Банкрутство у листопаді: Мережа магазинів "Пакко" не впоралась з боргами, а МВФ чекає від уряду повернення активів збанкрутілих банків.

Україна пообіцяла МВФ розробити стратегію повернення активів банків-банкрутів

Українська влада в оновленому Меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом взяла на себе зобов'язання розробити комплексну стратегію повернення активів збанкрутілих банків.

Для розробки цієї стратегії була утворена робоча група на чолі з прем'єр-міністром, куди також увійшли голова Нацбанку, представники Офісу президента Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та міністерств. План заходів в рамках цієї стратегії має бути оприлюднений до кінця лютого наступного року.

Влада пообіцяла, що буде вживати заходів, аби колишні власники збанкрутілих банків, які ще мають борги перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), не могли вести бізнес з державою, наприклад – брати участь у держзакупівлях та приватизації.

Передбачається, що Кабінет міністрів буде щопівроку публікувати звіти про роботу з повернення активів та подання позовів державними банками проти колишніх власників збанкрутілих банків, а ФГВФО буде звітувати про суми відшкодування, на які він претендує від колишніх власників та пов’язаних з ними осіб по кожному із збанкрутілих банків.

Крім того, Офіс генпрокурора буде оприлюднювати звіти про результати кримінальних проваджень проти колишніх власників банків, керівників та інших пов’язаних осіб по кожному із банків, виведених з ринку з початку 2014 р., з узагальненими даними щодо кількості осіб, які потрапили під слідство, під суд або отримали вирок, так само як і щодо сум стягнених штрафів та збитків. Цей структурний маяк влада має виконати на кінець грудня вже цього року.

Суд порушив справу про банкрутство мережі магазинів "Пакко"

15 листопада Господарський суд Києва відкрив провадження у справі про банкрутство компанії "Пакко холдинг" (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101239234), яка керувала мережею магазинів "Пакко" та "Вопак", що донедавна були розповсюджені за Західній Україні.

Суд увів мораторій на задоволення вимог до "Пакко холдинг", та призначив розпорядником майна Олександра Булаха.

Волинська компанія "Пакко холдинг" була заснована у 1996 р., на початку вона займалась фасуванням груп під торговою маркою "Хочу ще", а також дистрибуцією власних товарів та інших виробників.

Перші магазини гуртової торгівлі "Пакко" з'явились у Рівному на початку 2000-х, пізніше почали з'являтись магазини мережі супермаркетів "Вопак", а на піку розвитку "Пакко холдинг" керував мережею з більш ніж 80 магазинів у дев'яти областях. За даними видання Forbes, виручка холдингу за 2012 р. Склала 1,4 млрд. гривень, прибуток – 7,7 млн. гривень.

Згідно даних Єдиного держреєстру юросіб, власником компанії "Пако холдинг" є кіпрська компанія "Сі Бі Рітейл Інвестментс Паблік Лімітед", але неофіційно інвестиційні банкіри, рітейлери та постачальники пов'язують її з засновником аграрного холдингу Ukrlandfarming Олегом Бахматюком, Сам Бахматюк заперечував, що володіє "Пако холдинг".

Разом з тим, суд порушив справу про банкрутство "Пако холдинг" на підставі заяви ТОВ "Карпатська туристична компанія", визнавши її грошові вимоги у сумі лише 210,9 тис. грн. Бенефіціаром ТОВ "Карпатська туристична компанія" є Богдан Прокоса, він станом на кінець 2019 р. входив до наглядової ради ПАТ "Лебідь", яке входило до складу групи компаній Ukrlandfarming.

Суд відкрив провадження про банкрутство "Курганського бройлера"

Господарський суд Києва 3 листопада відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Курганський бройлер", потужного виробника м'яса птиці на сході України, який розташований у м. Балаклея Харківської області. Це підприємство входить до складу одного з найбільших виробників курятини компанії "Комплекс "Агромарс", яке виробляє та продає курятину під торговою маркою "Гаврилівські курчата". Нею володіють Євген та Марина Сігал.

Суд призначив розпорядником майна "Курганського бройлера" арбітражного керуючого Євгена Шимана.

