Спостережну раду з фінансової реструктуризації залишає Роман Шпек

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням колонку Шпека на сайті «Українська правда».

«Після затвердження міністерствами і відомствами своїх представників профільний комітет парламенту обрав спостережну раду, до якої увійшов і я як представник банківської спільноти від Незалежної асоціації банків України. Проте в ході перших засідань ради та підготовки до підписання меморандуму з НАБУ я зрозумів, що в інтересах банківської спільноти мушу вийти з цього процесу», - каже банкір.

За словами Шпека, у нього є дві принципові причини залишити Раду. Перша – він проти втручання Спостережної ради з фінансової реструктуризації в діяльність НАБУ.

«Меморандум про співпрацю, запропонований Спостережною радою, передбачає, що для фінансування роботи секретаріату, який буде створений при НАБУ, члени ради обирають банк, що відповідатиме вимогам для виплати зарплат бюджетникам. НАБУ не раз заявляла, що виступає за збереження вільної конкуренції на ринку фінансових послуг і не підтримує «зарплатне рабство», яке через адміністративні обмеження позбавляє громадян права вільно обирати банки. Власноруч дискримінувати банки та їх клієнтів — це суперечить принципам НАБУ», - пояснює голова асоціації.

Друга причина, каже Шпек, - запропонована Спостережною радою редакція меморандуму зобов'язує НАБУ взяти на себе функції Секретаріату з фінансової реструктуризації. Це, за його словами, пряме порушення закону «Про фінансову реструктуризацію», оскільки саме секретаріат, а не будь-яка інша установа, «упорядковує та поширює інформацію про проведення процедури фінансової реструктуризації».

«Не можна порушувати регламент обігу та розкриття інформації, отриманої секретаріатом від сторін, які беруть участь у процедурах фінансової реструктуризації. Тож якщо НАБУ погодиться на цю умову, то порушить закон, до створення якого мала безпосередній стосунок», - заявляє Шпек.

Він розповів, що долучитися до розробки законопроекту НАБУ запросили міжнародні експерти, які мали успішний досвід вирішення питання проблемних боргів. Проте в процесі його розгляду у Верховній Раді документ обріс бюрократичними приписами, які блокують перехід до виконання його функції: позбавлення бізнесу проблемних боргів, а банків — "токсичних активів", не вдаючись до судової тяганини.

«На засіданнях Спостережної ради я всіляко протидіяв втручанню в її роботу представників окремих банків і народних депутатів, оскільки вважаю це неприпустимим. Та я все ж сподіваюся, що члени ради врешті зможуть порозумітися і почати працювати злагоджено задля економічного розвитку країни», - резюмував банкір.

Нагадаємо, комітет Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на своєму засіданні 20 вересня 2016 року ухвалив рішення про формування Спостережної ради з питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації.