Дмитро Абраменко: позовні заяви- інструмент затягування процесу

Таку думку висловив радник ЮФ Trusted Advisors Дмитро Абраменко під час виступу на ІІ Форумі з реструктуризації та банкрутства, пише інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація.

Він нагадав, що за останні три роки було подано близько 9 тисяч заяв про порушення провадження справ про банкрутство.

«Зараз сторони все частіше намагаються віднести до процедури банкрутства інші так звані позовні провадження. Ось статистика інших спорів, які виникають у рамках процедури банкрутства. За 2014 рік було подано 67 позовів (розглянуто 53), у 2015-му – 18 позовів (розглянуто 14), у 2016 році – майже 300 позовів, з них розглянуто 56», - зазначив юрист.

За його словами, кількість таких заяв збільшилася після того, як влітку 2016 року Вищий господарський суд Києва видав інформаційний лист, який розтлумачив застосування статті 10 Закону України «Про банкрутство». «Предметно він відніс до розгляду саме в межах провадження справ про банкрутство спори про визнання договорів недійсними щодо майнових вимог до боржника, а також трудові спори, пов’язані зі стягненням заробітної плати з боржника. Загалом посил цих змін зрозумілий, його можна виправдати, оскільки він спрямований на концентрацію інформації щодо боржника та перебуває в рамках процедури банкрутства. Але на практиці призведе до затягування справ», - зазначив Абраменко.

Як приклад він навів підприємство, де працює 1500 осіб, які мають претензії до боржника щодо несвоєчасної виплати заробітної плати. За словами Абраменка, якщо кожен з них подаватиме позов, суд буде завалений 1500 позовами про стягнення заробітної плати у рамках провадження про банкрутство.

«І навіть якщо суд розглядатиме до 60 позовів на місяць, на це знадобиться два роки. Частку цих проваджень буде відправлено на новий розгляд, і тоді за законом цим займатиметься інший суддівський склад. А це призведе до клонування і затягування справи», - заявив юрист.

Він припустив, що власники підприємств чи зацікавлені особи можуть розгорнути спеціальну договірну діяльність, в рамках якої подаватимуть велику кількість позовів майнового характеру стосовно боржника або щодо невиплати ним заробітної плати, що розтягне судовий розгляд на роки. А це, на думку юриста, суперечить головним цілям процедури банкрутства.

«Найважливіші цілі процедури банкрутства - це ефективне та швидке задоволення прав кредиторів. Якщо є можливість, то треба відновлювати неплатоспроможне підприємство і домовлятися з кредиторами, якщо ні – провести швидку ліквідацію, реалізовувати майно та розраховуватися таким чином. На мою думку, законодавці повинні базуватися на таких засадах: надання максимально системної та конкурентної можливості суду та арбітражному керуючому швидко вирішити, чи підлягає підприємство відновленню та чи є можливості виходу з процедури або ж ідеться про ліквідаційну процедуру та продаж майна. Вищезазначений інформаційний лист ВГСУ, на жаль, не сприяє цій меті», - зазначив Дмитро Абраменко.