Генератори не рятують: як енергетична криза руйнує харчове виробництво в Україні

Про це розповіли керівники українських харчових підприємств, передає «Банкрутство & Ліквідація».

З початку 2026 року Росія застосувала проти об'єктів української енергетики понад 300 ракет і 7 тисяч дронів — такі дані наводить «Укренерго». Але статистика ударів — лише верхівка айсберга. Глибше — тихий колапс харчового виробництва, де кожне відключення світла означає зіпсовану сировину, зламане обладнання і рахунки за дизель, що з'їдають прибуток.

«З осені 2025 року ми працюємо в умовах системної та глибокої кризи електропостачання. Це не точкові перебої, а постійна нестабільність», — розповідає керівниця Хмельницької макаронної фабрики «Тая» Вікторія Грек. Лише у січні підприємство зафіксувало 122 випадки відключення або обмеження живлення — кілька критичних збоїв щодня. Виробничі лінії макаронів працюють у режимі 24/7 і не допускають раптових зупинок: кожен перехід на генератор означає втрату сировини і технологічний брак.

Харківське підприємство «Терра», що виробляє крупи, з грудня 2025 року гоняє дизельний генератор майже цілодобово. «Наш генератор споживає півтори тонни пального на добу. Щодня ми витрачаємо на його заправку до 100 тисяч гривень», — каже директор Олександр Ясинський. Кожні 200 годин — технічне обслуговування, бувають затримки з постачанням пального. Хлібозавод і млин «Рома» на Харківщині вирішили проблему двома генераторами по 3 МВт — але це лише відстрочка, а не вихід.

Електрика з генератора дорожча за мережеву на 50% — і це неминуче перекладається на собівартість. «За таких відключень собівартість продукції зростає на 20%», — констатує керівник «Роми» Сергій Цимбалов. При цьому ритейл не дозволяє різко підіймати полічні ціни: не більше двох підвищень на 5% на місяць. Виробники опинилися в лещатах між зростаючими витратами та стелею цін у магазинах.

Особливо вразливе птахівництво. Інкубація і вирощування курей вимагають чіткого дотримання температурного режиму впродовж чотирьох місяців — без стабільного живлення це неможливо. За розрахунками директора «Союзу птахівників України» Сергія Карпенка, використання альтернативних джерел може здорожчити продукцію галузі на 15–20%. Схожий прогноз і для макаронів, а на крупи ціни можуть вирости на 25–30% з урахуванням вартості упаковки та торгової націнки.

Виробники б'ють на сполох: без державної підтримки частина підприємств просто зупиниться. Ясинський говорить прямо: якщо не буде компенсації вартості пального, завод стане — і 200 людей залишаться без роботи. Підприємство постачає продукцію до понад 70 країн.

Нагадаємо, загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору України оцінюється у $90,6 млрд. Поки відбудова лише починається, харчова промисловість фактично фінансує власну енергетичну інфраструктуру за власний рахунок — і ресурс для цього не безмежний.