До статей

Банкрутство у грудні: нових справ дуже мало, бо "давайте вже після свят"

13 січня, 2022
Журналістські статті
Банкрутство у грудні: нових справ дуже мало, бо "давайте вже після свят"

З огляду на завершення року кількість нових справ про банкрутство у грудні 2021 року була невеликою – схоже, кредитори вирішили діяти зі своїми боржниками за давнім українським звичаєм: "Давайте вже після свят".

Суд порушив справу про банкрутство "Азовкабель"

16 грудня Господарський суд Одеської області порушив справу щодо банкрутства великого виробника кабельної продукції підприємства "Азовкабель".

Справа відкрита за заявою ТОВ "Укрметторг", і суд також визнав вимоги цієї компанії до "Азовкабель" у сумі 13,6 млн грн.

"Азовкабель" виробляє кабелі для металургійної, гірничодобувної та вугледобувної промисловості, радіоелектроніки та зв'язку, серед його клієнтів – найбільші українські промислові компанії.

Дохід "Азовкабель" за 2020 р. склав 185,7 млн. грн., чистий прибуток – 1,9 млн. грн.

Станом на 15 січня 2021 р. контрольним пакетом акцій (54,1%) "Азовкабель" володіла Тетяна Шпалтакова.

Примітно, що одночасно з ТОВ "Укрметторг" заяву про відкриття справи про банкрутство "Азовкабеля" подавала ще одна компанія – ТОВ "Діфенс-Метал", основним видом діяльності якої є виробництво міді. Бенефіціаром цієї компанії до травня 2018 р. також була Тетяна Шпалтакова.

Суд знову визнав банкрутом великого постачальника палива "Трейд Коммодіті"

21 грудня 2021 р. Господарський суд Дніпропетровської області визнав банкрутом ТОВ "Трейд Коммодіті" та відкрив ліквідаційну процедуру компанії. Ще раніше — наприкінці вересня 2021 р. суд визнав грошові вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до "Трейд Коммодіті" на 491,3 млн грн.

Це не перше рішення суду про банкрутство цієї компанії — цей же Господарський суд Дніпропетровської області визнав її банкрутом у січні 2020 р. Це рішення підтвердив Центральний апеляційний суд у липні 2020 р., але у квітні 2021 р. Верховний суд за касаційною скаргою Офісу великих платників податків скасував це рішення і відправив справу на новий розгляд.

Також у грудні 2020 р. Верховний Суд за касаційною скаргою Офісу великих платників податків відмінив рішення суду, якими у рамках справи про банкрутство "Трейд Коммодіті" було відхилено вимоги податківців до боржника на 500,6 млн грн.

Раніше слідче управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби підозрювало компанії з орбіти "Трейд Коммодіті" в ухиленні від сплати податків на суму 920,5 млн. грн.

Компанія "Трейд Коммодіті" з 2016 р. активно брала участь у державних тендерах на постачання палива, і вже за результатами 2018 р. на неї припадало близько третини всіх постачань палива для Міністерства оборони та близько 40% постачань – для "Укрзалізниці". А загалом за 2015-2018 рр. група компаній, пов'язаних із "Трейд Коммодіті", отримала контрактів на постачання палива на 17 млрд грн.

У 2017 р. НАБУ затримувало заступника міністра оборони Ігоря Павловського, директора департаменту держзакупівель та постачання матеріальних ресурсів Володимира Гулевича, а також одного з інвесторів компанії Володимира Трофименко у справі про можливу переплату 150 млн грн при закупівлі палива у "Трейд Коммодіті".

Рада продовжила мораторій на банкрутство державних шахт ще на 2 роки

Верховна Рада у грудні 2021 р. внесла зміни до законодавства, які передбачають продовження до 1 січня 2024 р. мораторію на порушення справ про банкрутство державних вугледобувних підприємств, виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень у таких справах.

Сьогодні на підконтрольній Україні території перебуває 11 державних вугільних підприємств, які об'єднують 33 шахти. У 2020 р. вони видобули 2,9 млн. т вугілля із загального обсягу в 28,8 млн. т, який було видобуто в країні. Більшість державних шахт є збитковими — за перші 9 місяців 2021 р. їх збитки оцінюються у 5,17 млрд грн, і це на 1,15 млрд грн більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Рада внесла зміни до процедури банкрутства на період карантину

Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, яке регулює порядок процедур банкрутства у період епідемії COVID-19, ухваливши законопроект №4220.

