До новин

Норми Податкового кодексу та закону про банкрутство не узгоджені між собою

24 листопада, 2016
Події
Норми Податкового кодексу та закону про банкрутство не узгоджені між собою

На сьогодні норми Податкового кодексу та закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не узгоджені між собою, що викликає складнощі при спілкуванні з Державною фіскальною службою.

Про це керуючий партнер юридичної компанії Elite Consult Group Діана Козловська розповіла під час ІІ Форуму з конкурсного права АПУ: «Стягнення. Реструктуризація. Банкрутство», що відбувся у Києві 18 листопада,  повідомляє журналіст інформаційного порталу Банкрутство & Ліквідація.

За її словами, юристи іноді пропонують своїм клієнтам деякі рішення, передбачені законом «Про відновлення платоспроможності боржника» та іншими нормативними актами, але слід звернути увагу на те, що тягнуть за собою процедури банкрутства, які на теперішній час, нажаль, не узгоджені з нормами Податкового кодексу.

Діана Козловська зазначила, що в Податковому кодексі редакції з 1 січня 2015 року змінилось поняття «безнадійна податкова заборгованість». В попередній редакції це стосувалось заборгованості, щодо якої кредитор застосував всі можливі чи передбачені законодавством шляхи її стягнення, і він зі спокійним сумлынням після звершення процедури банкрутства міг її списати без особливих податкових наслідків для свого бізнесу. На теперішній час це змінилося, тому що до безнадійної заборгованості відноситься тільки заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, актив у вигляді корпоративних прав неборгових цінних паперів, прострочена заборгованість юридичної чи фізичної особи, непогашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, і заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у зв'язку з їх ліквідацією.

«Тобто це впливає на стан кредиторської заборгованості на стадіях банкрутства, зокрема, перш за все, це стосується стадії розпорядження майна, коли банкрутство триває ще з тих часів, коли діяла редакція закону, відповідно до якої не заявлені в 30-денний строк вимоги вважалися погашеними», - сказала вона. Боржник вважав, що з нього спадає тягар кредиторської заборгованості, кредитори сперечались, але коли отримували остаточне рішення, то вважали, що вони можуть списати таку заборгованість шляхом підчищення свого балансу і покращення його структури. «Але слід звернути увагу на те, що така сума заборгованості, яка залишилась нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою», - попередила Діана Козловська. Тому що в свою чергу сума безповоротної фінансової допомоги, як тоді, так і тепер, включається до складу доходів у повному обсязі включно з ПДВ, яке не відбулось.

«Таким чином, обидві сторони чекають остаточного закінчення процедури банкрутства з тим, аби не на стадії розпорядження майном, а вже після визнання остаточного рішення про ліквідацію і винесення відповідної ухвали вдаватись до списання цієї заборгованості», - пояснила юрист.

Діана Козловська також розповіла про можливості списання заборгованості в тому випадку, коли суд затвердив мирову угоду, за результатами якої обидві стороні дійшли висновку списати заборгованість і таким шляхом відновити платоспроможність боржника. «Якщо ми пропонуємо нашим клієнтам мирову угоду як шлях до відновлення платоспроможності боржника, ми повинні нагадати їм про те, які податкові наслідки вони отримують за результатами підписання цієї мирової угоди. Тому що на час 2005-2007 років існувала навіть певна судова практика, яка казала про те, що з огляду на правовий зміст зазначеного поняття мирової угоди за наслідками мирової угоди, якщо борг підлягає списанню, це припинення зобов'язання, але податківці вважають, що це зміна зобов'язань і продовжують його оподатковувати. І далі стадія ліквідаційної процедури, коли вимоги кредиторів, що повинні бути списані за недостатністю майна в межах ліквідаційної процедури нарешті визнаються безнадійною заборгованістю», - сказала вона.

Також Діана Козловська звернула увагу на те, що з огляду на зміст Податкового кодексу в редакції з 1 січня 2015 року недостатність майна боржника більше не є підставою для визнання заборгованості безнадійною. «Законодавець дуже звузив поняття безнадійної заборгованості, яке використовувалась раніше», - пояснила вона.

Юрист сказала, що багато можна говорити про несумісність Податкового кодексу і закону «Про відновлення платоспроможності боржника», який не враховує, що боржник знаходиться в спеціальній процедурі, і деякі передбачені законом «Про відновлення платоспроможності боржника» шляхи не можуть бути застосовані в повному обсязі з огляду на те, що вони не передбачені податковим кодексом.

Коментарі
Додати коментар