в будівництво вклалися близько 300 інвесторів — загалом 90 мільйонів гривень.
У 2003 році будівництво призупинилося, а у 2005 році - припинилося повністю через банкрутство корпорації УкрАзіяБуд, що виступала генеральним підрядником об'єкту. Президентом корпорації був Сергій Фареник, який у різні часи обіймав посади радника прем'єр-міністра України Віктора Ющенко та Надзвичайного та Повноважного Посла України в Німеччині.
Згодом проблемна ділянка переходил з рук у руки і у 2014-му об'єкт передали на баланс Нацгвардії. У 2019 році ТОВ Житлоекономія, що ненадовго зацікавилася Дніпровськими вежами, вирішила, що продовжувати будівництво економічно недоцільно. П’ять недобудованих веж з шести майже 20 років майорять над Троєщиною і поки не зрозуміло, чи знесуть недобудови.
Корпус університету театру, кіно й телебачення на Львівській площі
Де: вулиця Ярославів Вал, 40
Початок будівництва: 1986 рік
Припинення будівництва: початок 1990-х
Недобудова на Львівській площі — одна з найстаріших у Києві. Для когось вона вже з легкістю могла злитися з навколишнім пейзажем, однак так було не завжди. Ще у 1973 році ухвалили рішення про будівництво нового навчального корпусу театрального інституту імені Карпенко-Карого, головний корпус якого розташовано неподалік. Для цього виділили три гектари землі, а за проєкт взялися відомі архітектори Олег Уманець, Анатолій Добровольський і Януш Віг — автори проєктів реставрації Маріїнського палацу та Київського фунікулеру.
Будівництво нового театрального корпусу мало стати частиною масштабного проєкту реконструкції Львівської площі, яку запланували ще на початку 1970-х років. Разом з цим також збудували Будинок художника, досі не відкриту станцію метро Львівська Брама та Будинок торгівлі.
Корпус почали будувати у межах 12-ї п’ятирічки у 1986 році, але вже на початку 1990-х коштів забракло і будівництво заморозили. Споруда й досі перебуває на балансі Інституту, однак держава мовчить про продовження її будівництва чи знесення. На початку 2000-х, за даними Мапи Реновації, Мінкульт знайшов інвестора, однак роботи так і не почалися через проблеми із орендою земельних ділянок.
Sky Towers
Де: проспект Перемоги, 13
Початок будівництва: 2007 рік
Припинення будівництва: 2015 рік
Sky Towers — одна з найвідоміших недобудов Києва, хоча й не така давня, як попередні. Цей багатофункціональний комплекс мав стати найвищим в Україні та Східній Європі - 41 поверх і 214 метрів. Ідея спорудження хмарочосів поблизу центрального РАЦСу викликала обурення у місцевих мешканців, які виходили на акції з першого дня. Від початку Sky Towers мав стати багатофункціональним комплексом преміум класу з офісними комплексами, п’ятизірковим готелем, паркінгом на 800+ машиномісць тощо.
У 2010 році об'єкт внесли до списку обов’язкових до підготовки до Євро-2012, що проходив у Києві, однак вже того року почалися проблеми і на будівництві затримали нелегальних працівників країн Центральної Азії. Станом на 2014 рік були побудовані 20 поверхів, а спорудження будівлі вгору призупинилося. Остаточно будівництво зупинилося у 2015 році. Згодом з’явилася інформація, що до будівлі можуть переїхати окремі підрозділи Київради та КМДА, а також деякі міністерства.
У жовтні 2021 року Укрексімбанк розпочав масштабний продаж прав вимоги за кредитами проблемних позичальників, які не співпрацюють з банком щодо добровільного врегулювання заборгованості. Першим виставленим лотом, як повідомили у банку, стали права вимоги за кредитним договором та дебіторська заборгованість позичальника із забезпеченням у вигляді незавершеного об'єкту будівництва — багатофункціонального комплексу преміум-класу Sky Towers площею 223 тис. кв. м. у центрі столиці.
Дарницький залізничний вокзал
Де: вулиця Привокзальна, 3
Початок будівництва: 2004 рік
Припинення будівництва: відновлювалося і призупинялося кілька разів
У 2004 році почали споруджувати новий Дарницький залізничний вокзал, попередньо знесши стару будівлю. Проєкт мав значно посилити пасажиромісткість вокзалу й покращити інфраструктуру району. Будівля розрахована приймати 14600 людей на добу, а її загальна площа складає майже 71 тисячу квадратів. Орієнтовна вартість будівництва станом на 2004 рік — 1,7 мільярдів гривень.
Новий вокзал майже добудували, однак не встигли звести дах. Понад 15 років будівля стоїть поруч з приміським Дарницьким вокзалом у стані залізобетонних каркасів. На жаль, немає інформації про те, чи планують зносити недобудову. Відновити зведення навряд вдасться, адже опади й вітер значно нашкодили конструкціям.
Наразі на Дарниці функціонують два вестибюлі приміського вокзалу з касами продажу квитків, зал очікування, а також наскрізний тунель із шістьма виходами та дві платформи.
Опіковий центр на Троєщині
Де: вулиця Милославська, 58
Початок будівництва: 1990 рік
Припинення будівництва: 1998 рік
Ідея створення опікового центру з’явилася після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році. За кілька років був створений проєкт і вже у 1990 році стартувало будівництво. Опіковий центр був розрахований на 160 ліжок, ще 400 — у хірургічному корпусі та 440 — у терапевтичному. Масштабну будівлю зводили досить швидко, але у 1998 році будівництво зупинилося без консервації, тож за десятиліття простою більшість споруд було зруйновано.
Згодом після припинення робіт виникали ідеї поновити будівництво, звучали терміни 2008 та 2011 роки, однак, цього так і не сталося. Зараз не зрозуміло, чи відновлять зведення центру. Об'єкт перебуває не у комунальній власності, хоча такий варіант і розглядався.
Однак і такий розвиток подій дав свої плоди. Недобудований опіковий центр не раз ставав майданчиком для зйомок, наприклад білоруський музикант Сергій Міхалок обрав руїни для зйомок кліпу для свого проєкту Brutto, також кліп тут знімав український гурт Zapaska. Недобудова часто з’являється в об'єктивах фотографів.
Будинок культури на Виноградарі
Де: вулиця Георгія Гонгадзе, 20Б
Початок будівництва: 1989 рік
Припинення будівництва: 1992 рік
У 1989 році на Виноградарі почали зводити великий Будинок культури. проєкт розробив відомий український архітектор Едуар Більський, серед найвизначніших робіт якого житлові масиви Виноградар та Синьоозерний, Палац дітей та юнацтва й Центральний автовокзал.
У 1992 році будівництво зупинилося. Офіційна версія — помилка в проєктуванні фундаменту. Цю версію, однак, піддають сумнівам через те, що з моменту припинення зведення минуло 20 років, а стіни й фундамент досі на місці. Скоріш за все БК не реалізували через розвал СРСР.
Коментарі
Новини за темою
-
Новини 11 грудня, 2025ДП "Рихальське" заявило про спробу захоплення держпідприємства
-
Новини 11 грудня, 2025Конго посилює контроль за кобальтом, необхідним для акумуляторів
-
Новини 11 грудня, 2025Цього року українські оборонні стартапи залучили вже понад 105 мільйонів доларів
-
Новини 11 грудня, 2025Уряд визначить окрему процедуру виплати винагороди викривачам корупції