Справа про банкрутство "Курганського бройлера" була відкрита за заявою ТОВ "Буддевелопмент Київ".

Примітно, що в жовтні цього року суд порушив справу (https://bankruptcy-ua.com/articles/18016) про банкрутство самого "Комплексу "Агромарс" за заявою того ж ТОВ "Буддевелопмент Київ", та визнав грошові вимоги кредитора до боржника на суму 158,5 млн. грн.

Проблеми у "Комплексу "Агромарс" та його власників почались ще у червні 2018 р., коли поліція Київської області затримала Марину та Євгена Сигала за створення незаконного могильника на Київщині поряд з їх птахофабрикою. Згодом вони були звільнені під заставу.

Минулого року колишній директор "Курганського бройлера" Олексій Таранов заявляв у ЗМІ, що підприємство знаходиться у занедбаному стані, його не ремонтували, і там вже є об'єкти у аварійному стані. Також підприємство мало борги за постачання електроенергії та газу, та з виплати зарплати.

Після цього з'явилась інформація, що птахофабрика "Курганського бройлера" була закрита та опечатана через порушення підприємством вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки.

Суд скасував постанову про визнання банкрутом компанії з групи "АВК"

16 листопада Східний апеляційний господарський суд скасував постанову Господарського суду Донецької області від 8 липня цього року, якою було визнано банкрутом ПрАТ "АВК" (м. Маріуполь) та відкрито ліквідаційну процедуру.

Східний апеляційний господарський суд зазначив, що суд першої інстанції вказав, що розмір пасивів боржника перевищує його активи, але при цьому не навів конкретних сум та не аналізував документів, на підставі яких вони були визначені.

У 2019-2020 рр. в матеріалах справи про банкрутство "АВК" приводились дані, що загальна сума визнаних кредиторських вимог, незабезпечених заставою, складала 3,18 млрд гривень, а забезпечених заставою – 1,17 млрд гривень. Але при цьому суд не визначив розмір вартості активів боржника на момент винесення постанови про визнання його банкрутом.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не з'ясовував фінансовий стан боржника у 2020 та 2021 рр., аби порівняти його з розміром кредиторських вимог. При цьому суд погодився з аргументами розпорядника майна, який заявив про неможливість проведення інвентаризації майна "АВК", що перебуває на території окупованих Донецька та Луганська.

Апеляційний суд вказав, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити, що його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а для цього потрібно з'ясувати його активи та пасиви, та співставити їх розміри. А суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, не зробив цього, і таким чином не довів, що пасиви "АВК" перевищують активи.

Справа про банкрутство "АВК" була відкрита ще у 2016 р.

У вересні минулого року Верховний Суд вніс зміни до реєстру вимог кредиторів “АВК”, визнавши вимоги Всеукраїнського банку розвитку на 291,3 млн гривень, Райффайзен Банку – на 356,7 млн гривень, Промінвестбанку – на 1,34 млрд гривень та Сбербанку – на 1,2 млрд гривень.

Крім цього, до реєстру вимог кредиторів були окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою майна боржника: Всеукраїнського банку розвитку – на 199,5 млн гривень, Райффайзен Банку – на 42,5 млн гривень, Промінвестбанку – на 489,3 млн гривень та Сбербанку – на 442,3 млн гривень.

Бенефіціарами “АВК” є Володимир Авраменко та Валерій Кравець. У липні цього року вони заявляли, що "АВК" визнано банкрутом не через неефективний бізнес, а в першу чергу через агресію Росії, яка призвела до того, що активи компанії опинились на непідконтрольній території. Решта ж підприємств "АВК", що розташовані на підконтрольній території, продовжують нормально працювати.

Суд відкрив справу про банкрутство Одеського олійноекстракційного заводу

22 листопада Господарський суд Одеської області відкрив провадження у справі про банкрутство Одеського олійноекстракційного заводу, який займається виробництвом масел та жирів.

Справа відкрита за заявою Укрексимбанку, якому підприємство заборгувало 4,2 млрд гривень.

