Регулятор зазначив, що буде з обліковою ставкою

Про це повідомляє інформаційний портал Банкрутство & Ліквідація із посиланням на інтерв’ю Сулогуба виданню liga.net.

«Ми можемо опустити облікову ставку нижче 7%, навіть не змінюючи прогнозу, оскільки перегляд буде тільки в липні. Якщо до того моменту умови будуть спонукати до зниження - знизимо. Поки можна сказати, що інфляційні тенденції дійсно сприяють більш м’якій монетарній політиці. Другий момент - ми бачимо, що економіку потрібно стимулювати. Наша облікова ставка в 7% - це т.зв. нейтральний рівень, який не обмежує, але і не підстьобує економіку до зростання. Вона складається з двох частин: інфляція, яку ми таргетуємо на рівні 5% і «реальна нейтральна ставка». Останній параметр - це теоретичний показник, який балансує інвестиції і заощадження. В Україні, за нашими підрахунками, це 2%. Але оскільки saving rate (частина доходу, яку домогосподарства відкладають у вигляді заощаджень, - ред.) буде підвищуватися, нейтральна ставка може зменшитися. У розвинених країнах - ближче до нуля. В Україні теж ймовірно буде нижче 2%. Тому якщо ми говоримо, що нам потрібна стимулююча монетарна політика, облікова ставка теж повинна знижуватися швидше», - зазначив він.

Він також додав: «Ніхто не скасовував меморандум, який ми підписували з минулим Кабінетом Міністрів восени 2019 року. Ми як центральний банк займаємося питаннями макростабільності, зростання кредитування і економіки. Але наш меседж полягає в тому, що нам потрібна стійка економіка, а не економіка, накачана грошима, як стероїдами, яка різко виросте, але потім так само різко впаде.

У цьому сенсі наша політика послідовна. Ми спочатку говорили, що якщо інфляція буде низькою, ми зможемо проводити м`якшу монетарну політику. Якою була облікова ставка ще рік тому? 17%. Зараз - 8%, прогноз - 7%, а можливо, і нижче, в залежності від стану економіки. Я розумію, що українська національна ідея - це мати депозит під 15% і отримувати кредити під 3%, але так не буває. Якщо у нас буде висока інфляція, про які дешеві кредити ми можемо говорити?

Низька інфляція і швидка нормалізація ситуації на валютному ринку - це похідні одного і того ж - послідовної політики НБУ, завдяки якій ми змогли наростити резерви.

Давайте згадаємо, якою була макроекономічна політика в Україні на третьому місяці кризи в минулому (тобто в січні 2009 року і квітні 2014 року). Що центробанк робив тоді? Затискав ліквідність банківської системи, витрачав резерви, виводив з ринку неплатоспроможні банки. А уряд скорочував роздутий дефіцит бюджету.

Зараз ми навпаки забезпечуємо банківську систему ліквідністю, зменшуємо регуляторні вимоги для банків, розширюємо дефіцит бюджету. Дохідність наших цінних паперів вже повернулася на рівень грудня минулого року - 10-11%. Проблем з фінансуванням бюджету немає. І є можливість знижувати ставки в економіці далі».