До статей

Банкрутство у січні: Лагун гаситиме борг Ощадбанку 26 тис. років

03 лютого, 2022
Журналістські статті
Банкрутство у січні: Лагун гаситиме борг Ощадбанку 26 тис. років

З огляду на велику кількість вихідних та святкових днів, січень виявився бідним на події з порушення нових справ про банкрутство. Схоже, кредитори, доївши олів'є, тільки почали готувати документи. Але НБУ та ФГВФО оприлюднили цікаву статистику про те, як банки-банкрути гасять свої борги, і скільки років будуть погашати свої зобов'язання окремі поручителі таких банків.

НБУ зібрав у 2021 р. з банків-банкрутів 1,4 млрд грн боргів

Національний банк України в рамках погашення заборгованості за кредитами рефінансування неплатоспроможних банків отримав у минулому році 1,4 млрд грн.

Як повідомив НБУ, найбільше з цієї суми було отримано коштів від звернення Центробанку стягнення на нерухомість шляхом набуття його у власність – 441,5 млн грн.

Інші джерела надходження коштів від банків-банкрутів розподілились наступним чином:

  • продаж заставного нерухомого майна поручителів банків-банкрутів в рамках виконавчого провадження – 226,7 млн грн;
  • продаж нерухомості, заставленої банками-банкрутами – 210,0 млн грн;
  • продаж прав за кредитами, що були передані банками в заставу – 161,6 млн грн;
  • кошти від цінних паперів, які банки передали НБУ в заставу – 160,9 млн грн;
  • погашення боргів за кредитами, які були заставлені банками у НБУ – 13,3 млн грн;
  • інші джерела – 193,0 млн грн.

НБУ повідомив, що найдорожчим об'єктом, за реалізацію якого НБУ отримав найбільше грошей, стала нерухомість, що була передана НБУ в іпотеку "Родовід Банком" -- за нього було отримано 209,3 млн грн. На другому місці – пул майнових прав за кредитними договорами, що були передані в заставу НБУ банком "Фінансова Ініціатива" – 87,3 млн грн.

Нагадаємо, що НБУ проводить роботу з банками-банкрутами з повернення ними боргів за кредитами рефінансування з 2015 р., з того часу вдалось повернути 17,2 млрд грн. Але НБУ чекає ще багато роботи в цьому напрямку, адже загальна сума заборгованості по рефінансу на кінець минулого року становила 39,3 млрд грн. Тому НБУ проводить також і позовну роботу в судах – на сьогодні триває розгляд 20 позовів НБУ до майнових поручителів про звернення стягнення на майно, 12 справ про банкрутство майнових поручителів, а також 8 справ до фінансових поручителів.

ФГВФО отримав у 2021 р. від продажу активів банків-банкрутів 2,4 млрд грн

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який займається ліквідацією банків-банкрутів, отримав у минулому році від продажу їх активів 2,4 млрд грн, а разом з орендою їх майна, погашенням кредитів та цінних паперів надходження склали 2,8 млрд грн.

ФГВФО у минулому році провів у системі Prozorro.Продажі понад 4,5 тис. аукціонів, з них були результативними більше 300, і на них було продано активів на суму 2,26 млрд грн. При цьому найбільш "врожайним" став другий квартал минулого року, коли за продаж активів було отримано 1,4 млрд грн.

За даними ФГВФО, у ТОП-5 найбільш коштовних лотів увійшли:

  • продаж земельної ділянки «Родовід банку» площею 113,5 га у Києві на вул. Озерній – за 370 млн грн;
  • головний офіс «ВТБ Банку» площею 6 тис. кв. м разом із земельною ділянкою площею 0,1 га в місті Києві на вулиці Пушкінській, 26 – за 294,3 млн грн;
  • головний офісу «Родовід Банку» загальною площею 6 тис. кв. м у столиці на вулиці Петра Сагайдачного, 17 – за 280,6 млн грн;
  • пулу активів банків «Фінанси та Кредит» і «Дельта Банку», до складу якого увійшли права вимоги за кредитами юридичних осіб (частина з них у заставі НБУ) – за 269,1 млн грн;
  • пулу кредитів юридичних осіб, виданих банком «Фінансова ініціатива» (частина з них у заставі НБУ) – за 148 млн грн;

Кошти від продажу активів збанкрутілих банків ФГВФО скеровує на розрахунки з їх кредиторами.

