Прозорро.Продажі чи СЕТАМ: що оберуть в уряді для продажу активів банкрутів

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на "Судово-юридичну газету".

На прохання видання один із співавторів Кодексу, член правління Асоціації правників України, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий пояснив, яких змін зазнають продажі активів, і чим відрізняються потенційні організатори електронних торгів.

Схеми впадуть

За словами експерта, під час написання тексту Кодексу з процедур банкрутств авторам були відомі практично всі схеми сумнівного продажу майна боржників, і основним завданням стало зламати їх.

Перше, що вдалося змінити — відмовилися від проведення аукціонів невідомо де. Адже була поширена практика проведення торгів так званими ліцитаторами (людина з молоточком) ледь не у підвалах при найменшому розголосі. Електронні торги відтепер — єдиний спосіб продажу майна.

Інша вада, з якою покінчили — зловживання з документами, які вимагались від учасників торгів. Кодекс чітко встановлює, що для участі в електронному аукціоні необхідно подати лише заяву, код ЄДРПОУ і оплатити 10% гарантійного внеску. Організатор може просити надання й інших документів, але їх відсутність не може бути підставою для відмови в реєстрації на торгах.

Чітко і однозначно прописані в Кодексі строк і кінцева дата реєстрації на торги. До цього окремі арбітражні керуючі, намагаючись уникнути допуску на торги «чужих» учасників, робили реєстрацію вкрай незручною. Тепер же усім охочим надаються рівні, прозорі і зручні можливості для участі в аукціоні.

Численні зловживання були під час продажу цілісних майнових комплексів. Їх зазвичай намагалися продати «своїм» за заниженою вартістю. До речі, поки що чинне законодавство передбачало зовсім протилежне — повне погашення вимог кредиторів. Ідея продажу з пониженням ціни не закладалась, вона виникла на практиці самовільно. Кодекс тепер чітко вказує: продавати цілісний майновий комплекс одним лотом не обов’язково. Все залежатиме від конкретної ситуації. Питання кількості лотів вирішуватиме виключно комітет кредиторів, і його рішення — закон для арбітражного керуючого.

Як приклад Юліан Хорунжий наводить продаж одним лотом автомобілів «Таврія» і «Мерседес». Такий варіант однозначно обмежить конкуренцію покупців. Бажаючих купити лише «Таврію» відлякає «Мерседес», а заможнішим покупцям непотрібна «Таврія». Такі автомобілі краще продавати окремо. А якщо об’єктами продажу є автомобіль і комплект зимової гуми до нього, то очевидно, що вигідніше буде об’єднати їх в один лот.

Інтереси на торгах арбітражних керуючих Кодекс також не лишив осторонь. Ці ключові фігури в процедурах банкрутства будуть гарантовано отримувати від 3 до 5 процентів від вартості реалізованого майна. Таким чином, є переконання, що вони будуть зацікавлені продавати дорожче, і що такого масового продажу ліквідних активів задурно вже не буде.

Чи вирішать щось симпатії ринку

Втім, основне питання, вирішення якого тільки створює інтригу: хто буде організатором електронних торгів? Між МЕРТ, який розробив і впровадив систему «Прозорро.Продажі», і Мінюстом з його «СЕТАМ» існує певна конкуренція. Ринок сьогодні переважаючою більшістю учасників підтримує «Прозорро.Продажі». До цієї системи підключено близько 40 приватних електронних майданчиків. Натомість у «СЕТАМ», навіть за наявності партнерської програми, підключено лише кілька компаній, які, до того ж, не є флагманами на ринку продажів.

Щоб зайвий раз переконатися у симпатіях ринку, Комітет з конкурсного права Асоціації правників України проводить нині опитування серед арбітражних керуючих, юридичних фірм, банків та торгових електронних майданчиків, кого вони бачать у якості організатора торгів. Проте, незважаючи на результати опитування, Міністерство юстиції є основним державним регулятором сфери банкрутства і, відповідно, розробником постанови Кабінету міністрів України щодо вибору організатора торгів. Таким чином, остаточне рішення поки що не видається очевидним, підсумовує Юліан Хорунжий.