КГС ВС ухвалив постанову щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута

Про це повідомляє інформаційний портал “Банкрутство & Ліквідація в Україні” із посиланням на пресслужбу КГС ВС.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство КГС ВС відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятій постанові ВС від 17 квітня 2018 року у справі № 5/173/б про можливість оскарження результатів аукціону особою, яка не була учасником торгів, за умови доведення майнового інтересу щодо «власності».

Господарський суд Донецької області рішенням, ухваленим у межах справи № 5006/5/39б/2012 про банкрутство ПАТ «Донбаспромелектромонтаж» (банкрут) та залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду, відмовив у задоволенні позову особи про визнання недійсними результатів повторного аукціону з продажу майна банкрута.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди вважали, що позивач не довів наміру взяти участь в аукціоні, що виключає наявність у нього майнового інтересу і, як наслідок, порушеного права та права на звернення до суду з метою його захисту.

Крім того, суди встановили, що позивач не є ані кредитором боржника, ані учасником провадження у справі про банкрутство і результати аукціону жодним чином не впливають на його права та обов’язки. Тож суди дійшли висновку, що недоведеність позивачем факту реального бажання взяти участь в оскаржуваному аукціоні та наявності майнового інтересу є підставою для відмови у задоволенні позову.

КГС ВС погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову з огляду на таке.

У ч. 3 ст. 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та надалі організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.

Отже, вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема, арбітражний керуючий від імені боржника), кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власниками майна, що виставляється на аукціон.

Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, але не були зареєстровані і, відповідно, не змогли бути його учасниками, не мають права оскаржувати результати аукціону шляхом пред’явлення вимоги про визнання недійсними результатів аукціону.

Вирішуючи питання про спосіб захисту інтересу осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, слід мати на увазі, що оспорювання результатів аукціону не призводять до захисту цього інтересу. Дійсно, у разі коли особа не змогла взяти участь або перемогти в аукціоні, визнання недійсним результатів аукціону саме по собі взагалі не поновлює її прав, адже її правове становище внаслідок визнання аукціону недійсним не змінюється. Тому застосування такого «способу захисту» на вимогу учасника, інтерес якого порушений, є неприпустимим.

Відповідальність організатора аукціону перед особами, які не змогли взяти участь або перемогти на аукціоні, передбачена у ст. 56 зазначеного Закону. Це і є належним способом захисту правомірного інтересу цих осіб. Водночас слід мати на увазі, що право на стягнення штрафу мають лише ті особи, які намагалися взяти участь в аукціоні і перемогти.