Володимир Поліщук: за рік покращення процедури банкрутства не відбулось

Про це повідомляє журналіст інформаційного порталу Банкрутство & Ліквідація. 

«За останній рік покращення процедури банкрутства не відбулося, адже ніяких змін до законодавства не було прийнято», - сказав він.

За його словами, новий закон про банкрутство можна було б прийняти, але він не бачить тих, хто цим буде займатись. В той же час діючий закон цілком дозволяє працювати. «Якщо будуть добросовісно виконувати свої функції як арбітражний керуючий, так і кредитори, то з цим законом можна нормально жити і нормально рухати процедуру банкрутства», - сказав він. 

Володимир Поліщук зазначив, що навіть якщо буде прийнято законопроект №3132 про вдосконалення процедур банкрутства, то це не ускладнить роботу суддям і учасникам ринку, адже ці зміни направлені на спрощення розуміння і усунення неоднозначної судової практики, яка сьогодні існує.

На його думку, рівень зловживань у сфері само банкрутства, яке врегульовано статтею 95 діючого закону про банкрутство («самобанкрутство»), такий же, як і у банкрутстві загалом.

Суддя Вищого господарського суду також прокоментував ідею про скасування господарських судів та передачу справ про банкрутство до судів загальної юрисдикції. «Я до будь-якого скасування нині діючих юрисдикцій ставлюсь негативно, тому що було витрачені чималі гроші і зусилля, щоб створити ці юрисдикції. Тому говорити про те, щоб ліквідувати господарську юрисдикцію – я не думаю, що це на часі», - сказав він. 

За словами Володимира Поліщука, він був свідком ліквідації апеляційного господарського суду, і на його думку, це процес довгий и недешевий. Він також зазначив, що спеціалізація суддів є у всьому світі і на його думку, можна було б створити господарські палати у апеляційних судах за принципом побудови Верховного Суду, але економії державних коштів при цьому досягти не вдасться.

Він також вказав на недостатній рівень юридичної освіти у представників сторін, які беруть участь у процесах банкрутства, та на патерналістичний підхід, який залишився у кредиторів з часів Радянського Союзу. «Чомусь є така позиція у кредиторів, що за них все має зробити суд. Якщо кредитор бачить, що щось не так, він має звертатись до суду, а не чекати, поки суд сам буде робити за нього його роботу», - резюмував суддя Вищого господарського суду.