Український агроекспорт в ЄС може зупинитися

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у кулуарах Agro Ukraine Summit 2025 в Києві 6 червня, передає "Інтерфакс-Україна.

"Без поділу (оновлених квот на агропродукцію – ред.) на 2-3 місяці тих об'ємів за більшістю напрямків для нашого агросектору вистачить. Тож у короткостроковій перспективі 2-3 місяців точно негативного впливу (на українську економіку - ред.) не буде. Тому так домовилися, що за 2 місяці знайти нове рішення", - сказав він журналістам.

Висоцький визнав, якщо за цей період рішення не буде знайдено, то в серпні-вересні запропоновані квоти на агропродукцію почнуть вичерпуватися за принципом "7/12", і агроекспорт в ЄС зупиниться.

Перший заступник міністра назвав "найбільш чутливими" обмеження на такі товарні позиції, як цукор, м'ясо птиці, мед, біоетанол, пшеницю, томатну пасту, соки, сухе молоко і вершкове масло.

"Це ті продукти, за якими об'єктивно Україна має потенціал експорту більший, ніж квоти 2021 року. Якщо не вдасться домовитися про збільшення обсягів, тоді може бути негативний вплив", - констатував Висоцький.

Він додав, що одним із сценаріїв перемовин наразі є поділ обмежень на торговельні митні коди, що може бути своєрідним порятунком для таких товарів як борошно, макаронні вироби тощо, які потрапили під одну квоту разом із зерном і можуть суттєво постраждати.

Висоцький підтвердив, що Мінагрополітики оцінює макроекономічний і глобальний вплив запроваджених ЄК обмежень в $3,5 млрд.

Він порекомендував аграріям і трейдерам активно шукати альтернативні ринки для збуту агропродукції.

"Насправді, наявність альтернативних ринків – це завжди добре. Якщо можна виготовляти більше, то чому не виготовляти, не продавати на інші ринки? Що більше наявно доступних ринків, то завжди краще. Навіть маючи вільну торгівлю, завжди добре мати диференціацію і диверсифікацію", - підкреслив він.

Перший заступник міністра констатував, що ринок Європейського Союзу – це понад 500 мільйонів споживачів, яким особливої альтернативи Україна наразі не має. Проте потрібно, за його словами, уважніше дивитися на ринки Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, які мають зовсім інше логістичне плече, певні обмеження та принципово інші суттєві витрати.