Банкрутства у вересні: на ринку банкрутства стало гаряче

Суд постановив стягнути з підприємств Тарути $0,6 млрд

Київський апеляційний суд 13 вересня задовольнив заяву компанії "Індумет Лімітед" (Indumet Limited) та надав дозвіл виконати часткове арбітражне рішення Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торговій палаті, яке датоване вереснем минулого року, про стягнення $595 млн з підприємств, що входили раніше до корпорації "Індустріальна спілка Донбасу" (ІСД), співвласником якої був нинішній депутат Верховної Раді Сергій Тарута.

Суд також видав виконавчі листи про примусове стягнення з Алчевського металургійного комбінату  $152,3 млн основного боргу за кредитом, $90,3 млн – договірних процентів, нарахованих до лютого 2022 р. включно, $242,7 млн договірних процентів за період з лютого минулого року до дати винесення рішення.

Також згідно рішення суду з Дніпровського металургійного комбінату буде стягнуто $34,6 млн основної заборгованості за кредитним договором, $20,1 млн договірних процентів, нарахованих до лютого минулого року включно, $54,7 млн договірних процентів за період з лютого минулого року до дати винесення рішення.

В судових матеріалах вказано, що ще у червні 2006 р. Алчевський металургійний комбінат,  Дніпровський металургійний комбінат та Алчевський коксохімічний завод (всі підприємства входили до корпорації "ІСД") та разом з самою "ІСД" уклали договір з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) щодо відкриття кредитної лінії.

З серпня 2006 р. до січня 2007 р. позичальники вибрали всю суму кредиту у $350 млн, при цьому "ІСД" позичила у IFC $40 млн, Алчевський металургійний комбінат – $ 220 млн, Дніпровський металургійний комбінат – $50 млн, Алчевський коксохімічний завод – $40 млн.

У грудні 2017 р. корпорація "ІСД" оголосила про втрату контролю над провідними підприємствами корпорації – Алчевським меткомбінатом та Алчевським коксохімом через початок бойових дій та подальшу окупацію Росією частин Донецької та Луганської областей. Відповідно, повернути позичені кошти стало проблемою.

То ж у лютому 2018 р. IFC уклала з компанією "Індумет Лімітед" договір відступлення прав вимоги за віщевказаним кредитним договором, і всі права вимоги IFC до боржників перейшли до "Індумет Лімітед".

Сергій Тарута, який був міноритарним власником "ІСД", пов'язував компанію Indumet S.A. з російською державною корпорацією ВЕБ.РФ, яка була фактичним мажоритарним власником "ІСД".

У березні 2019 р. компанія Indumet SA отримала рішення Лондонського міжнародного арбітражного суду про стягнення з чотирьох позичальників $350 млн, і це рішення було підтверджено українським судами — Київським апеляційним та Верховним Судом.

Водночас компанія Indumet SA цілеспрямовано банкрутить позичальників. У березні поточного року Господарський суд Донецької області за її заявою відкрив провадження у справі про банкрутство "ІСД", та визнав вимоги на 10,1 млрд гривень. А у липні цього року Господарський суд Луганської області визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру Алчевський коксохімічний завод, ініціатором чого бла та ж компанія Indumet S.A, кредиторські вимоги якої становили 26,6 млрд гривень.

Також у травні цього року Госпсуд Луганської області відкрив справу про банкрутство Алчевського меткомбінату, ініціатором якої стало ТОВ "Ерідіус" з кредиторськими вимогами лише на 4,9 млн гривень. Але загальна сума претензій кредиторів – понад 125 млрд гривень, серед яких є і борг перед кіпрською компанією Indumet Limited на 28,9 млрд гривень.

Банкрутства вдалось уникнути лише одному позичальнику – Дніпроському металургійному комбінату, який в рамках процедури санації на аукціоні було продано за 9,17 млрд гривень Дніпровському коксохімічному заводу, який входить до групи Metinvest Ріната Ахмєтова.