Лагун гаситиме свій борг перед Ощадбанком більше 26 тис. років

Колишній власник збанкрутілого "Дельта Банку" Микола Лагун в листопаді минулого року домігся рішення Печерського районного суду Києва, який дозволив йому виїжджати за кордон, оскільки той вживає заходів з погашення боргів перед Ощадбанком, що складає 4,5 млрд грн.

Нагадаємо, що "Дельта Банк" збанкрутував у 2015 р., того ж року Лагун виїхав з України і повернувся лише у 2020 р. Восени минулого року правоохоронні органи, що розслідували справу про банкрутство банку, вручили Лагуну та його колишнім колегам по банку підозри в розтраті майна, і суд обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, та заборонив виїжджати з України.

Заборона на виїзд була встановлена через те, що Микола Лагун є поручителем "Дельта Банку" перед державним Ощадбанком, і сума особистих зобов'язань бізнесмена складає 4,5 млрд грн. при цьому все майно колишнього банкіра коштує 790 млн грн.

Але у листопаді суд дозволив Лагуну виїжджати з України, оскільки той надав докази, що робить все від нього залежне, аби погасити борг перед Ощадбанком. Зокрема, влітку минулого року він влаштувався економістом у приватну компанію, де працює 40 годин на тиждень, а всю зарплату направляє на погашення боргу.

Микола Лагун заробляє на цій посаді 14 тис. грн на місяць, отже, на погашення його боргу перед Ощадбанком у розмірі 4,5 млрд грн колишньому власнику "Дельта Банку" доведеться попрацювати більше 26 тис. років.

За розкрадання у ДПЗКУ заплатять платники податків

Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) не має можливості заплатити вчасно черговий платіж за кредитом Експортно-імпортного банку Китаю, тому левову частку платежу сплатить держава, тобто – платники податків.

Черговий платіж по кредиту складає $96 млн, але ДПЗКУ може заплатити лише $8,8 млн, або ж лише 9% цієї суми. Тому решту платежу здійснить Міністерство фінансів, оскільки цей кредит залучався під державні гарантії.

Нагадаємо, що ДПЗКУ залучила китайський кредит у розмірі $3 млрд у грудні 2012 р. Половина суми - $1,5 млрд – була залучена грошима під 7% річних. Інша половина мала стати товарним кредитом, але вона так і не була реалізована. Умови кредиту передбачали, що ДПЗКУ буде протягом 15 років продавати китайцям близько 6 млн т зерна щороку, але ціна за 1 т збіжжя мала б бути на $5 нижча, ніж становить індекс на китайській біржі.

Але українська влада розпорядилась кредитом нерозумно. По-перше, з $1,5 млрд кредиту близько $300 млн було вкрадено менеджерами держкорпорації, яких за 10 років змінилось півтора десятки. По-друге, з наданих грошей ДПЗКУ інвестувала всього близько $40 млн, а $1,05 млрд були поміщені на депозит в "Укрексімбанк" і пролежали там 5 років. А китайська сторона замість 60 млн тон зерна, які були передбачені контрактом, за 10 років купила лише 6 млн тон.

Тому у підсумку Україна має повернути Китаю близько $3 млрд тіла і відсотків за кредитом, яким майже не користувалась. Вже виплачено $1,3 млрд, з яких тіло кредиту складає $0,6 млрд. Тобто, ще залишається виплатити $0,9 млрд "тіла" кредиту у наступні 5 років, а також відсотки.

