До статей

Як вдосконалити існуючу модель управління арештованими активами? Аналіз на прикладі арештованих ТЕЦ

05 листопада, 2020
Обговорюємо Проект Кодексу
Як вдосконалити існуючу модель управління арештованими активами? Аналіз на прикладі арештованих ТЕЦ

Володимир Павленко заступник Голови АРМА

Кілька днів тому у двох невеликих містах на Львівщині почався опалювальний сезон. На перший погляд, подія більш ніж пересічна. Якби не той факт, що її настання – це результат спільних річних потуг Уряду, АРМА, НАБУ, дочірньої компанії групи Нафтогаз та місцевої влади.

Цей результат має вкрай непросту історію

Ще у 2018 році у кримінальній справі про розкрадання газу на суму понад 2 мільярди гривень майно Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ було частково арештовано та передано в управління АРМА. Обраний тоді Агентством управитель не зміг впоратися із проблемними активами і, в підсумку, восени минулого року через зрив опалювального сезону в обох містах виникла загроза надзвичайної ситуації техногенного характеру. За сприяння уряду АРМА змогло оперативно змінити управителя, і новим менеджером ТЕЦ стало ТОВ «Нафтогаз Тепло». За короткий час компанія налагодила роботу підприємств, а в подальшому підготувала арештовані об’єкти до поточного опалювального сезону. Однак вдалий старт не гарантує відсутність проблем у подальшому. Спробую пояснити, чому.

Кризовий об’єкт

Арештовані ТЕЦ, про які йде мова, – це не предмет заповітних мрій для бізнесу, здатний приносити захмарні прибутки з мінімальними ризиками та мізерними інвестиціями. В тому, що обидва комплекси не є об’єктом запеклої конкурентної боротьби на ринку, АРМА переконалося минулого року, коли надіслало запрошення понад 60 енергетичним компаніям із пропозицією взяти участь у конкурсному відборі управителя для ТЕЦ. Крім компанії, яка й управляла активом напередодні, взяти участь у конкурсі тоді зголосився аж 1 учасник. І це багато говорить про стан і перспективи, якими можна охарактеризувати арештовані теплоелектроцентралі.

Одна з ключових причин – надмірна зношеність мереж та обладнання. Менеджмент компаній-власників ТЕЦ, який слідство підозрює у нанесенні державі мільярдних збитків, протягом тривалого часу не переймався амортизаційними витратами, і це призвело до дірявих труб, великих втрат теплоносія, необхідності екстрених витрат та зростаючого накопичення боргів. Наслідок – хронічні проблеми з теплопостачанням міст і загроз зриву опалювальних сезонів.

Поточний стан деяких об’єктів Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ

Загалом, якщо виходити з логіки кримінального провадження, в межах якого АРМА й отримало ТЕЦ в управління, теплогенеруючі підприємства були інструментом незаконного збагачення, а не прогресуючим соціально відповідальним бізнесом.

Відтак, з самого початку вся діяльність АРМА щодо ТЕЦ – це менеджмент кризовим об’єктом та критичними ситуаціями. До того ж в умовах вкрай обмежених можливостей.

Річ у тім, що частина цілісного майнового комплексу однієї з ТЕЦ, зокрема теплові мережі, взагалі не була арештована і не передавалася в управління АРМА. Неважко зрозуміти, що ефективно розпоряджатися лише частиною об’єкта, який працює як цілісний комплекс, - те ж саме, що управляти автомобілем без керма чи коліс.

Тому АРМА звернулося з відповідними пропозиціями до уряду і правоохоронних органів, у тому числі щодо накладення арешту і передачі в управління Агентству решти майна ТЕЦ. Наразі Вищий антикорупційний суд вже ухвалив відповідне рішення, яке після набрання законної сили дозволить управителю розпоряджатися всім комплексом.

Таким чином, попри всі завади, можемо констатувати: вперше за три останні роки у Новояворівську та Новому Роздоллі вчасно почався опалювальний сезон. Але щоб такі буденні речі не перетворювались на виняткові події, необхідно усунути корінні причини негараздів. На жаль, в нинішніх умовах зробити це вкрай непросто.

Чому існуюча модель управління активами не придатна для ТЕЦ

Для кращого розуміння проблеми слід розуміти компетенцію АРМА. Агентство – цивільний сервісний орган, який шляхом управління має зберігати та збільшувати економічну вартість речових доказів у кримінальних справах, поки триває розслідування і не винесено судовий вирок. АРМА не є учасником кримінального і судового провадження, а лише виконує ухвали суду про передачу активів в управління. До того ж виконує «всліпу», не впливаючи на рішення про те, що і в якому стані передається. Саме управління арештованими активами здійснюється у два способи: передача бізнесу для тимчасового використання за договором або продаж на електронних торгах. У першому випадку Агентство обирає на конкурсі компанію, укладає з нею договір та контролює ефективність її управління. У другому, якщо майном неможливо ефективно управляти з об’єктивних причин і є відповідне рішення суду, - передає на аукціон для реалізації. У першому випадку є тимчасовий розпорядник, у другому – з’являється законний власник. Зберігати активи в будь-який інший спосіб АРМА не може.