Поліція розслідує, куди банк Жеваго подів гроші Києво-Печерської Лаври

Як стало відомо у вересні, ще 20 липня цього року Печерський райсуд Києвазадовольнив клопотання слідчого Головного слідчого управління Національної поліції та продовжив строк досудового розслідування в одній з кримінальних справ на 12 місяців -- до липня наступного року.

Ця кримінальна справа примітна тим, що в ній розслідується можливе заволодіння власником збанкрутілого банку "Фінанси та кредит" Костянтином Жеваго шляхом обману коштів Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

На депозиті у банку "Фінанси та кредит", який належав Костянтину Жеваго, було розміщено $761 тис, що належали Лаврі, але після закінчення терміну дії депозиту Лавра гроші назад не отримала. Як сказано в рішенні суду про продовження терміну розслідування справи, власник банку "почав уникати зустрічей та розмов з намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, незважаючи на попередні обіцянки повернути кошти".

Примітно, що гроші Лавра розмістила на депозиті у банку Жеваго на період с січня по червень 2015 р., а банк було визнано неплатоспроможним пізніше – у грудні того ж року.

Верховний Суд дозволив ФГВФО і далі судитись с експосадовцями Легбанку та банку "Даніель"

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) та скасував рішення Господарського суду Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду, якими Фонду було відмовлено в задоволенні позову до колишніх посадовців "Легбанку" про відшкодування шкоди в розмірі 412 млн грн.

Верховний Суд передав цю справу на новий розгляд до Господарського суду Києва.

ФГВФО вважає, що екс-посадовці "Легбанку" винні в заподіянні шкоди цьому банку, оскільки дозволили видачу кредитів банку "групі пов`язаних між собою осіб без належного забезпечення" та через купівлю цінних паперів, що не мало економічного сенсу та було завідомо збитковим для банку.

Місяцем раніше – у липні – Верховний Суд прийняв аналогічне рішення за скаргою ФГВФО щодо екс-посадовців банку "Даніель" на суму 1,1 млрд грн, і також направив справу на новий розгляд до Господарського суду Києва.

ФГВФО зазначав, що банк "Даніель" у 2012-13 рр. видавав кредити низці контрагентів, які завідомо не могли повернути ці кошти, і до того ж вони були пов'язані між собою взаємними операціями, в тому числі – з акціонерами самого банку.

За даними Фонду, банк отримав стабілізаційний кредит від Національного банку України, але ці кошти витратив не для підтримки ліквідності банку чи виплат вкладникам, а в першу чергу – для забезпечення виконання зобов`язань перед акціонерами, інсайдерами та іншими пов`язаними з банком особами банку, та для подальшого виведення активів з банку.

Нагадаємо, що перше остаточне рішення суду щодо стягнення шкоди з колишніх керівників банків-банкрутів було прийнято у травні цього року, воно стосувалось керівників банку “Укоопспілка”, з яких ФГВФО хотів стягнути 77 млн грн.

"Донбасенерго" вирішила оздоровитись через санацію

Акціонери енергогенеруючої компанії "Донбасенерго" прийняли рішення ініціювати процедуру санації компанії до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Це рішення було прийнято на позачергових зборах акціонерів, яке пройшло з 20 по 23 вересня. Акціонери також вирішили обрати компанію "КПМГ Аудит" (структура міжнародної аудиторської компанії KPMG) для надання послуг обов'язкового аудиту фінансової звітності компанії за 2021 р

Цьому рішенню акціонерів передували проблеми компанії з оператором системи передачі електроенергії держкомпанією "Укренерго" - 6 липня "Укренерго" присвоїло "Донбасенерго" статус "дефолтний" через те, що компанія не могла оплачувати послуги з передачі електроенергії.

"Донбасенерго" пояснила, що не могла оплачувати послуги "Укренерго", оскільки ціни на електроенергію значно впали.

10 серпня статус "дефолтний" був знятий і Слов'янська ТЕС "Донбасенерго" була знову підключена до енергосистеми. Однак уже через два дні ТЕС припинила виробництво електроенергії через недостатні запасів вугілля. Станом на 12 жовтня Слов'янська ТЕС простоює через відсутністю палива.