Станом на початок минулого року заборгованість ДПЗКУ за цим кредитом становила 29,7 млрд грн.

Аби вирішити питання, українська влада створила міжвідомчу робочу групу, і запропонувала китайській владі реструктурувати кредит. Але Китай поки що не прийняв цю пропозицію.

Ліквідатор "Київенерго" продав борг КМДА на 904 млн грн за 5,4 млн грн

В рамках процедури ліквідації акціонерного товариства "К.Енерго" (попередня назва – "Київенерго") на аукціоні з продажу активів компанії, що відбувся 22 грудня минулого року, було продано права вимоги до Київської міської держадміністрації (КМДА) щодо стягнення заборгованості на 904,3 млн грн.

Ця заборгованість виникла на підставі Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу столиці, що була укладена у вересні 2001 р. між КМДА і "Київенерго".

Цей борг – кошти, які "Київенерго" витратила на поліпшення енергетичної інфраструктури столиці, яке було передано йому в управління. "Київенерго" неодноразово зверталося до Київради та КМДА з вимогою компенсувати витрати, проте грошей так і не отримало.

Борг у 904 млн грн придбало ТОВ "ПІК "Укрресурс", яке сплатило за нього лише 5,4 млн грн. У державному реєстрі бенефіціаром цієї компанії вказаний Олег Сімченко, і особа з таким же ім`ям була свого часу генеральним директором "ДТЕК Дніпроенерго".

Після закінчення терміну дії між "Київенерго" та КМДА договору на управління енергооб`єктами комунальної власності, у 2018 р. “Київенерго” передало в управління комунальному підприємству "Київтеплоенерго" київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які забезпечують тепловою енергією близько 60% киян. До того "Київтеплоенерго" отримало тепломережі, котельні і районні теплостанції.

У жовтні 2018 року "Київтеплоенерго", "Нафтогаз" і "Київенерго" підписали мирову угоду, за якою "Київтеплоенерго" визнало себе правонаступником за борговими зобов`язаннями "Київенерго" перед "Нафтогазом" у розмірі майже 2,4 млрд грн.

У грудні того ж року Кабмін погодився реструктуризувати борг “Київтеплоенерго” перед “Нафтогазом”.

Бенефіціаром АТ "К.Енерго", яке у вересні 2020 р. було визнано банкрутом, був власник корпорації ДТЕК Рінат Ахметов. В реєстрі кредиторів цієї компанії судом внесені вимоги "Київгазу" на 286,7 млн грн, “Нафтогазу” – на 162,4 млн грн, “Укртрансгазу” – на 674,8 млн грн, “Київводоканалу” – 73  млн грн та ТОВ "Техпремпоставка" – на 1,1 млрд грн.

Суд не дав податковій стягнути з комбінату Ахметова 0,4 млрд грн

Центральний апеляційний господарський суд не задовольнив касаційну скаргу Державної податкової служби та залишив в силі рішення Госпсуду Дніпропетровської області від жовтня минулого року, яким в рамках справи про банкрутство Дніпровського металургійного комбінату були відхилені вимоги податківців до цього підприємства на 412 млн грн.

Суд мотивував своє рішення тим, що надані податківцями документи не є належними доказами існування заборгованості. А саме – висновки податкової про порушення боржника були зроблені не на підставі аналізу первинних документів про господарські операції, які надав боржник, а на підставі аналізу податкової інформації про контрагентів боржника та інших платників податків, що задіяні у ланцюгу постачання товарів та послуг.

При цьому суд першої інстанції встановив, що частину вимог податківців на суму 116,4 млн грн боржник вже сплатив, а частина на суму 292,9 млн грн вже було скасовано на підставі адміністративного та судового оскарження.

Нагадаєм, що Дніпровський металургійний комбінат влітку минулого року на аукціоні, що відбувся в рамках процедури санації підприємства, придбав Дніпровський коксохімічний завод, що входить до групи "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Сума придбання склала 9,17 млрд грн.

Коментарі
Додати коментар