Верховний Суд захистив вкладників від відмов банків через позовну давність

Про це йдеться у рішенні Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, передає «Банкрутство & Ліквідація».

Справа, яку розглядала Об'єднана палата, стосувалася вкладниці, яка роками поповнювала депозитний рахунок, а банк зрештою відмовився повертати кошти, посилаючись на нібито відсутність договору. Ситуацію ускладнив той факт, що власне банківське розслідування та кримінальне провадження підтвердили: працівник установи незаконно привласнив гроші клієнтів, зокрема й кошти позивачки. Банк, однак, намагався відбитися від претензій, посилаючись на спливання строків позовної давності.

Верховний Суд цю аргументацію відхилив і сформулював принципову правову позицію: позовна давність до вимог про повернення банківського вкладу не застосовується. Логіка суду — системна: держава зацікавлена у стабільності банківської системи та довірі до неї, а тому правопорядок свідомо виводить вимоги вкладників із-під дії загальних строків давності.

Важливо, що цей захист є абсолютним — він не залежить від того, яким чином припинено депозитний договір: за взаємною згодою, в судовому порядку, в односторонньому порядку чи навіть у разі визнання договору недійсним або нікчемним.

Окремо суд поширив цю гарантію на похідні вимоги — стягнення 3% річних та інфляційних втрат відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу. Оскільки ці складові є частиною самого грошового зобов'язання про видачу вкладу, позовна давність на них теж не поширюється.

Нагадаємо, вилучення вимог вкладників зі сфери дії позовної давності є усвідомленим політико-правовим рішенням держави, спрямованим на захист довгострокових інтересів громадян у відносинах із банківською системою.