Оскільки в ситуації з ТЕЦ АРМА обрало управителя, варто зупинитися на ключових особливостях цього способу збереження активів. По-перше, приведення арештованого майна у функціональний стан часто вимагає витрат, які управитель за погодженням з АРМА здійснює з власної кишені. По-друге, арешт може бути скасовано у будь-який момент, і в такому разі актив повертається власнику – разом з невід’ємними поліпшеннями, які управитель здійснив за свої кошти. Тобто управитель працює у ситуації невизначеності, а значить, всі його капіталовкладення є ризиковими, адже ніяких компенсацій у разі дострокового припинення договору не передбачено. До всього додається ще й протидія власника, чиє майно арештоване, - від фізичних перешкод до юридичного саботажу. Крім того, накопичені власниками і попереднім управителем ТЕЦ борги за газ та його транспортування також дісталися у спадок нинішньому управителю. Словом, якщо управитель не впевнений у можливості відшкодувати свої витрати з отриманого прибутку від управління активом, він не має жодної мотивації здійснювати великі й довготривалі інвестиції в нього. А обидві ТЕЦ – на сьогодні збиткові, тож розраховувати на окупність витрат у ближчій перспективі не доводиться.

Водночас, за орієнтовними підрахунками, капітальна модернізація мереж та обладнання ТЕЦ вимагає витрат на суму понад півмільярда гривень – це ті кошти, які здатні забезпечити стабільну роботу теплогенеруючих підприємств. Водночас це інвестиції, котрі неможливо окупити за рік чи кілька років. Через описані ризики управитель, навіть найефективніший і найбагатший, не вкладатиме такі гроші в актив, щодо якого він має «пташині» права. Робити такі інвестиції спроможний тільки той, хто наділений гарантіями і може розраховувати на тривалу перспективу, той, хто має титул власника.

Отже, модель управління арештованими активами заснована на суто економічній логіці рентабельності та прибутковості. Тут немає місця пожертвам і доброчинності. Але правоохоронні органи і суди далеко не завжди враховують цю особливість і передають в управління АРМА активи, якими в силу їх специфічних характеристик та «біографії» неможливо управляти, виходячи з економічної логіки. Ситуація ускладнюється ще більше, коли актив має не лише підприємницьке, а й соціальне значення, і від його використання залежить не тільки прибуток компанії та держбюджету, але й життєдіяльність цілих міст і регіонів.

Кейс обох ТЕЦ, відтак, розкриває не тільки складність конкретного випадку. Ця проблема засвідчує обмеженість існуючої моделі управління арештованим майном - не системні вади такого інституту чи неспроможність ідеї, а саме її обмеженість. Тому стратегічна мета АРМА полягає у встановленні на законодавчому рівні певних запобіжників:

1) обов’язкових консультацій правоохоронців і суддів з АРМА під час прийняття рішень щодо передачі активів в управління;

2) особливого порядку відбору управителів для активів, які мають соціальне і культурне значення, у випадку загроз настання надзвичайних ситуацій;

3) чіткого законодавчого визначення підстав для реалізації активів – надання АРМА права самостійно визначати, що реалізувати, а що ні, або продавати майно виключно за рішенням суду.

Перша новація дозволить роз’яснювати прокурорам і суддям, чим можна ефективно управляти, а що взагалі не підлягає управлінню. Друга – за дорученням уряду передавати соціально важливі активи в управління державним підприємствам, які відповідатимуть за ці об’єкти. Третя – усунути суперечність між законом про АРМА та судовою практикою у питанні реалізації арештованого майна. Такі зміни дозволили б вирішити проблему комплексно, запобігти повторенню сценаріїв ТЕЦ, проте сьогодні в парламенті бракує політичної волі для підтримки ініціатив АРМА в цьому напрямі.

Перспективи ТЕЦ

Як зазначалося, для того, аби обидві ТЕЦ могли безперебійно функціонувати без загроз зриву опалювального сезону, необхідні великі інвестиції, які може забезпечити повноцінний власник. Наразі з доступних АРМА опцій управління отримати законного власника можна лише шляхом реалізації активів на торгах. Але для цього потрібен дозвіл суду на реалізацію, якого на даний момент немає.

Остаточно розставити крапки над «і» може судовий вирок у кримінальній справі. Якщо вердикт буде виправдувальним, ТЕЦ повернуть нинішнім власникам, у збереженому вигляді та вкладеними мільйонними інвестиціями. Якщо ж суд вирішить конфіскувати активи, АРМА виставить їх на реалізацію, внаслідок чого покупець стане новим власником, а кошти від продажу отримає держава.

А поки судді вивчають матеріали справи, а народні депутати збирають голоси, зігрівати десятки тисяч людей на Львівщині, без кінця латаючи діряві труби, має управитель АРМА. Для якого вдалий початок кожного опалювального сезону – без перебільшення виняткова подія.

 

За матеріалами: Юридична газета

Коментарі
Додати коментар