Згідно з матеріалами справи, Укрексимбанк у 2013-15 рр. уклав кредитні угоди з ПрАТ "Креатив", а Одеський олійноекстракційний завод виступав поручителем по цим угодам.

У 2018 р. Господарський суд Києва задовольнив позов Укрексимбанку до Одеського олійноекстракційного заводу на суму 3,6 млрд гривень, як до поручителя по кредитах банку ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Регіонпродукт".

Суд відкрив провадження у справі про банкрутство "Мукачівприлад"

Господарський суд Київської області 2 листопада відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ "Мукачівприлад".

Справа відкрита за заявою ТОВ «Тасаір», суд визнав грошові вимоги до боржника у розмірі 2,2 млн гривень та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Дмитра Цвітненка.

Мукачівський приладобудівний завод «Мукачівприлад» було створено у 1961 р. як спеціалізоване підприємство з випуску радіоелектронних приладів складних конструкцій для тепло-, електро- і радіовимірювань, регулювання та автоматизації управління. У 1970-1980-ті роки завод входив до числа провідних підприємств міста Мукачево, прилади, що випускалися заводом, встановлювалися на атомних електростанціях СРСР.

У 1990-ті роки у зв'язку зі скороченням державних замовлень завод почав випускати побутові лічильники газу, та останні роки підприємство вже не працювало. В жовтні у закинутій будівлі "Мукачівприлад" сталась пожежа. Зараз це підприємство цікаве хіба що земельною ділянкою, оскільки воно розташоване у центрі Мукачево.

Суд визнав вимоги кредиторів до "АвтоКрАЗу" Жеваго на 3,7 млрд грн

10 листопада Господарський суд Києва в рамках справи про банкрутство компанії "АвтоКрАЗ", яку пов'язують з бізнесменом Костянтином Жеваго, визнав вимоги кредиторів до цієї компанії на суму 3,7 млрд гривень.

Зокрема, в переліку фірм-кредиторів вказані ТОВ "Фінансова компанія "Фінтакт" з вимогами на суму 2,5 млрд гривень,  ТОВ "Торговий дім АвтоКрАЗ" – на 538,7 млн гривень, ТОВ "Хімічні технології" – на 246,3 млн гривень, ТОВ "Восток-Руда" – на 139 млн гривень, ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" – на 136 млн гривень, АТ "Київмедпрепарат" - 135,4 млн гривень, ПрАТ "Кременчукм`ясо" – на 51 млн гривень, ПрАТ "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" – на 48,5 млн гривень, ПАТ "Полтавський автоагрегатний завод" – на 35 млн гривень, ПАТ "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" – на 22,7 млн гривень, АТ "Ужгородський Турбогаз" – на 16,9 млн грн, та інші.

Усі вищеперераховані компанії також пов'язують з Костянтином Жеваго.

Крім того, суд визнав вимоги кредитору Промінвестбанку (який є "дочкою" російської держкорпорації ВЕБ.РФ) на 270 млн гривень.

Нагадаємо, що у травні цього року ФГВФО продав борги групи "АвтоКрАЗ" перед банком "Фінанси та кредит" (який належав Костянтину Жеваго) на 10,6 млрд грн з дисконтом 97,5%. Покупцем стала компанія "Фінтакт", яку ЗМІ також пов'язували з Костянтином Жеваго.

Процес банкрутства "АвтоКрАЗу" триває вже кілька років. Ще у серпні 2019 р. Господарський суд Києва включив до реєстру вимог кредиторів цієї компанії вимоги Ощадбанку на 933,5 млн гривень, - Дельта Банку – на 625,2 млн гривень, та Промінвестбанку – на 344,9 млн гривень. Крім того, Господарський суд Києва окремо вніс до реєстру вимоги кредиторів вимоги Ощадбанку на 254,7 млн гривень, Дельта Банку – на 220,3 млн гривень, та Промінвестбанку – на 206,3 млн гривень.

Але суди врахували вимоги Ощадбанку до "АвтоКрАЗу" лише частково – обсяг заявлених Ощадбанком вимог до компанії складав біля 2,7 млрд гривень, з яких суди відхилили вимоги на 1,54 млрд гривень.