Зокрема, цим законом Рада врегулювала порядок проведення зборів комітету кредиторів у режимі відеоконференції і шляхом опитування, а також врегулювала процедуру підтвердження особи та повноважень учасників зборів комітету кредиторів та оформлення результатів таких зборів.

Також у законодавстві уточнено питання відповідальності арбітражного керуючого за невиконання дій, передбачених Кодексом з процедур банкрутства, через карантин.

Крім того, у законодавстві визначено підстави для продовження строків проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство, звернення щодо визнання недійсними угод, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного або другого повторного аукціону, виконання плану санації або реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, реструктуризації боргів боржника та їх погашення.

Цей законопроект був внесений на розгляд парламенту президентом Володимиром Зеленським ще 15 жовтня 2020 р., але у першому читанні він був ухвалений лише 1 червня 2021 р.

Суд відкрив справу про банкрутство ТОВ "Кавицький"

20 грудня минулого року Господарський суд Києва відкрив провадження в справі про банкрутство ТОВ "Кавицький", яке володіє комерційною нерухомістю у центрі столиці.

Ініціатором порушення справи про банкрутство було ТОВ "Галєрон Фінанс".

Згідно з матеріалами справи, ще у січні 2014 року ПАТ "Мандарин Плаза" передало в оренду ТОВ "Кавицький" частину будівлі торгового центру "Мандарин Плаза" на другому поверсі площею 1373 кв. м, а ТОВ "Кавицький" було зобов'язано сплачувати орендну плату та витрати, пов'язані з електропостачанням торговельних площ та експлуатаційні витрати.

У травні 2019 року ці сторони договору та ТОВ "Галєрон фінанс" уклали договір поруки, по якому ТОВ "Галєрон фінанс", як поручитель, було зобов'язано солідарно з ТОВ "Кавицький" відповідати по зобов'язанням по договору оренди.

ТОВ "Кавицкий" не могло виконати умови договору і сплачувати оренду, то ж виплати здійснило ТОВ "Галєрон фінанс", як поручитель. Загалом воно за договором поруки сплатило більше 4 млн грн. Крім того, поручитель мав отримати від ТОВ "Кавицький" винагороду в розмірі біля 202 тис. грн, і ще 580 тис. грн становить інфляційне збільшення боргу. Тому загальна заборгованість ТОВ "Кавицький" перед «Галєрон Фінанс» визначена судом в розмірі 5,02 млн грн.

Але на активи ТОВ "Кавицький" також претендують НБУ і ФГВФО, оскільки ще у листопаді 2007 року ТОВ "Кавицький" отримало у ПАТ "Дельта Банк" кредит під заставу нерухомості, уклавши декілька іпотечних договорів. Зокрема, за договорами іпотеки ТОВ "Кавицький" передало комерційну нерухомість у центрі Києва площею майже 2 тис кв. м , серед якої – офіси та магазини одягу й аксесуарів luxury-сегменту на вул. Хрещатик (Пасаж), на вул. Володимирській та вул. Городецького, а також один з об’єктів на вул. Сагайдачного, який був на реконструкції. Крім того, "Дельта Банк" отримав в заставу земельні ділянки площею 1,2 га в Обухівському районі Київської області, цільове призначення яких – «для будівництва готельно-ресторанного та торгівельно-розважального комплексу». Ці ділянки розташовані на фасадній стороні Новообухівської траси, неподалік від популярних ресторанних комплексів.

Але пізніше "Дельта Банк" права кредитної вимоги до ТОВ "Кавицький" передав НБУ в заставу під рефінансування. А оскільки "Дельта Банк" збанкрутував, то НБУ і ФГВФО вже кілька років намагаються отримати в своє розпорядження активи ТОВ "Кавицький", аби реалізувати їх та повернути гроші. Зокрема, у листопаді Київський апеляційний суд задовольнив скарги НБУ, ФГВФО та ліквідатора "Дельта Банку" та скасував ухвалу Печерського райуду м. Києва від грудня 2020 року, якою у рамках забезпечення позову за клопотанням Михайла та Оксани Кавицьких було заборонено "Дельта Банку" вчиняти будь-які дії щодо продажу прав вимоги за низкою кредитних договорів, позичальниками за якими є ТОВ "Кавицький" і позивачі, а також заборонено вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмети іпотеки.

Коментарі
Додати коментар