У 2019 г. "Донбасенерго" отримало чистий збиток у розмірі 67 млн ​​грн, в 2020 р - чистий прибуток в 29 млн грн, а за перше півріччя цього року - збиток в 226,08 млн грн.

60,86% акцій "Донбасенерго" належить компанії "Енергоінвест Холдинг", ще 25% акцій - державі. Контролює "Донбасенерго" депутат Верховної Ради Максим Єфімов (група "Довіра").

У "Донбасенерго" було дві ТЕС - Старобешівська, яка распложена на окупованій території і контроль над якою вона втратила, і Слов'янська.

У вересні ФГВФО отримав від продажу активів банків-банкрутів 205 млн гривень

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) у вересні отримав через продаж на аукціонах активів банків, що ліквідуються, 205 млн гривень.

Загалом у вересні було проведено 483 відкриті електронні аукціони з продажу активів, але лише 53 з них були результативні, решта не відбулися через відсутність учасників.

Найбільше надходжень забезпечив продаж земельних ділянок та основних засобів, що належали  банку "Аркада" – на 102 млн гривень, нерухомості, основних засобів, кредитів фізосіб, предметів нумізматики, фалеристики та культурних цінностей, що належали «Родовід Банку» (56,5 млн гривень), а також від продажу активів «Місто банку» (права вимоги за кредитами юридичних та фізичних осіб, нерухомості, земельних ділянок, основних засобів та транспорту) було отримано 41,3 млн гривень.

Загалом за січень-вересень поточного року надходження коштів до неплатоспроможних банків склали біля 1,8 млрд гривень.

Фонд гарантування також повідомив, що виплатив Міністерству фінансів ще 2 млрд гривень в якості погашення позик, які були залучені для здійснення гарантованих виплат вкладникам у 2014-17 рр.

Загалом на сьогодні Фонд гарантування повернув Мінфіну 21,7 млрд грн, з яких 7,9 млрд грн – відсотки. Нині боргові зобов’язання Фонду перед Мінфіном складають 108,2 млрд гривень, з яких 45,7 млрд гривень – це борги за номіналом векселів, та понад 62,5 млрд грн – відсотки, які мають бути сплачені до 2031 р.

Фонд гарантування сподівається на ухвалення Верховною Радою законопроекту, який дозволить реструктуризувати залишок боргу, зокрема, забезпечити погашення відсотків за рахунок надходжень коштів від стягнення збитків з осіб, причетних до доведення банків до банкрутства.

Суд поступово банкрутить підприємства корпорації "Богдан" Гладковського

30 вересня Господарський суд Дніпропетровської області визнав банкрутом компанію "Автоскладський завод №2" та відкрив ліквідаційну процедуру.

Раніше суд вніс до реєстру вимог кредиторів цього боржника мільярдні суми: вимоги компанії "Саревін Інвестментс ЛТД" на 2,3 млрд гривень , Укрексімбанку – на 1,65 млрд грн та 17,7 млн гривень, "Автомобільної Компанії "Богдан Моторс" – на 39,9 млн грн та "Фінансової компанії "Фінворк" – на 29,1 млн гривень.

Примітно, що суд поступово банкрутить цілу низку компаній, які пов'язані між собою, та належать до корпорації "Богдан" Олега Гладковського, екс-заступника секретаря РНБО часів президентства Петра Порошенка.

Зокрема, 6 липня цей же Госпсуд Дніпропетровської області визнав банкрутом відкрив ліквідаційну процедуру автомобільної компанії "Богдан Моторс", яка є засновником "Автоскладального заводу №2". Сума вимог кредиторів до цієї компанії – 6,7 млрд гривень.

А за тиждень, 13 липня, Господарський суд Запорізької області відкрив провадження по справі про банкрутство дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан", засновником якого є "Автоскладальний завод №2”. До того суд визнав кредиторські вимоги Укрексімбанку до цієї компанії на 1,67 млрд грн, як забезпечені заставою майна боржника.